Рішення № 103068190, 21.01.2022, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/648/21

Провадження № 2/131/75/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2022 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Балтака Д.О.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у м. Іллінці цивільну справу за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради, комунальної організації «Обласний Фонд сприяння інвестиціям та будівництву» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту,-

встановив:

У червні 2021 р. до Іллінецького районного суду Вінницької області звернувся керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради, комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту. Позов обґрунтований тим, що 29 вересня 2015 р. між ОСОБА_1 та комунальною організацією «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» укладено кредитний договір № 06в-20-1-011, згідно якого відповідач отримав кредит для будівництва інженерних мереж водопостачання в розмірі 4277,00 грн. із строком закінчення повернення кредиту 30 вересня 2018 р. Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував та умов зазначеного кредитного договору не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 16 квітня 2021 р. складає 5088,09 грн., що стало підставою для звернення до суду. В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави прокурор зазначив, що з урахуванням відсутності у кошторисі комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» витрат на сплату судового збору, вищевказаний фонд жодних заходів представницького характеру не вживав, вказане свідчить про бездіяльність даної комунальної організації та її пасивну позицію щодо захисту порушених законних інтересів держави, в частині повернення до бюджету кредитних коштів.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 червня 2021 р. відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2021 р. підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання прокурор Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, представники Вінницької обласної ради та комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» не з`явились, натомість подали до суду заяви, в яких позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі та розглянути справу за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявсь про день, час та місце розгляду справи, відзив на позов або заяву про розгляд справи у його відсутність не подав, а тому, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням статей 280-281 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Встановлюючи наявність підстав для представництва в суді прокурором інтересів держави в особі Вінницької обласної ради та комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву», суд дійшов таких висновків.

У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів судом, у тому числі, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з частини 3 статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно з повідомленням комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області від 16.04.2021 р. № 01/245 заходи щодо стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_1 в судовому порядку не вживались та на сьогоднішній день не плануються вживатись через недостатність коштів, необхідних для сплати судового збору за пред`явлення позову.

У відповідності до змісту повідомлення від 28.04.2021 р. № 02.54/549-вих-21. вбачається, що Немирівська окружна прокуратура повідомила Вінницькій обласній раді про намір звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 5088,09 (п`ять тисяч вісімдесят вісім гривень 09 коп.) грн.

Судом встановлено, що Немирівською окружною прокуратурою Вінницької області в порядку встановлення підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді вивчено стан додержання вимог діючого законодавства щодо повернення кредитної заборгованості громадянами, які отримували позики за рахунок бюджетних коштів з комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» Вінницької обласної ради.

Так, відповідно до Указу Президента України від 27.03.1998 р. № 222 «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» та постанови КМУ від 22.04.1997 р. № 376 з метою створення сприятливих умов для підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, забезпечення його доступності до всіх категорій громадян проживаючих у сільській місцевості, з метою реалізації державної політики стимулювання будівництва на селі розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 19.05.1997 р. № 155 створено обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, який рішенням сесії Вінницької обласної ради 3 скликання від 12.10.2001 р. перейменовано в комунальну організацію «Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі».

Згідно Положення про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, затвердженого постановою КМУ від 03.08.1998 р. № 1211 кошти фондів формуються за рахунок коштів державного бюджету, виділених для надання пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам, частини державних капітальних вкладень, що виділяються на розвиток соціальної сфери села, частини капітальних вкладень, передбачених у місцевих бюджетах на виконання програм соціально-економічного розвитку відповідних територій, банківських кредитів, залучених на договірних засадах для житлового будівництва коштів підприємств, установ, організацій та окремих і громадян, рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування, частини справлених місцевих податків і зборів, частими сум, що нараховуються контролюючими органами за відповідні порушення, штрафів та інших санкцій, пні надходять до місцевих бюджетів, надходжень від підвищення ставок амін того збору па продаж спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, відрахувань від митних зборів і платежів, частини амортизаційних відрахувань підприємств та організацій, частини коштів, одержаних від приватизації та продажу об`єктів незавершеного будівництва, частини відрахувань від продажу добутої та переробленої нафти, газу та продуктів їх переробки, а також енергоносіїв у відповідних регіонах, інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Кошти, які Фонд надає у кредит індивідуальним забудовникам у сільських населених пунктах проводяться за рахунок: коштів державного бюджету, виділених для надання пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам у сільських населених пунктах; коштів обласного та районних бюджетів, виділених для надання пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам у сільських населених пунктах; частини державних капітальних вкладень, що виділяються на розвиток соціальної сфери села.

Згідно з пункту 4 зазначеного Положення Фонди с спеціалізованими кредитно- фінансовими господарськими організаціями. Відповідно до пункту 6 Положення одним із основних завдань фондів с ефективне використання сформованих коштів для реалізації державної політики у сфері індивідуального житлового будівництва на селі.

За змістом пункту 9 Положення кошти фондів формуються, зокрема, за рахунок коштів державного бюджету, виділених для надання пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам. Відповідно до статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить, зокрема, повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів індивідуальним сільським забудовникам.

Рішенням 7 сесії 5 скликання Вінницької обласної ради від 29.12.2006 р. № 200 комунальну організацію «Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» перейменовано на комунальну організацію «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву».

Згідно пункту 1.6 Статуту, затвердженого рішенням 10 сесії 7 скликання Вінницької обласної ради від 22.09.2016 р. № 201 Фонд є спеціалізованою кредитно-фінансовою господарською організацією предметом діяльності якої у відповідності до пункту 2.2.2. Статуту є концентрація коштів для кредитування та надання індивідуальним забудовникам пільгових довгострокових кредитів, у тому числі, на розвиток власного підсобного господарства шляхом придбання обладнання, сільськогосподарської техніки, молодняку тварин, великої рогатої худоби, коней та на розвиток енергозберігаючих технологій будівництва.

