Ухвала суду № 103071308, 09.02.2022, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4818/20

1-і/705/1/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року місто Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Кузуб А.Т.,

прокурора Чимирис К.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Товстенка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Уманської окружної прокуратури Чимирис К.О. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України (судова справа № 705/4818/20 1-кп/705/533/22). Судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні був призначений на 09 лютого 2022 року.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.09.2020 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, останній раз до 10 лютого 2022 року.

Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, прокурор у кримінальному провадженні подала клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З огляду на те, що суддя Годік Л.С. з 27.01.2022 перебуває на лікарняному, був здійснений автоматизований розподіл судової справи за вказаним клопотанням прокурора на підставі п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022 для розгляду зазначеного клопотання визначено суддю Єщенко О.І. після задоволення заявленого суддею Гудзенко В.Л. самовідводу.

Пункт 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України визначає, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Так, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Враховуючи викладене вище, клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 розглянуто суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що з моменту обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв`язку з чим його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена лише запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.

Захисник Товстенко К.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність ризиків, наведених прокурором, зокрема, зважаючи на те, що свідки та потерпілі вже допитані під час судового розгляду, тому обвинувачений не зможе вже вплинути на їхні показання. Просив застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши клопотання прокурора, думку захисника та обвинуваченого, дослідивши матеріали судової справи, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно зі ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 та пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути розглянуто іншим суддею.

Таким чином, зазначені положення закону є імперативними та такими, що зобов`язують суд вирішити питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

У судому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.09.2020 обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою від 13.12.2021 до 10 лютого 2022 року.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. У строк до 10 лютого 2022 року, тобто до закінчення дії відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судовий розгляд у кримінальному провадженні не завершений.

При вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вже враховувалися при вирішенні питання про продовження відносно обвинуваченого дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 13 грудня 2021 року.

Зокрема, на думку суду, не зменшився та продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі доведення його винуватості у вчиненні злочину, що може бути розцінено ним більш небезпечним ніж переховування та втеча, а також ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення, враховуючи те, що він є раніше судимим та обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Водночас суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих значно зменшився, зважаючи на те, що вони вже були допитані під час судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Будь-яких інших даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Також судом враховується, що будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено.

Крім того, суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. У даному випадку, на думку суду, продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 є виправданим за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що призведе до неможливості розгляду справи в розумні строки та з`ясування всіх обставин у справі.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 199, 331, п.20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали.

Дія ухвали про продовження строку запобіжного заходу закінчується 09 квітня 2022 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим - протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику - до відома та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.

Суддя О.І.Єщенко