Ухвала суду № 103076465, 08.02.2022, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8996/21

(1-кс/199/115/22)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі слідчого судді - Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання - Мажарі К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Сидорової І.С. від 17 січня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення огляду документів в рамках кримінального провадження №12021041630000699, кваліфікованого за ст.358 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2022 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана скарга, в якій скаржник посилається на те, що 30 грудня 2021 року ним подано до канцелярії ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області клопотання про проведення в рамках кримінального провадження №12021041630000699 огляду документів - матеріалів судової справи №199/775/20 з метою отримання з неї доказів довготривалої відсутності ОСОБА_2 , а саме її знаходження в США на підставі свідчень « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (повернення повісток без вручення із зазначенням на конверті «Адресат в Америці»), а також інформації з Державної прикордонної служби про перетин кордону громадянкою ОСОБА_2 17 січня 2022 року слідчим за наслідками розгляду зазначеного клопотання винесено постанову про відмову в задоволенні вказаного клопотання із посиланням на обраний заявником не належний спосіб доступу до матеріалів судової справи, який має здійснюватися шляхом тимчасового доступу до документів, а не їх огляду в порядку ст.237 КПК України, а також наявності у заявника можливості самостійно ознайомитись із матеріалами вищевказаної судової справи. Вважаючи таку відмову неправомірною, посилаючись на безпідставне посилання на статус скаржника як заявника, а не потерпілого, останній просив суд скасувати оскаржувану ним постанову слідчого, зобов`язавши припинити невизнання його потерпілим.

В судове засідання учасники розгляду скарги не з`явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, в зв`язку із чим суд вважає за можливе у відповідності до ст.306 ч.3 КПК України провести розгляд скарги за відсутності її учасників.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, в судовому засідання встановлено, що ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021041630000699, кваліфікованому за ст.358 ч.3 КК України, в рамках якого 30 грудня 2021 року ОСОБА_1 подано клопотання в порядку ст.220 КПК України про проведення в порядку ст.237 КПК України огляду матеріалів судової справи №199/775/20 в архіві ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання доказів відсутності ОСОБА_2 та проживання на території США, а саме наявних у справі документів поштової кореспонденції.

Постановою слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Сидорової І.С. від 17 січня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні його клопотання із посиланням на наявність у нього, якщо він є стороною по судовій справі, самостійної можливості ознайомитись із її матеріалами, а також через обраний ОСОБА_1 неналежний спосіб доступу до матеріалів судової справи, яким має бути не огляд документів порядку ст.237 КПК України, а тимчасовий доступ до документів в порядку.

За змістом ст.ст.7, 9 КПК України однією із засад кримінального провадження є законність. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За змістом ст.ст.92, 93, 223, 237 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за загальним правилом покладається на слідчого та прокурора, які здійснюють збирання доказів в тому числі шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, різновидом яких є огляд.

За змістом ст.ст.234, 237 КПК України за загальним правилом огляд проводиться за правилами обшуку. В свою чергу, обшук може бути проведено у випадку обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених КПК України.

Згідно ст.93 ч.2 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.

Відповідно до ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Положеннями ст.93 ч.3 КПК України передбачено, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів в тому числі шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст.220 КПК України. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно до ст.56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право, окрім іншого, заявляти клопотання.

Положеннями ст.220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених КПК України, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Нормою ст.110 ч.5 п.2 КПК України визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається в тому числі з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Відповідно до ст.303 ч.1 п.7 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

За змістом ст.ст.306, 307 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Аналізуючи встановлені в ході розгляду скарги фактичні обставини здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні в контексті наведених вище норм кримінального процесуального законодавства, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення скарги. Правова позиція суду, покладена в основу такого результату розгляду скарги, полягає в тому, що за змістом наведених вище норм законодавства постанова слідчого за своїм змістом та формою відповідає вимогам закону, належним чином мотивована та обґрунтована, оскільки здійснення огляду судової справи в приміщенні суду за правилами ст.237 КПК України є надмірним та невиправданим за відсутності обґрунтування неможливості отримання запитуваних доказів та інформації за допомогою інших слідчих (розшукових) дій, витребування документів у відповідних органів, в тому числі шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження таких як тимчасовий доступ до речей і документів. Більш того, враховуючи мотивування клопотання ОСОБА_1 , зазначену у ньому мету отримання доступу до матеріалів судової справи, найбільш дієвим та ефективним способом отримання належних, допустимих та достатніх доказів перебування особи за межами України, не перетинання нею державного кордону України у певний проміжок часу є отримання від Державної прикордонної служби України за запитом органу досудового розслідування в порядку ст.93 ч.2 КПК України відповідної інформації, а не поштова документація із судової справи з позначками про не доставлення поштової кореспонденції адресату через непідтверджене належним чином перебування останнього в іншій державі.

Не можуть бути задоволені вимоги скарги про припинення дій із невизнання скаржника потерпілим, оскільки останнім суду не подано жодного доказу щодо набуття ним такого процесуального статусу у кримінальному провадженні, а також через неналежність та неефективність обраного ним способу захисту своїх прав в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 9, 56, 91-93, 110, 159, 220, 223, 234, 237, 303, 304, 306, 307, 369-372, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Сидорової І.С. від 17 січня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення огляду документів в рамках кримінального провадження №12021041630000699, кваліфікованого за ст.358 ч.3 КК України, - відмовити.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя А.М. Авраменко