Ухвала суду № 103075789, 01.02.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4734/18 1-кп/335/8/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,

прокурорів Ульянова М.О., Назаренко О.В., Сачава Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Шостак А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України, до якого застосовано запобіжний захід у виді триманні під вартою.

У судовому засіданні, відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, судом розглянуто питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого строку, оскільки судове провадження не завершене до його спливу.

Прокурори Ульянов М.О., Назаренко О.В., Сачава Ю.О. висловили думку про необхідність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі продовжують існувати.

Захисник обвинуваченого - адвокат Шостак А.П. проти позиції сторони обвинувачення заперечила, просила суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем його мешкання: АДРЕСА_1 , із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та застосуванням електронного засобу контролю. Обґрунтовуючи своє клопотання, вказала на міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, а саме перебування у зареєстрованому шлюбі та наявність на утриманні трьох малолітніх дітей; наявність зареєстрованого місця проживання; відсутність будь-яких порушень за час досудового слідства обов`язків як підозрюваного; відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.12.2021 року запобіжний захід відносно обвинуваченого продовжено на шістдесят діб, строк його дії закінчується 05.02.2021 року.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за наслідком розгляду відповідного клопотання може продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За змістом ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ст. 177 КПК України, зобов`язаний оцінити та врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв`язків, та дані, які його характеризують.

Розглядаючи питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує, що ризики, які стали підставою для застосування до обвинуваченого даного запобіжного заходу, такі як можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, об`єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.

У даному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення яких законом передбачено покарання лише у виді позбавлення волі.

На підтвердження існування вказаних ризиків свідчать ті обставини, що ОСОБА_1 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується, зокрема, у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, вчиненому в той час, коли інші провадження щодо нього (за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 289 КК України) вже знаходились в суді.

При цьому, у провадженні за ч. 1 ст. 289 КК України ОСОБА_1 був звільнений з-під варти під заставу, що вочевидь свідчить про усталеність протиправної поведінки, підтверджує наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, а також спростовує твердження захисника про відсутність у ОСОБА_1 будь-яких порушень за час досудового слідства обов`язків як підозрюваного.

Наразі триває розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого, і з об`єктивних передумов не може бути закінчений, оскільки не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі, триває дослідження письмових доказів, не допитано свідків і потерпілого.

Крім того, суд враховує що обвинувачений до затримання не працював, не займався суспільно-корисною працею та не має стабільного джерела прибутку.

Обставини, на які посилається сторона захисту, а саме те, що обвинувачений має постійне місце проживання та реєстрацію, одружений, на його утриманні перебуває троє дітей 2010, 2014, 2019 років народження, на думку суду не зменшують встановлених ризиків та у даному випадку не свідчать про достатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Обставин, які б переважили встановлені ризики негативної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Також судом не встановлено передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України обставин, які б могли бути перешкодою для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини як характер протиправних дій, в яких він обвинувачується, кількість епізодів, щодо яких органами досудового розслідування пред`явлене обвинувачення, його поведінка до та безпосередньо після вчинення інкримінованих йому злочинів.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельєр проти Франції від 26.06.1991 року»).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Таким чином. суд доходить до висновку, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 діб, до 01.04.2022 року включно.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 199, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, до 01.04.2022 року включно.

В задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому міри запобіжного заходу, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 01.02.2022 року.

Повний текст ухвали виготовлений 01.02.2022 року.

Суддя В.О. Макаров