Ухвала суду № 103075796, 04.02.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/664/22 2-а/335/51/2022

УХВАЛА

про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви

4 лютого 2022 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до рядового поліції Козакова Віталія Юрійовича УПП в Запорізькій області, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до рядового поліції Козакова Віталія Юрійовича УПП в Запорізькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 21.01.2022 позов ОСОБА_1 залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків а саме:

- надати оновлену позовну заяву, оформлену у відповідності з вимогами ст.ст. 160, 161 КАС України,із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, зазначення співвідповідачем Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, а також зазначенням обов`язкових відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України;

- надання власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- надання оригіналу квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору розміром 496,20 грн.;

- надання клопотання про витребування доказів (в разі необхідності).

03.02.2022 до суду від позивача надійшла оновлена позовна заява, на виконання ухвали суду від 21.01.2022. Позивачем частково виконані вимоги суду, окрім надання оригіналу квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору розміром 496,20 грн. В обґрунтування позивачем зазначено, що ст. 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати мита. Позивач вважає, що судовий збір також підпадає під поняття «мито».

Вивчивши подані матеріали приходжу до висновку про продовження строку на усунення недоліків з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судові витрати за приписами частин 1 та 2 статті 132 КАС України складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Дослідивши позовну заяву, надану на виконання ухвали суду від 21.01.2022 та копії документів долучених до неї, судом було встановлено, що позивачем не надано до позову документу про сплату судового збору у встановлених розмірі та порядку або документу, який б підтверджував існування підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивач у позовній заяві від 03.02.2022 посилається на статтю 288 КУпАП, якою передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

З цього слід зазначити, що пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Наведеним вище нормам статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення кореспондуються з положення підпункту 2 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

За Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом України від 08.11.2011р. № 3674-VІ «Про судовий збір») державне мито справлялося, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.

Частиною 4 статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Водночас, Великою Палатою Верховного Суду було прийнято постанову від 18.03.2020 по справі № 543/775/17 (провадження № 11 – 1287апп18) в якій зазначено, що з 11.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.11.2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». Таким чином, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України від 08.11.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір».

При цьому, відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України від 08.112011 № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 4 зазначеного вище Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір»).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон України «Про судовий збір» не передбачає.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2022 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 481 грн.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за даним позовом розміром 496,20 грн., за наступними реквізитами:

Отримувач: ГУК у Запорізькій області/

м. Запоріжжя/Вознесенівс.;22030101

Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997

Номер розрахунку (ІВAN): UA098999980313101206000008513

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За приписами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Частиною шостою статті 121 КАС України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Враховуючи помилкове застосування позивачем вимог ст. 288 КУпАП, а не вимог КАС України та Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на десять календарних днів з дня отримання ухвали суду. Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем шляхом надання оригіналу квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору розміром 496,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 121, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви, згідно ухвали суду від 21.01.2022.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви – 5 (п`ять) днів з дня отримання копії ухвали, роз`яснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: оригіналу квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору розміром 496,20 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Соболєва