Змістом пунктів 5.4-5.5 Статуту фінансове забезпечення діяльності Фонду здійснюється за рахунок бюджетних коштів, інвестиційних коштів підприємств, установ та організацій різних форм власності, окремих громадян та інших джерел. Фонд не набуває права власності на кошти, отримані від проведення кредитування, а повертає їх в бюджети, як спеціальні кошти.

Рішенням Вінницької обласної ради від 24.12.2020 р. № 19 «Про обласний бюджет на 2021 рік» (Додаток № 4 «Повернення кредитів до обласного бюджету та розподіл надання кредитів з обласного бюджету в 2021 році») передбачено, що кошти, які повертаються позичальниками за довгостроковими кредитами індивідуальним забудовникам житла на селі, зараховуються до спеціального фонду обласного бюджету.

Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування (рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти. У зв`язку із цим відповідач належним чином не виконуючи свої зобов`язання за кредитним договором, в частині своєчасного повернення кредитних коштів порушує матеріальні інтереси територіальної громади Вінницької області.

Як визначено статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорі), охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові прана, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження .

Отже, оскільки ні Вінницька обласна рада, яка виконує відповідні функції у спірних правовідносинах, ні комунальна організація «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву», як сторона кредитного договору, які мають право на подання до суду позовної заяви про відшкодування шкоди, не вжили відповідних заходів для захисту інтересів держави і не звернулися до суду в розумний строк після того, як прокуратура розпочала перевірку з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, прокурор попередньо повідомив останніх про намір звернутися до суду, то суд приходить до висновку про те, що прокурор має право на звернення до суду з цим позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому, судом встановлено, що 29 вересня 2015 р. між комунальною організацією «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 06в-20-1-011, предметом якого є надання Фондом позичальнику кредиту в сумі 4 277 (чотири тисячі двісті сімдесят сім гривень 00 коп.) грн. для будівництва інженерних мереж водопостачання, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 строком на 3 роки (а.с.13-14).

Згідно пунктів 1.1, 2.1 Кредитного договору Фонд зобов`язався надати позичальнику шляхом передачі йому матеріальних ресурсів, обладнання по актам прийому-передачі матеріальних ресурсів, та/або оплати підрядних робіт підрядним організаціям та/або перерахування коштів на особистий рахунок позичальника по його особистій, а позичальник повернути Фонду кредит у сумі 4 277,00 грн. з платою за користування кредитом у розмірі 3% річних терміном 3 роки, а саме до 30 вересня 2018 р.

Відповідно до пункту 2.4. Кредитного договору 3% річних за користування кредитом та плата за обслуговування кредиту з погашенням основного боргу шляхом перерахування коштів на розрахунковий банківський рахунок «Фонду, згідно з графіку погашення кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав, сплативши у 2016 році лише кошти в сумі 713,00 грн. основного боргу; 64,00 грн. - 3 % відсотки за користування; 64,00 грн. - плата за обслуговування та у 2018 році в сумі 119,33 грн. - 3 % відсотки за користування; 21,00 грн. плата за обслуговування і в подальшому заборгованість перед Фондом не погашалась.

Таким чином, за відповідачем відповідно до розрахунку заборгованості рахується заборгованість за кредитом та нарахувань по ньому в сумі 5 088,09 грн., з яких: 3 564,00 грн. - основний борг; 161,09 грн. - 3 % відсотки за користування кредитом; 105,00 грн. – плата за обслуговування, 783,00 грн. - пеня; 147,00 грн. - інфляційні витрати; 147,00 грн. - штрафні санкції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статі 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Змістом статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Положеннями статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором. Змістом статей 525, 526 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання, а зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до частини 2 статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитними договорами у зв`язку з порушенням умов договору згідно з частини 2 статті 1050 ЦК є наслідком невиконання або неналежного виконання боржником своїх договірних зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1 та 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Графіком, що вказаний у кредитному договорі сторонами узгоджено строки та розмір сплати кредитних коштів та відсотків, кінцевою датою сплати яких визначено 30 вересня 2018 р., сума, що підлягає поверненню становить 4 627,00 грн., з яких: 4 277,00 грн. - сума кредиту; 224,00 грн. - 3 % річних за користування кредитом; 126,00 грн. - обслуговування кредиту.

Положеннями статі 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. У відповідності до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи наявні у матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 29.09.2015 р. № 06в-20-1-011 у розмірі 5 088,09 (п`ять тисяч вісімдесят вісім гривень 09 коп.) грн.

У відповідності до змісту частини 1 статті 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, із відповідача підлягає стягненню сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 538, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 81, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» заборгованість за кредитним договором від 29 вересня 2015 року № 06в-20-1-011 в сумі 5 088,09 (п`ять тисяч вісімдесят вісім гривень 09 коп.) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (IBAN 568201720343110002000003988 в банку - Державна казначейська служба України, м. Київ МФО 82172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 0209909) судовий збір у сумі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Орган державної влади, який звернувся до суду в інтересах позивача: Немірівська окружна прокуратура в особі керівника Немирівської окружної прокуратури Р. Петраша, адреса місця знаходження: місцезнаходження: 22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Шевченко, 23.

Позивач, в інтересах якого прокурором подано позов: Вінницька обласна рада, ЄДРПОУ 00022438, адреса місця знаходження: 21050, м. Вінниця вул. Соборна, 70.

Позивач, в інтересах якого прокурором подано позов: комунальна організація «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву», ЄДРПОУ 24893824, адреса місця знаходження: 21009, м. Вінниця вул. Замостянська/проспект Коцюбинського 26/58.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: