Рішення № 103077043, 09.02.2022, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1601/21

Провадження № 2/188/181/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Лукіна Л.Г.

справа №188/1601/21

позивач : ОСОБА_1

відповідач: виконавчий комітет Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області

про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 видане виконкомом Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 28.12.2020 року, актовий запис про смерть № 236.

На час відкриття спадщини ОСОБА_2 належав житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка сільськогосподарського призначення, розташована на території Миколаївської сільської ради.

За життя спадкодавець ОСОБА_2 склала заповіт, який 23.12.2008 року було посвідчено секретарем виконкому Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області за № 298.

Відповідно до заповіту спадкодавець, ОСОБА_2 заповідала усе належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, усі майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на день смерті, передати у власність сина, ОСОБА_1 .

Згідно довідки Миколаївської сільської ради від 09.11.2021 року за № 15, позивач , був зареєстрований за місцем проживання разом спадкодавцем ОСОБА_2 , що свідчить про прийняття ним спадщини. З письмовою відмовою від прийняття спадщини він не звертався.

13.08.2021 року приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області було видано свідоцтво б право на спадщину за заповітом згідно до якого у приватну власність ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноосібно перейшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Миколаївської сільської ради Синельниківськ району Дніпропетровської області, площею: 3,729га, що належала померлій ОСОБА_2 .

Щодо права на житловий будинок, то в цьому випадку від 13.08.2021 року постановою приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок через відсутність правовстановлюючого документу. Правовстановлюючий документ на житловий будинок АДРЕСА_1 у позивача дійсно відсутній, тому відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії є правомірною.

Позивач є спадкоємцем за заповітом на майно померлої ОСОБА_2 на законних підставах, частину майна належним чином оформив, але не може розпорядитися житловим будинком, в якому постійно проживає разом зі своєю родиною, так як у відсутній правовстановлюючий документ на такий будинок, який є предметом його спадщини.

Позивач просить суд визнати за ним у порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок, що належав його померлій матері.

Позивач подав до суду заяву про розгляд позову у його відсутність, просить позов задовольнити, судові витрати з відповідача не стягувати.

Від відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечили.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28.12.2020 року виданого виконкомом Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, актовий запис № 236.

Копією заповіту від 23.12.2008 року, зареєстрованому в реєстрі за №289 підтверджується, що померла заповіла все своє майно, майнові права та обов`язки позивачу.

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13.08.2021 року, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №270359642, Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №66004314 підтверджується, позивач отримав частину спадщини, земельну ділянку призначену для особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 1223881500:02:001:0324, яка належала померлій ОСОБА_2 .

Заборона відчуження та податкова заборона на спадкове майно відсутні.

Довідкою КП Павлоградське МБТІ від 26.04. 2021 року, рішенням Миколаївської сільської ради №104 від 22.04.2021 року, довідкою №1574 від 09.11.2021 року підтверджується правомірність присвоєння адреси та право власності померлої на будинок.

Технічним паспортом, виданим КП Павлоградське МБТІ за 2021 рік підтверджуються дані та експлікація приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Висновком про оцінку майна за 2021 рік підтверджується вартість спадкового домоволодіння, яка складає 65931.00 грн.

Відповідно до постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.08.2021 року винесеної приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Смолової А.О. підтверджується, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тієї підстави, що у позивача відсутні оригінали правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом. Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, позивач спадщину прийняв.

Відповідно до вивчених доказів, позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до діючого законодавства позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом, земельну ділянку успадкував, а у спадщині у вигляді житлового будинку нотаріусом було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на даний житловий будинок.

Судом встановлено після смерті ОСОБА_2 , позивач отримав свідоцтво про право власності на спадкування за заповітом на частину майна померлої, є належним спадкоємцем, тож має право на спадкування за заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже в сукупності всі вищенаведені належні, допустимі, письмові докази підтверджують належність житлового будинку із господарчими спорудами за адресою: буд. АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та що після її смерті такий житловий будинок із господарчими спорудами належним чином було успадковано позивачем, що дає в свою чергу право позивачу на визнання за ним права власності на таке майно.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Відповідно до Правового висновку викладеному у Постанові КЦС ВС від 03.06.2020 у справі № 160/224/18, належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

Від спадщини у вигляді житлового будинку позивач не відмовлявся, прийняв її та звернувся до нотаріуса з відповідною заявою, проте через відсутність правовстановлюючого документу не міг оформити вказане спадкове майно у виді домоволодіння на своє ім`я та розпоряджатися ним на правах власника.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши докази позивача, надані ним на підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання судових витрат, суд бере до уваги, що позивач просить залишити їх за ним і не стягувати судові витрати з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1241, 1268, 1270, 1272-1274 ЦК України , ст.ст. 4, 10, 12, 141, 258, 264- 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 рнокпп НОМЕР_2 право власності на будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця, ОСОБА_2 і належав їй на підставі свідоцтва про право власності виданого 01.08.1990 року Петропавлівським райвиконкомом Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна