Рішення № 103069912, 09.02.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/41/22

2-а/357/48/22

Категорія 140

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Ковальчук Ю. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до: 1) Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, 2) поліцейського взводу ТОП батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Данильченка Павла Дмитровича, 3) Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу ТОП батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Данильченка Павла Дмитровича, в якому просить суд скасувати постанову серії БАА № 556277 від 07 грудня 2021 року, винесену поліцейським Данильченко П.Д.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рухався на перехресті з вулиці Турчанінова на вулицю Сквирське шосе та зупинився на заборонений сигнал світлофора перед розміткою 1.12 «Стоп-лінія». Згідно розділу Правил дорожнього руху 34 Дорожня розмітка, ця лінія позначає місце де водій повинен зупинитися при наявності знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», або при сигналі світлофора чи регулювальника, що забороняє рух. Однак на даному перехресті цей знак відсутній. Розмітка нанесена на певній відстані від світлофора (до 10 метрів). Разом з світлофором влаштований дорожній знак 5.62 «Місце запинки», який згідно розділу ПДР номер 33.5 позначає місце зупинки транспортних засобів під час дії заборонного сигналу світлофора чи перед залізничними переїздами, рух через які регулюється світлофорами. В пункті 8.10 ПДР вказано, що в разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні, то перед перехрещу вальною проїзною частиною не створюючи перешкод пішоходам. В пункті 8.2 ПДР вказано, що дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою, тобто на даному перехресті згідно ПДР водій повинен зупиняти транспортний засіб саме перед знаком 5.62 «Місце зупинки», який встановлений на одній опорі з світлофором і керуватися в свої діях саме знаком, а не розміткою. Позивач вказував, що може і перетнув розмітку, коли ще світився червоний колір, але на перехрестя мимо знаку з світлофором він уже виїхав на дозволений зелений колір, він чітко відслідковував ситуацію, пішоходи на переході були відсутні, транспортні засоби на перехресті були відсутні та не здійснювали ніяких маневрів по звільненню перехрестя, як вказано в постанові, що на тому перехресті по Сквирському шосе рух влаштований лише прямо в обох напрямах, а заборонений сигнал там вмикається раніше ніж дозволений з боку вул.Турчанінова. Крім того, вказував, що під час розгляду справи йому було відмовлено в ознайомлені з доказами вчинення правопорушення та можливості скористатися послугами фахівця в галузі права. На його прохання перенести розгляд справи також отримав відмову.

Ухвалою суду від 12 січня 2022 року поновлено ОСОБА_1 встановлений законом пропущений процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови серії БАА № 556277 від 07 грудня 2021 року, у справі про накладення адміністративного стягнення. Позовну заяву прийнято справу до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Залучено до участі в справі у якості другого відповідача - Департамент патрульної поліції.

Крім того, даною ухвалою запропоновано відповідачам подати до суду матеріали адміністративної справи на підставі яких винесено постанову серії БАА № 556277 від 07 грудня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та належним чином завірену копію оскаржуваної постанови.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі позивач отримав 14 січня 2022 року.

Відповідач -1 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими до неї документами 17 січня 2022 року.

Відповідач -2 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими до неї документами 17 січня 2022 року.

Відповідач -3 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими до неї документами 18 січня 2022 року.

31 січня 2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, мотивуючи тим, що 07 грудня 2021 року відповідач-2 перебуваючи в екіпажі патрульної поліції зі своїм напарником, здійснюючи патрулювання визначеної території м.Біла Церква, безпосередньо став свідком вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та під час розгляду справи позивача було ознайомлено з доказами вчинення ним правопорушення, а саме відео проїзду на червоний забороняючий сигнал світлофора на якому чітко видно державний номерний знак автомобіля позивача та безпосередньо початок руху і виїзд на перехрестя на забороняючий сигнал. Позивач у свої поясненнях факт проїзду на забороняючий сигнал червоного кольору не визнав, не зважаючи на беззаперечні докази, крім того, навмисно затягував розгляд справи з метою уникнення адміністративної відповідальності, а тому вина у вчинені правопорушення на момент розгляду справи була доведеною в повному обсязі.

