Вирок № 103067464, 08.02.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1452/22

Провадження №: 1-кп/752/1287/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бушеленко О.В

за участю секретаря судового засідання Глоба К.О.,

прокурорів Прокопенка О.І., Глазунова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 62021100010000734, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2021 відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Матіївка Бахмацького району Чернігівської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, одруженого та має на утриманні малолітніх дітей, працює електриком будівельно-монтажної дільниці у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Атлант-Енергомантехмонтаж",

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з липня 2018 року працював у лавах Національної поліції України, де, серед іншого, на підставі наказу Управління поліції охорони в м. Києві від 12.02.2019 № 22 о/с був призначений поліцейським-водієм взводу з фізичної безпеки Голосіївського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві та в силу вимог Закону України "Про запобігання корупції" належав до суб`єктів декларування і був ознайомлений з обов`язком як щорічного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за минулий рік, так і з обов`язком подання декларації при звільненні з відповідної служби/роботи/посади, а також установленою законодавством України відповідальністю за невиконання цих обов`язків.

Згідно з наказом Управління поліції охорони в м. Києві від 20.08.2020 № 131 о/с ОСОБА_1 з 20.08.2020 звільнений зі служби за власним бажанням.

У період з 01.01.2021 до 00 год 00 хв 01.04.2021 у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на порушення антикорупційної політики в Україні, реалізуючи який він у зазначений період, перебуваючи у Голосіївському районі міста Києва, діючи умисно, протиправно, будучи обізнаним про необхідність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за минулий (2020) рік шляхом внесення відповідних відомостей на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, маючи реальну можливість виконати свій обов`язком за ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" не подав таку відповідну декларацію.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, діючи умисно протиправно, отримавши особисто 22.04.2021 повідомлення про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції № 47-02/23375/21, датоване 15.04.2021, протягом 10-и днів, не надав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію за 2020 рік.

Таким чином своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 366-3 КК України, а саме: умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", що за нормами ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин.

З огляду на те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини та кваліфікацію кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті від 20.01.2022 і повністю визнав свою вину, отримавши згоду сторін, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу, а також інших, які дозволяють встановити наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження.

Керуючись внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України.

У ході допиту ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, надав покази, у яких підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені у установчій частині вироку, зокрема у частині способу вчинення, дати, часу і місця вчинення злочину. Зокрема обвинувачений повідомив, що дійсно з літа 2018 року працював в лавах Національної поліції, зокрема її структурному підрозділі - територіальному відділі Управління поліції охорони в м. Києві, де його ознайомили з обов`язками, регламентованими Законом України "Про запобігання корупції", зокрема, щодо подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування . І після звільнення у 2020 році він знав про свій обов`язок подати декларацію за 2020 рік, про визначені законодавством граничні строки, проте не зробив цього навіть після отримання відповідного повідомлення від Національного агентства з питань запобігання корупції, несвідомо поставившись до свого обов`язку. За твердженнями ОСОБА_1 , фактори, які б завадили виконання ним обов`язку з подання декларації, були відсутні.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумніву суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки у ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Під час судових дебатів сторони оголосили свої міркування щодо міри необхідного покарання, зокрема, прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді 150-ти годин громадських робіт з позбавленням права обіймати посади в лавах Національної поліції на 1-н рік. При цьому прокурор зазначив про наявність пом`якшуючої обставини - щирого каяття обвинуваченого та посилався на його позитивну характеристику та особу.

Обвинувачений у ході судових дебатів і останнього слова зазначив, що провину у скоєному визнає у повному обсязі та щиро кається, шкодує про вчинене і у подальшому не повторюватиме подібного, ставитиметься уважно до виконання своїх обов`язків. По мірі покарання підтримав позицію публічного обвинувачення.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття ОСОБА_1 , а також визнання ним обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо події кримінального правопорушення, у тому числі, часу, місця, способу учинення.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд враховує кваліфікацію кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, фактичну відсутність збитків від учиненого для держави, пом`якшуючі обставини, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є працездатними молодим чоловіком, характеризується позитивно, має постійне місце реєстрації та проживання, середню спеціальну освіту, задовільний стан здоров`я, родину та малолітню дитину, несе обов`язки з утримання сім`ї та виховання сина дружини від іншого батька, офіційну роботу, веде соціально-позитивний спосіб життя.

Обставин, що обтяжують покарання за ст. 67 КК України не встановлено.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ст. 366-3 КК України у виді громадських робіт з позбавленням права обіймати посади в лавах Національної поліції на річний строк. На думку суду виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

На переконання суду визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не надходив.

Процесуальні витрати для здійснення їх розподілу судом у кримінальному провадженні не заявлені.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, і призначити йому покарання у виді 150 (ста п`ятдесяти) годин громадських робіт з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції на 1 (один) рік.

Копію вироку вручити сторонам.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення за винятком підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України (щодо обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційноїскарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Бушеленко