Ухвала суду № 103076519, 09.02.2022, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 178/411/21

№ 1-кп/207/123/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бистрової Л.О.

при секретарі Пономаренко В.К.

за участю прокурора Сліпченко В.В.

захисників Савенко М.О., Гавриленко В.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

перекладача Зайнал-заде Н.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України.

Захисником обвинувачених адвокатом Савенко М.О. через канцелярію суду було подано клопотання про здійснення перекладу документів матеріалів кримінального провадження, в якому він просить здійснити переклад усіх процесуальних документів у кримінальному провадженні №12020120260000143 від 01.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України на азербайджанську мову, якою володіють обвинувачені.

Обвинувачені також підтримали клопотання захисника про здійснення перекладу документів матеріалів кримінального провадження.

Прокурор Сліпченко В.В. заперечував проти задоволення клопотання зазначаючи, що у відповідності до ст.29 КПК України, особі повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Право на безоплатний переклад у разі, якщо обвинувачений не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, є одним спеціальних елементів права на справедливий суд, яке гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика ЄСПЛ щодо тлумачення п. е ст. 6 Конвенції акцентує увагу на тому, що безоплатний переклад має надаватись такою мірою, яка забезпечуватиме справедливий суд («Кускані проти Сполученого Королівства» (Cuscani V. the United Kingdom), п. 38-40). Суддя зобов`язаний виявити належну старанність, установлюючи, що відсутність перекладача не перешкоджає повноцінній участі заявника у важливих для нього питаннях («Кускані») [1, с. 164]. Разом з тим, ця гарантія поширюється і на досудове провадження: стаття 6 § 3 е) застосовується ... також до провадження, що передує судовому процесу (Kamasinski проти Австрії, § 74; Hermi проти Італії [ВП], § 70) [2, с. 57]. При цьому ж Конвенція не гарантує перекладу, у тому числі письмового, усіх матеріалів провадження, що визнано у практиці ЄСПЛ: пункт 3е статті 6 також охоплює переклад деяких матеріалів, але не всієї відповідної документації; він стосується перекладу лише документів і заяв (як-от обвинувачення, обвинувального акта, показань ключових свідків тощо), які необхідні відповідачеві для справедливого суду («Камасінські») [1, с. 165]; ця стаття не вимагає робити письмовий переклад кожного документального доказу або кожного офіційного документу з матеріалів справи (Kamasinski проти Австрії, § 74). Наприклад, відсутність письмового перекладу судового рішення ще не становить порушення статті 6 § 3 е) (ibidem, § 85). Текст цього положення в оригіналі посилається на «усний переклад (interprete)», а не на «письмовий переклад (traducteur)». Це дає підстави вважати, що допомога у вигляді усного перекладу може відповідати вимогам Конвенції (Husain проти Італії (dec.); Hermi проти Італії [ВП], § 70) [2, с. 57]. Як видно із змісту ст. 29 КПК України, обов`язковим є переклад лише судових рішень, якими суд закінчує судовий розгляд по суті. Загалом це не суперечить Конвенції та практиці ЄСПЛ, оскільки, як зазначалося вище. Конвенція не гарантує перекладу, зокрема письмового, усіх матеріалів провадження. Інші процесуальні документи кримінального провадження також можуть бути перекладені, проте, лише за клопотанням сторони захисту, і це кореспондується із п.18 ч.3 ст.42 КПК України, згідно якої підозрюваний має право отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє. Як зазначено у ч.1 ст.68 КПК, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача. В даному кримінальному провадженні залучено перекладача Зайнал-заде Надір Фезі для здійснення перекладу з української мови на азербайджанську мову та з азербайджанської мови на українську мову. Крім того, під час проведення досудового розслідування та під час судового розгляду справи обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 будь-які клопотання про незнання і нерозуміння державної (української) мови не заявлялись, заяви щодо незрозумілості процесуальних документів не надходили, під час судових засідань за участі перекладача обвинувачені заявляли про зрозумілість всіх дій та оголошених документів. В даному випадку права осіб, які не володіють державною мовою, реалізувати свої права щодо участі перекладача, забезпечено сторною обвинувачення в повному обсязі. Необхідності перекладу усіх процесуальних документів у кримінальному провадженні на азербайджанську мову, якою володіють ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 стороною захисту суду не доведено.

Заслухавши захисників, обвинувачених, прокурора, суд приходить до наступних висновків.

В процесі досудового розслідування, проведення усіх процесуальних дій, жоден із процесуальних документів не містить приміток або пояснень, зауважень ні від підозрюваних або їх захисників про те, що зміст даних процесуальних документів підлягає перекладу азербайджанською мовою або будь-якою іншою мовою. Під час досудового розслідування, після його закінчення та направлення обвинувального акту до суду ні від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ні від їх захисників клопотань щодо перекладу процесуальних документів на будь-яку іншу мову не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

У зв`язку з тим, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є громадянами Азербайджану, суд залучив перекладача, для об`єктивного розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.29 КПК України обов`язковим є лише переклад судових рішень, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надається сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють.

Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.

Таким чином закон містить імперативну вимогу перекладати на рідну мову або іншу мову, якою володіють сторони, судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті.

Практика ЄСПЛ щодо тлумачення п.е ст.6 Конвенції акцентує увагу на тому, що безоплатний переклад має надаватись такою мірою, яка забезпечуватиме справедливий суд («Кускані проти Сполученого Королівства» (Cuscani v. the United Kingdom), п. 38-40).

При цьому ж Конвенція не гарантує перекладу, у тому числі письмового, усіх матеріалів провадження, що визнано у практиці ЄСПЛ: пункт 3е статті 6 також охоплює переклад деяких матеріалів, але не всієї відповідної документації; він стосується перекладу лише документів і заяв (як-от обвинувачення, обвинувального акта, показань ключових свідків тощо), які необхідні відповідачеві для справедливого суду. Відсутність письмового перекладу судового рішення ще не становить порушення статті 6 § 3 e) (ibidem, § 85). Текст цього положення в оригіналі посилається на «усний переклад (interprete)», а не на «письмовий переклад (traducteur)». Це дає підстави вважати, що допомога у вигляді усного перекладу може відповідати вимогам Конвенції (Husain проти Італії).

Судом було вжито всіх заходів та залучено перекладача з української мови на азербайджанську мовута навпаки, з метою дотримання процесуальних прав обвинувачених, а також забезпечення в повній мірі реалізації обвинуваченими їх права на захист, так як обвинувачені є громадянами іншої держави та не в повній мірі розуміють українську мову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 29, 68, 122, 350, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Савенко Миколи Олександровича про здійснення перекладу усіх процесуальних документів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120260000143 від 01 травня 2020 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О.Бистрова