Ухвала суду № 103080075, 10.02.2022, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/424/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2022 р. Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Шелудякова Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАФ «Подоляка» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАФ «Подоляка» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, в якому просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 6,5736 га з кадастровим номером 53224080300:00:013:0036, яка розташована на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області між нею та відповідачем.

Дослідивши позовну заяву з додатками, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст.185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Із змісту позовних вимог не вбачається який саме договір оренди земельної ділянки позивач просить визнати не дійсним (дата укладення). В той час, до позовної заяви додана ксерокопія договору оренди землі від 21 грудня 2019 року, який позивач в обґрунтуванні позовних вимог не згадує.

Позивач в позовній заяві зазначає, що оспорюваний договір вона не підписувала та згоди на користування її земельною ділянкою не давала.

Проте доказів викладеним обставинам до позову не надано, зокрема висновку експерта, який би підтверджував викладені позивачем обставини, а саме недійсність її підпису. Доказів неможливості надати докази разом з позовною заявою не надано.

В даному випадку в порушення п.п.4, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України зміст позовних вимог суперечить способу захисту прав або інтересів позивача. Позивачу необхідно вірно зазначити зміст позовних вимог та спосіб захисту своїх прав або інтересів, які не будуть суперечити один одному.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

На підставі ч.ч.4, 5, 6 ст.95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Додані позивачем до позову документи вказаним вимогам не відповідають.

Всупереч вимогам п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем в позовній заяві не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 грн. 00 коп.

Згідно п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто, 2481 грн. ? 0,4 = 992 грн. 40 коп.

Позивачем при подачі позову до суду судовий збір сплачено не було, проте подала клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши дане клопотання слід зазначити наступне.

Статею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України», від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 закону України «Про судовий збір». Зокрема, частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7.

Разом з тим, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

В силу приписів ст.84 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Втім, як вбачається зі змісту клопотання про відстрочення сплати судового збору, ОСОБА_1 не надала належних доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки органу доходів і зборів про доходи, або про відсутність інших доходів за попередній календарний рік тощо).

Враховуючи викладене, беручи до уваги ст.8 Закону України «Про судовий збір», ст.129 Конституції України, яка визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд дійшов висновку, що прохання позивач відстрочити сплату судового збору не є обґрунтованим, у зв`язку з чим не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. та усунути недоліки позовної заяви зазначені вище.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну ОСОБА_1 до ПАФ «Подоляка» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:Л. В. Шелудяков