Рішення № 103069909, 09.02.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14292/21

2/357/750/22

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Ковальчук Ю. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, 2) приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить суд просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 22.06.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 207266. Стягнути з відповідача понесені нею судові витрати у розмірі 908,00 грн. судового збору та 2 500,00 грн. правничої допомоги.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, здійснений виконавчий напис від 22.06.2021 року є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідачем не надано документів, які б підтвердили існування кредитних відносин та існування заборгованості. Із наданого виконавчого напису вбачається, що борг стягнуто до договору № 630352888 від 16.01.2016 укладений між нею та ПАТ «Альфа Банк», проте ніяких кредитних договорів з даною фінансовою компанію не укладала. Із долученої до виконавчого напису анкети-заяви від 16.01.2016 року вбачається, що нею було відкрито рахунок для обслуговування в даному банку. Будь-яких первинних бухгалтерський документів, що підтверджують надання, перерахування кредиту немає. Жодних документів про погашення боргу до неї не надходило. Виписка з особового рахунку, не відповідає вимогам положення «Про організацію операцій діяльності в банках України», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, оскільки надрукована ТОВ «Вердикт Капітал» в довільній формі. Крім того, вчинений виконавчий напис нотаріуса порушує її права та інтереси, оскільки у випадку стягнення боргу в судовому порядку, можливо було встановити чи дійсно існує заборгованість, її розмір, час виникнення. Нотаріус стягнув заборгованість по анкеті-заяві, яка була підписана в 2016 році, тому не мав права стягувати її в 2021 році, тобто після спливу 5 років.

Ухвалою суду від 30 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадженя без повідомленням (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 30 листопада 2021 року вжито заходи по забезпеченню позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису виданого 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, та зареєстрованого в реєстрі за № 207266 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», яке здійснюється у виконавчому провадженні № 67038772 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивач ОСОБА_1 ухвалу про відкриття провадження у справі отримала 04.12.2021.

Відповідач ТОВ «Вердикт Капітал» отримали ухвалу про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками до неї 06.12.2021.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї отримав 16.12.2021.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї не отримав, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду не врученим з відміткою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», у зв`язку з чим, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

20 грудня 2021 року до суду від генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» О.В. Іжаковського, надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були подані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Крім того, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису. Тому заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

20 грудня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу за підписом генерального директора О.В.Іжаковського, в якому просять суд відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу, обгрунтовуючи тим, що до позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували про повну оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату в сумі 2 500,00 грн.

28 грудня 2021 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява з проханням долучити до матеріалів справи Договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт, квитанцію про оплату послуг та копію свідоцтва адвоката.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомленні про розгляд справи, клопотань із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не надходило, відповідачем у встановлений судом строк подано відзив, тому суд вважає на можливе провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 207266, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 29-01/19/2 від 29.01.2019 року, якому Акціонерним товариством «Альфа Банк» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 2019-1АБ/ВЕСТА від 28.01.2019 року, за Кредитним договором № 630352888 від 16.01.2016 року, укладеного між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до виконавчого напису - строк платежу за Кредитним договором № 630352888 від 16.01.2016 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Запропоновано задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», стягнути з ОСОБА_1 за період з 29.01.2019 по 28.05.2021 включно, суму в розмірі: 5 384,62 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 24 216,41 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість становить 30 101,03 грн.

Встановлено, що даний виконавчий напис було вчинено на підставі того, що 16.01.2016 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 630352888, відповідно до умов якого остання отримала кредит.

05 жовтня 2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67038772 щодо виконання виконавчого напису № 207266 виданого 22.06.2021. В межах даного виконавчого провадження 19 жовтня 2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

За загальним правилом статей 4, 5 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування визначено Законом України «Про нотаріат» (тут і далі Закон в редакції на час вчинення нотаріальної дії) та іншими актами законодавства. Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів здійснюється згідно з главою 14 Закону та главою 16 розділу ІІ Порядку.

Згідно зі статтею 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені у вказаному Переліку. При цьому вказаний Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Закону та Порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Отже, станом на день вчинення виконавчого напису № 207266 від 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем редакція Переліку передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис, який оскаржується позивачем вчинений нотаріусом 22.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. При цьому, відповідачем не надано доказів, що укладений між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 Кредитний договір № 630352888 від 16.01.2016, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 № 158/2157/17.

В постанові Верховного суду від 29.01.2019 року у справі № 910/13233/17 зазначено, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказала на те, що ніяких кредитних договорів з відповідачем не укладала.

Крім того, зазначала, що із долученої до виконавчого напису анкети-заяви від 16.01.2016 року вбачається, що нею було відкрито рахунок для обслуговування в даному банку. Будь-яких первинних бухгалтерських документів, що підтверджують надання, перерахування кредиту немає. Крім того, жодних листів-вимог до неї про погашення боргу не надходило. Виписка з особового рахунку, що додана до матеріалів справи, не відповідає вимогам Положення «Про організацію операцій діяльності в банках України», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, оскільки надрукована ТОВ «Вердикт Капітал» в довільній формі.

Суд погоджується з твердженнями позивача, виходячи з наступного.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За пунктом 62 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №553/1325/14-ц та постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №61-517св18.

Виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц).

Разом з цим, виписка з особового рахунку за Кредитний договором № 630352888 від 16.01.2016 складена відповідачем в довільній формі, тому не може бути первинним документом, що підтверджує наявність заборгованості та її розмір.

Крім того, із виписки вбачається, що остання надана за період з 29.01.2019 по 28.05.2021, та в ній не зазначено конкретизованого нарахування заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією.

Отже, належні первинні облікові документи, оформлені у порядку визначеному ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», а саме: банківська виписка, суду надана не була, тому і немає підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також розмір процентів та комісії за користування кредитними коштами, зазначених у виконавчому написі, є безспірним.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідачем не подано до суду будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на статтю 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (дивись постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі N 751/3840/15-ц).

Витрати на надання правничої допомоги підтверджуються договором про надання правничої допомоги від 22.11.2021, укладеного між адвокатом Бойко Іриною Юріївною та ОСОБА_5 .

Відповідно до п.4.7 договору - клієнт сплачує гонорар у день підписання цього договору у розмірі 2 500 грн.

Підтвердженням укладеного та виконаного Договору є квитанція прибуткового касового ордера від 22.11.2021 та акт виконаних робіт від 22.11.2021.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що до позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, а тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату в сумі 2 500 грн.

Водночас, аналіз частини 2 статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічний висновок Верховного Суду щодо застосування частині 2 статті 134 ЦПК України містяться у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 161/20630/18, провадження № 61-12221св20.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді.

Отже, витрати ОСОБА_1 на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, тому з відповідача підлягають стягненню у розмірі 2 500,00 грн.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 362,00 грн. (908,00 грн. - за подачу позовної заяви та 454,00 грн. - за подачу заяви про забезпечення позову).

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч.7 ст.158 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 15, 81, 89, 134, 141, 265, 274, 279, 354 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, 2) приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити повністю.

Визнати виконавчий напис вчинений 22 червня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 207266 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в сумі 3 862,00 грн.

Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Місцезнаходження: вул.Кудрявський узвіз, буд.5Б, м.Київ, 04053. КОД ЄДРПОУ: 36799749.

Третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович. Місцезнаходження: вул.Мала Житомирська, 6/5, м.Київ, 01001.

Третя особа на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович. Місцезнаходження: «Карат» промисловий майданчик, 5 А, оф.507, м.Вишгород, Київська обл., 07300.

СуддяМ. М. Бебешко