Рішення № 103075821, 09.02.2022, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2772/21

09.02.2022

2-а/328/1/22

РІШЕННЯ

іменем України

09 лютого 2022 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді: Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Шпітько Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу № 328/2772/21 (провадження 2-а/328/1/22) за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 842579 від 09 червня 2021 року, -

за участі:

представника позивача - адвоката Майсак В.О.,

встановив:

19 жовтня 2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, в якому просив поновити строк на оскарження постанови серії БАА № 842579 від 09 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 842579 від 09 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.06.2021 року інспектором СРПП відділення поліції № 3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції Ждановим Сергієм Олександровичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 842579.

Про прийняття постанови позивач дізнався від інспектора органу пробації, який повідомив йому, що відносно нього було складено постанову про притягнення його до відповідальності передбаченої частиною 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до змісту постанови відповідача серія БАА № 842579 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Вказані дії відповідача щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 842579 від 09.06.2021 року вважає протиправними та просить скасувати оскаржувану постанову.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.06.2021 року близько 01-00 години він знаходився в автомобілі, яким володіє за дорученням Форд Транзит державний номер НОМЕР_1 та який стояв по вулиці Луговій в м. Молочанську. Він знаходився на пасажирському сидінні та розмовляв зі знайомою, ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Водій вказаного автомобіля був відсутній за кермом, бо пішов по своїм справам. До них під`їхав автомобіль працівників поліції. Працівники поліції звинуватили його у тому, що він керував автомобілем у нетверезому стані. Він пояснив, що автомобілем не керував, а знаходився в автомобілі на пасажирському сидінні та спілкувався зі своєю знайомою ОСОБА_2 , але працівники поліції почали підвищувати голос, кричати та вимагати пройти медичний огляд та надати документи, на що він їм пояснив що в мене немає документів, так як вони знаходяться у водія, який керував вказаним транспортним засобом та що він не буде проходити медичний огляд так як він не керував транспортним засобом, а відповідно не зобов`язаний проходити медичний огляд на стан сп`яніння.

Відомості викладені в протоколі про те, що начебто він 09.06.2021 року о 01-02 годині в м. Молочанську по вул. Луговій керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння не відповідають дійсності та суперечать дійсним обставинам.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 09.06.2021 року о 01 год. 02 хв. в м. Молочанськ по вул. Луговій ОСОБА_1 керував автомобілем Форд Транзит д.н.з. НОМЕР_1 та на вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки посвідчення водія чим порушив п.2.4 а ПДР України, у зв`язку з чим, скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 ст. 126 КУпАП.

Вказана в постанові інформація про те, що 09.06.2021 року о 01-02 годині ОСОБА_1 керував автомобілем Форд Транзит д.н.з. НОМЕР_1 , не відповідає дійсності.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а тому оскаржувана постанова є протиправною, незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Поліцейським при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння ним адміністративного правопорушення, будь-які пояснення очевидців, які б підтвердили порушення ним ПДР, фото-, відеофіксація зазначеного порушення відсутні.

Згідно постанови Токмацького районного суду Запорізької області від 21.09.2021 року по справі № 328/1620/21 провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Даною постановою встановлено факт того, що ОСОБА_1 09.06.2021 року не керував транспортним засобом, що підтверджую копією постанови від 21.09.2021 року, яка набрала законної сили.

Враховуючи, що він Правил дорожнього руху не порушував та відсутність будь-яких підстав притягнення його до адміністративної відповідальності, звертається до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було розподілено та передано судді Гавілей М.М.

20 жовтня 2021 року від судді Гавілей М.М. надійшла заява про самовідвід у даній справі.

20 жовтня 2021 року ухвалою судді заяву про самовідвід судді Гавілей М.М. задоволено. Справу передано до канцелярії Токмацького районного суду Запорізької області для повторного автоматизованого розподілу справи в порядку, встановленому ст. 33 КАС України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2021 року справу було розподілено судді Петренко Л.В. та передано працівником канцелярії 21 жовтня 2021 року.

21 жовтня 2021 року ухвалою судді клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду задоволено. Поновлено позивачу, пропущений процесуальний строк, встановлений законом для звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 842579 від 09 червня 2021 року. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №328/2772/21. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статей 268, 269, 286 КАС України для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні. Роз`яснено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив) (а.п. 29-31).

