Ухвала суду № 103074632, 09.02.2022, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1966/19

Номер провадження 1-кс/220/68/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року смт Велика Новосілка Донецької області

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А.

за участю секретаря Сербіної І.В., захисника Чердаклі С.Г., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Новосілка Донецької області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішиної О.М. по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в:

09.02.2022 р. до Великоновосілківського районного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішиної О.М. по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України, відвід всьому складу суду Великоновосілківського районного суду Донецької області, передачу справи до Донецького апеляційного суду для визначення підсудності у Мар`їнському районному суді Донецької області. В обґрунтування заяви заявник посилається на можливу упередженість судді Якішиної О.М. під час розгляду кримінального провадження щодо нього, яка змушувала його надати до суду довідку про стан його здоров`я, після того, як він надав документи, підтверджуючі його захворювання Ковід-19, незаконно вимагала його присутності в судовому засіданні 02.02.2022 р., ставлячи під загрозу життя оточуючих та його, а також на те, що голова суду Дурач О.А. може незаконно впливати на суддю Якішину О.М. Просить направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про її направлення до Мар`їнського районного суду Донецької області.

Суддю Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішину О.М. та інших учасників справи повідомлено про дату, час і місце розгляду заяви про відвід у вказаній справі. Зважаючи на наведене, а також на положення ст. 81 КПК України, згідно яких явку зазначених осіб не визнано обов`язковою під час вирішення питання про відвід, суд вважає можливим проводити розгляд заяви про відвід судді за відсутністю вказаних осіб,

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи заяви, надав пояснення, аналогічні викладеним в ній, зазначив, що суддя Якішина О.М. вимагала незаконно його присутності у судовому засіданні 02.02.2022 р., незаконно вимагала в нього довідку щодо стану його здоров`я, яка йому не видається Комунальним підприємством та яку вона зобов`язана була сама витребувати з лікарні, тобто вимагала того, чого він не міг надати та вона знала про це. Також зазначив про недовіру всьому Великоновосілківському районному суду, у тому числі судді Дурач О.А., яка, на його думку, постановила незаконний вирок, та її дії сприяли тому, що в його матері спалили гараж та машину. Наголосив на необхідності направлення справи до апеляційного суду Донецької області для визначення підсудності.

У судовому засіданні захисник Чердаклі С.Г. у повному обсязі підтримав подану заяву, вказавши, що суддя Дурач О.А. не має право розглядати заяву про відвід, оскільки він брав участь у даному кримінальному провадженні.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали в межах, необхідних для вирішення питання про відвід, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» вказав, що Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз`яснено, що відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його упередженості» є оціночним тлумаченням, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.

Для того, щоб вирішити, чи є у конкретній справі правомірні підстави сумніватись у неупередженості судді, необхідно взяти до уваги й думку скаржника, яка при цьому не повинна мати вирішального значення.

Надаючи оцінку доводам заяви про відвід, суд зазначає наступне. Як визначено ст. 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Під час проведення підготовчого судового засідання суддею Якішиною О.М. були вжиті дії, направлені на своєчасний розгляд кримінальної справи щодо ОСОБА_1 , з метою уникнення тяганини у її розгляді, з`ясовувалась наявність чи відсутність причин для відкладення розгляду справи. Вказане не свідчить про упередженість судді під час розгляду справи, в контексті вищенаведених норм та принципів та не є підставою для її відводу, в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Також, положеннями ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено повноваження голови суду. Аналізуючи вказані правові норми, зазначаю, що у голови суду відсутні будь-які важелі впливу на суддю. Суддя не є підлеглим голови суду. Таким чином, доводи заяви в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Під час розгляду заяви про відвід судді положення ч. 1 ст. 76 КПК України щодо неприпустимості повторної участі судді у розгляді справи не застосовується, оскільки, розглядаючи заяву про відвід, суддя не розглядає матеріали кримінального провадження щодо особи по суті та не надає їм оцінку. Предметом вирішення заяви про відвід є встановлення обставин, що унеможливлювали би участь судді, який розглядає кримінальне провадження, у розгляді кримінального провадження. Отже, доводи заявника та захисника щодо неможливості розгляду даної заяви про відвід суддею Дурач О.А. є безпідставними.

Підстави для направлення провадження до іншого суду, визначені у ст. 34 КПК України, відсутні.

Інші доводи ОСОБА_1 суд знаходить необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви про відвід.

Інших підстав для відводу судді, передбачених у ст.ст. 75, 76 КПК України ОСОБА_1 не навів, не обґрунтував та не мотивував належним чином. Діючими нормами КПК не передбачена можливість заяви відводу всьому суду (у тому числі суддям, які не розглядають кримінальне провадження), а тому підстави для задоволення заяви й у цій частині відсутні.

Оскільки судом не встановлені підстави для відводу судді Якішиної О.М. у зазначеному кримінальному провадженні, заява про відвід, подана ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішиної О.М. по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.А. Дурач