Рішення № 103071339, 28.01.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/29331/21

Провадження № 2-а/752/120/22

РІШЕННЯ

Іменем України

28.01.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,-

в с т а н о в и в:

у грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Слободяніна М.В. звернувся до суду із позовом до відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 № 260338 від 22.11.2021 року, якою позивач було притягнуто до адміністративної відповідальності, та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою серії ДП18 № 260338 від 22.11.2021 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що 22.11.2021 року о 14 год. 30 хв. позивачем в м. Києві по вул. Васильківській, 9/19 керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія категорії «А1», тобто не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1а ПДР Уркаїни, ст. 126 ч. 2. КУпАП. Позивач категорично не погоджується з прийнятою постановою із накладенням адміністративного стягнення, оскільки, під час керування електроскутером Правил дорожнього руху жодним чином не порушував; електроскутер позивача потужністю до 3 кВт не є механічним транспортним засобом та обов`язкове отримання посвідчення водія та реєстраційних документів не передбачено чинним законодавствам, а сам факт правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджено. Посилаючись на викладене, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.12.2021, у справі було відкрито провадження та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В січні 2022 року до суду зі сторони відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що інспектором патрульної поліції було законно винесено постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, в діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення, що підтверджується відповідним відеозаписом.

Позивач та його представник після відкриття провадження у справі з будь-якими клопотаннями до суду не звертались.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП 22.11.2021 року було винесено постанову серії ДП18 № 260338 у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої, останнього, було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

З постанови вбачається, що 22.11.2021 року о 14-30 год. в м. Києві по вул. Васильківській, 9/19 позивач керував транспортним засобом N-AIMA не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а, ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що згідно із ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У статті 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка немає права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка немає права керування таким транспортним засобом, - тягнуть засобою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із п. 2.1 (а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно із п. 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Пунктом 1.10 ПДР України наведено перелік термінів, що використовуються у цих Правилах, де розмежовано значення кожного із них.

Так, на відміну від «механічного транспортного засобу», «транспортним засобом» є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином, Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «Транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

До аналогічного висновку прийшов і Верховний суд у справі № 278/3362/15-к від 01.03.2018 року.

Як вбачається із наявних у справі доказів, позивач керував електроскутером марки «AIMA», який, відповідно до технічного паспорту пристрою, - має потужність менше ніж 3 кВт, а саме 1,8 кВт.

Таким чином, у відповідності до визначень закріплених у Правилах дорожнього руху України, зазначений електроскутер не може визнаватись механічним транспортним засобом (та не підлягає державній реєстрації), а особа, яка ним керує не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки, адміністративну відповідальність за порушення п. 2. 1 (а) ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, яким вказаний не являється.

Враховуючи, що позивач не був водієм (тобто суб`єктом правопорушення) вказаного транспортного засобу, оскільки позбавлений обов`язку отримувати посвідчення водія відповідної категорії для керування вказаним транспортним засобом, він не несе також і обов`язку виконувати вимоги п. 2.1. ПДР України, а як наслідок не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та притягнутим до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

З урахуванням наведеного, в даному випадку слід окремо зазначити, що відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що відповідачем, в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винний позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, за викладених у постанові обставин, на думку суду, є недоведеним та не тягне за собою відповідальність за визначеною частиною статті КУпАП.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, в порушення вказаних вимог, інспектором не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а обґрунтування позовних вимог знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови та закриття провадження у справі, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

В порядку ст. 139 КАС України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9,19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. ст. 38, 122, 251, 254, 280, 289 КУпАП, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі, - задовольнити.

Постанову серії ДП18 № 260338, винесену інспектором Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Н.П. Чередніченко