Запропоновано відповідачам у строк визначений судом надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; іншим учасникам справи - копію відзиву та доданих до нього документів.

Витребувано в Головного управління Національної поліції в Запорізькій області оригінали матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, при розгляді якої винесена оскаржувана постанова.

08 листопада 2021 року на електронну пошту суду від представника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (ГУНП в Запорізькій області) надійшов відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю (а.п. 48-52).

ГУНП вважає, що спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395, інспектор поліції під час винесення оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

08 листопада 2021 року на електронну пошту суду від представника ГУНП в Запорізькій області надійшла заява про поновлення процесуального строку для надання відзиву (а.п. 54-55).

08 листопада 2021 року на електронну пошту суду від представника ГУНП в Запорізькій області також надійшла заява в якій повідомляють, що витребувані судом матеріали у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, при розгляді якої винесена оскаржувана постанова, не мають можливості надати, оскільки оригінали зазначених матеріалів перебувають в матеріалах справи № 328/1620/21 (а.п. 53).

15 листопада 2021 року до канцелярії суду представником позивача подано відповідь на відзив, де представник не погодився з доводами відповідача та підтримав позовні вимоги (а.п. 56-61).

30 листопада 2021 року до суду від представника позивача Майсак В.О. надійшло клопотання про витребування доказів по справі, в якому просила витребувати з Токмацького районного суду Запорізької області оригінали матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зафіксовані в матеріалах справи №328/1620/21.

Відповідно до ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 10 січня 2022 року клопотання представника позивача - задоволено, витребувано з Токмацького районного суду Запорізької області оригінал справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 №328/1620/21 (а.п. 75-76).

На виконання ухвали суду надано справу №328/1620/21 (3/328/820/21) на 50 арк.

Позивач в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Представник позивача Майсак В.О. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позові та просила їх задовольнити.

Представник відповідача - ГУНП в Запорізькій області, в судове засідання не з`явився був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. У відзиві на позовну заяву просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та матеріали витребуваної справи №328/1620/21 (3/328/820/21), проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 09 червня 2021 року о 01-10 год. в м. Молочанськ по вул. Лугова інспектором СРПП капітаном поліції Ждановим Сергієм Олександровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 842579 (а.п. 11 зворотна сторінка).

В постанові зазначено, що 09 червня 2021 року о 01 год. 02 хв. в Молочанськ по вул. Лугова водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Форд транзит, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та на вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки посвідчення водія, чим порушив п. 2.4.а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Прийнято рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 425,00 грн.

В постанові про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 842579 від 09 червня 2021 року, в графі 8 Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП роз`яснено, відсутній підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; в графі 9 копію постанови отримало відсутній підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту тощо (в тому числі ст. 126 КУпАП).

Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за порушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.

Аналогічне положення міститься і в пунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, а саме: справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема статтею 126 КУпАП.

Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено інспектором СРПП капітаном поліції Ждановим С.О.

Відповідальність за частиною 1 статті 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Поліцейський виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 842579 від 09 червня 2021 року про те, що 09 червня 2021 року о 01 год. 02 хв. в Молочанськ по вул. Лугова водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Форд транзит, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та на вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки посвідчення водія, чим порушив п. 2.4.а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема статтею 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП України (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що 09 червня 2021 року о 01 год. 02 хв. в Молочанськ по вул. Лугова водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Форд транзит, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та на вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки посвідчення водія, чим порушив п. 2.4.а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно з п. 1.10. Правил дорожнього руху, де визначені терміни, зазначено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно з п. 2.4а Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно з п. 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил, що визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі - спеціальні правила); ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення); д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).

В постанові не зазначено серію (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу. В даній графі міститься запис «ІПНП».

Документами, що посвідчують особу є документи, визначені у ч. 1 ст. 13 Закону України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», а саме: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

В даній графі міститься запис «ІПНП», що не є документом, що посвідчує особу.

Крім цього, винесена 09 червня 2021 року інспектором СРПП капітаном поліції Ждановим С.О. постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 842579 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Постанова не містить даних про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

В розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Оскаржувана постанова щодо якої поставлено питання про її протиправність відомостей про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, не містить.

