Рішення № 103078073, 09.02.2022, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1315/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючого - Вовк Л. В.

з участю секретаря - Ніколайчик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро»» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович,-

у с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23.09.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрований в реєстрі за №30743, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» ( далі -ТОВ «ФК «Дінеро») заборгованості за кредитним договором та плати за його вчинення в загальному розмірі 20 499,00 грн. , а також стягнути з відповідача на користь позивача сплачені судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис №30743, яким з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» стягнуто заборгованість за кредитним договором за період з 12.02.2020 року по 06.08.2021 року у загальній сумі 20 499,00 грн. На думку позивача вказаний виконавчий напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з численними порушенням законодавства, а саме нотаріусом не було перевірено безспірність вимог кредитора, а також він не повідомлений про вимогу кредитора. Стверджує, що жодної заборгованості перед ТОВ «ФК «Дінеро»» позивач не має, жодного кредитного чи іншого договору з ним не укладав, а заборгованість, яка на нього покладається, виникла внаслідок шахрайських дій невідомих осіб. Враховуючи викладене, вважає, що у приватного нотаріуса не було жодних законних підстав для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості, а сам виконавчий напис було вчинено за відсутності документів, які б підтверджували безспірність заборгованості.Позивач вважає , що вказаний виконавчий напис виконанню не підлягає.

У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву заслухати справу у його відсутність, позов підтримав, просив його задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином та у встановлений законом строк і порядок, про що свідчать розписки про отримання судових повісток, відзив не подав.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином та у встановлений законом строк і порядок, про що свідчать розписки про отримання судових повісток.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з`явився, подав заяву заслухати справу у його відсутність, ухвалити рішення на розсуд суду.

У відповідності до ст. 280, 223 ч. 4 ЦПК України, враховуючи те, що відповідач про слухання справи повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступних висновків.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 27.01.2020 року між ТОВ «ФК «Дінеро»» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №AG6768463, згідно якого позивачу було надано споживчий кредит у розмірі 10 500,00 грн строком до 26.02.2020 року включно.

23.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. , за заявою представника ТОВ « ФК « Дінеро» , вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №30743, за яким було запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дінеро»» заборгованості за кредитним договором за період з 12.02.2020 року по 06.08.2021 року у загальному розмірі 19 849, 00 грн, яка складається із суми заборгованості за кредитом 10 500,00 грн; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 9 349,00 грн, строкової заборгованості за штрафами і пенями - 0 грн; та плати за вчинення виконавчого напису у сумі 650,00 грн , а всього загальна сума ,яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача -20 499,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. від 12.11.2021 року, відкрито виконавче провадження ВП № 67504616 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВК «Дінеро»» заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як зазначено в п. 34. Постанови ВП ВС від 15 січня 2020 року, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс 19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 23.09.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02. 2017 року у справі № 826/20084/14, а укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17, який відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вчинення виконавчого напису проведено з порушенням процедури, установленої законом, тому виконавчий напис за №30743 від 23.09.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., є таким , що не підлягає виконанню.

Позивач надав достатньо належних , допустимих доказів на підтвердження позову, тому позов ОСОБА_1 законний, обгрунтований та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст. 15, 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У заяві про стягнення витрат на правничу допомогу позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн, що складаються з надання юридичної консультації , складення та оформлення позовної заяви та заяви про забезпечення позову .

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано суду: угоду по цивільній справі №28 від 17.12.2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом; розрахунок до позовної заяви ; квитанцію №7 від 20.12.2021 року про отримання від ОСОБА_1 адвокатом суми за надану правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.

З врахуванням вищенаведеного, а також того, що представником позивача було надано детальний опис наданих послуг, який відповідає та є співмірним із характером правовідносин, які склалися між сторонами та складністю справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми понесених позивачем витрат на правничу допомогу, у зв`язку з розглядом справи у розмірі 1500,00 грн.

Крім того, позивачем під час звернення до суду сплачений судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову у загальній сумі 1392,00 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, на підставі ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро»» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович; приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23.09.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за №30743, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро»» заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 20 499, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро»» (код ЄДРПОУ 41350844, юридична адреса: вул. Сурікова, 3-А, м. Київ, 03035) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в сумі 1392,00 грн. та понесені витрати на правничу допомогу у сумі 1500 ,00 грн, а всього 2 892 ( дві тисячі вісімсот дев`яносто дві грн ) 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача з додержанням вимог ст. 284 ЦПК України.

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро»», код ЄРДПОУ 41350844, юридична адреса: 03035, вул. Сурикова, 3-А, м. Київ.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса робочого місця: 02068, пр-т. Петра Григоренка, 15 прим.3, м. Київ;

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, адреса робочого місця: 61003, пров. Подільський, 5, оф. 11, м. Харків.

Суддя Вовк Л. В.