Зазначали, під час розгляду справи було опитано позивача, а також надано для ознайомлення з доказами вчинення ним адміністративного правопорушення. Винесення постанови відповідачем в порядку скороченого провадження на місці вчинення правопорушення позивачем було здійснено відповідно та в межах чинного законодавства.

Враховуючи, що клопотань із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не надходило, відповідачем у встановлений судом строк надано відзив, тому судом вирішено провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

07 грудня 2021 року поліцейським взводу ТОП батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області сержантом поліції Данильченко Павлом Дмитровичем, винесено постанову якою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 07.12.2021 о 15 год. 56 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Honda CR-V», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух на заборонний сигнал світлофору червоного кольору, чим порушив п.8.7.3 (е) ПДР, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Вказана постанова містить відомості про доручення відео з бодікамери.

Позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало порушення позивачем вимог п.8.7.3 (е) ПДР, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 2 статті 122 КУпАП.

Відповідно до пункту 8.7.3.е Правил дорожнього руху України - червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статі 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У свою чергу, відповідно до ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Орган (посадова особа), що розглядає справу, зобов`язаний встановити подію та склад правопорушення, забезпечити та врахувати всі докази та прийняти законне рішення.

Тобто, саме на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, факт порушення вимог п. 8.7.3.е ПДР позивач повністю заперечує.

На підтвердження допущення позивачем вимог п.8.7.3 «е» ПДР України у матеріалах справи наявний диск з відеозаписом події, яка мала місце 07.12.2021 за участю сторін.

Проте, з відеозапису не вбачається, що позивач порушив вимоги п.8.7.3 «е» ПДР України, здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофора, на відеозаписі зафіксовано лише процесуальну послідовність винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, інші докази, які б підтвердили чи спростували доводи позивача, у матеріалах справи відсутні.

Посилання відповідача на те, що під час складання постанови позивачу було надано відео докази є необґрунтованими, оскільки вказані обставини не підтверджені жодними доказами, такі відео докази не було додано до матеріалів справи.

Так, Верховний Суд в постановах від 29 квітня 2020 року у справі №283/2460/16-а та від 17 березня 2020 року у справі №334/8803/16-а (2-а/334/459/16) вказав, що основною умовою під час розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку (постанова Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17).

За таких обставин, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.

Щодо заявленого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що як вбачається з наданого відеозапису, позивачем після ознайомлення з правами було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з необхідністю скористатися правовою допомогою.

Проте, відповідач не відмовив у задоволенні цього клопотання, але нічого не зробив, щоб позивач реально міг цим правом скористатись.

Так, поліцейський під час розгляду адміністративної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності при заявлених ним обґрунтованих клопотань і реалізації наданих йому ст. 268 КУпАП прав, відмовив позивачу у відкладенні розгляду справи, тим самим позбавив позивача права скористатися послугами адвоката при невизнанні своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення та відразу прийняв постанову про застосування до позивача адміністративного стягнення.

Згідно ст.268 КУпАП - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Зазначене право на правову допомогу гарантуєтьсястаттею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу… Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку згідно зі ст. 64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Отже, такими діями відповідач порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що також є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України правопорушник не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а відповідно до ч.3 цієї ж статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на викладене, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що постанова поліцейського взводу ТОП батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Данильченка Павла Дмитровича, серії БАА № 556277 від 07 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, складена з порушенням вимог ст.2 КАС України, що в свою чергу є підставою для її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 496,20 грн. згідно квитанції № 7975-3556-2002-7824 від 09.01.2022, тому вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.2, 6, 9, 77, 139, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до: 1) Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, 2) поліцейського взводу ТОП батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області сержанта поліції Данильченка Павла Дмитровича, 3) Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАА № 556277 від 07 грудня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 та закрити провадження в даній адміністративній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, Код ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 496,20 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач - 1: Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції. Місцезнаходження: вул.Академіка Туполєва, 19, м.Київ, 04128.

Відповідач - 2: Поліцейський взводу ТОП батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області сержант поліції Данильченко Павло Дмитрович. Місцезнаходження: вул.Сухоярська, 18-а, м.Біла Церква, Київська область, 09100.

Відповідач - 3: Департамент патрульної поліції. Місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048. Код ЄДРПОУ: 40108646.

СуддяМ. М. Бебешко