Відеозапис, наявний в матеріалах витребуваної справи №328/1620/21 (3/328/820/21) (а.п. 9) та досліджений в судовому засіданні, розпочинається з того, що до автомобіля який стоїть підходять працівники поліції. Місце водія порожне. На двох інших містах сидить ОСОБА_1 та дівчина, яка вказала що її звати ОСОБА_2 . З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, що він не керував автомобілем, і що водій відійшов, проте відносно нього було складено протокол.

На оптичному диску відсутня інформація про те, як складалась оскаржувана постанова та відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тобто досліджений відеозапис не містить зафіксованого факту вчинення позивачем правопорушення.

Таким чином відеозапис не може бути визнано належним доказом у справі.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією висловленою в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №524/1284/17 (адміністративне провадження №К/9901/15713/18), де зазначено, що постанова про притягнення до відповідальності за порушення ПДР має містити дані про технічний засіб, яким таке адмінправопорушення зафіксоване.

Письмові пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 09.06.2021, відповідно до яких в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в Токмацькій БЛІЛ, крім цього відмовився від підписання протоколу, був відсторонений від керування транспортним засобом. Дані свідки не надавали пояснень щодо складення оскаржуваної постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Суд не бере ці пояснення свідків до уваги, оскільки письмові пояснення є неналежним доказом. Крім того, з відеозапису слідує, що свідки були запрошені пізніше і вони не надавали пояснень хто саме керував автомобілем.

Відповідно до постанови Токмацького районного суду Запорізької області від 21 вересня 2021 року по справі № 328/1620/21 провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. При розгляді матеріалу були досліджені наявні в матеріалах справи докази та надана відповідна оцінка. Проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що жоден з них не спростовує пояснення ОСОБА_1 про те, що 09.06.2021 він не керував транспортним засобом. Свідок ОСОБА_6 , підтвердив твердження ОСОБА_1 та вказав, що саме він в той день керував транспортним засобом. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в своїх поясненнях зазначають лише те, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. З відеозапису, який оглянуто при розгляді матеріалу не вбачається що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, оскільки він розпочинається із зображення припаркованого автомобіля.

Даною постановою встановлено факт того, що ОСОБА_1 09.06.2021 року не керував транспортним засобом. Дана постанова набрала законної сили.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Інших доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП представником відповідача не надано.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, та притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.

Сама ж по собі наявність оскаржуваної постанови не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Так, сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення, за відсутності доказів на підтвердження зазначених цій в постанові обставин, не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо надання достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, викладеним у постанові від 23.10.2019 року у справі N 357/10134/17 (провадження № К/9901/32368/18).

Презумпція невинуватості у справах про порушення ПДР: всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 463/1352/16-а (адміністративне провадження №К/9901/21241/18).

Загалом, правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Як встановлено судом, будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, відповідачем не надано.

Відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого ним рішення.

За наведених обставин, оскаржувана постанова прийнята з порушенням частини 2 ст. 77 КАС України та п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та є необґрунтованою та такою, що прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідач не надав суду жодного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення та не довів належними та допустимими доказами правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 211 КАС України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, відсутній, оскільки відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки досліджені докази свідчать про відсутність події адміністративного правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 842579 від 09 червня 2021 року, підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн., підтверджується квитанцією (а.п. 7).

При оскарженні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності судовий збір сплачується в розмірі 454,00 грн.

В даному випадку внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а отже переплата становить 454,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 454,00 грн.

Ураховуючи те, що позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, сума переплати - 454,00 грн. підлягає поверненню позивачу із державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-9, 72-77, 79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 251, 268, 271, 272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 842579 від 09 червня 2021 року, - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 842579 від 09 червня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 грн., винесену інспектором СРПП капітаном поліції Ждановим Сергієм Олександровичем - скасувати.

Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Повернути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн. - надміру сплаченої суми згідно з квитанцією № П541/10741569/1 від 19 жовтня 2021 року.

У справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Токмацький районний суд Запорізької області або безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник позивача - адвокат Майсак Віта Олександрівна, діє на підставі довіреності від 25 серпня 2021 року (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 461 від 02 лютого 2004 року), місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 40108688, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. О. Матросова, 29.

Представник відповідача: Завалій Юлія Юріївна, уповноважена особа в порядку само представництва, адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. О. Матросова, 29.

Дата складання повного судового рішення 09 лютого 2022 року.

Суддя: