Ухвала суду № 103066355, 02.02.2022, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2075/19

Провадження № 1-кп/346/82/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О. П.

з участю: секретаря Рокіщук Н.Д.

прокурора Книгиницького І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Благодира С.М.

представника потерпілої Петрички О.Є.

розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відео конференції клопотання вказаного захисника про закриття на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 28.02.2019 року за №12019090180000178, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, за ч. 3 ст. 15 – ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

в обвинувальному акті вказано, що 27.02.2019 року біля 23:30 год. обвинувачений, перебуваючи в господарстві АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, застосовуючи насильство, яке виразилось в нанесенні ударів руками та ногами в різні ділянки тіла, намагався вчинити дії сексуального характеру відносно потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_2 , без добровільної згоди останньої. Однак, обвинувачений з причин, що не залежали від волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки потерпіла втекла.

Після цього, обвинувачений, продовжуючи свої злочинні дії, наздогнав останню на дорозі по вказаній адресі неподалік господарства №1, де діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, застосовуючи насильство, яке виразилось в нанесенні ударів руками та ногами в різні ділянки тіла, намагався вчинити аналогічні дії сексуального характеру без добровільної згоди потерпілої. Однак, з причин, що не залежали від його волі, обвинувачений не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки потерпіла втекла до зазначеного господарства.

Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений наздогнав потерпілу на території даного господарства і схопив її за ногу та відтягнув на деяку відстань від житлового будинку, де знову намагався вчинити зазначені дії сексуального характеру. На її прохання щодо припинення цих дій, в зв`язку з її поганим самопочуттям та болем в різних ділянках тіла, припинив вказані дії, після чого допоміг потерпілій дійти до приміщення літньої кухні за місцем її проживання.

Перебуваючи у цьому приміщенні, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, застосовуючи насильство, намагався знову вчинити вище вказані дії відносно потерпілої. однак, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки потерпіла втекла до господарського приміщення , зачинившись там.

Отже, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 152 КК України, тобто вчиненні умисних дій, які виразились у незакінченому замаху на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних з вагінальним та оральним проникненням в тіло потерпілої без її добровільної згоди (зґвалтування).

Крім цього, в обвинувальному акті зазначено, що близько 23:30 год. 27.02.2019 р. обвинувачений, перебуваючи у вказаному господарстві, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, маючи на меті подолати опір потерплої, наніс їй декілька ударів руками та ногами в різні ділянки тіла, поваливши останню на землю. В ході вчинення обвинуваченим цих протиправних дій, потерпіла втекла та вибігла на дорогу по вул. Багняна.

Після цього обвинувачений, наздогнав останню на дорозі неподалік господарства №1, де знову наніс потерпілій декілька ударів руками та ногами в різні ділянки тіла, поваливши останню на землю. Однак, потерпіла втекла та забігла до вказаного господарства. У подальшому обвинувачений наніс їй ще декілька ударів руками та ногами в різні ділянки тіла.

В результаті умисного нанесення вказаних ударів ОСОБА_1 заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно – мозкової травми із струсом головного мозку, закритого перелому лівої променевої кістки із зміщенням відломків, закритих переломів ІІ, ІІІ, IV плюсневих кісток правої китиці, синців в ділянках обличчя, грудної клітки та нижніх кінцівок, які згідно з даними висновку судово-медичної експертизи від 15.04.2019 р. відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я, і не є небезпечними в момент спричинення; інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується в умисному спричиненні потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкодженнях, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КК України.

В обвинувальному акті також вказано, що продовжуючи свої злочинні дії, близько 23:50 год. 27.02.2019 р. обвинувачений, перебуваючи в приміщенні літньої кухні вказаного господарства, тобто за місцем проживання потерпілої, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, спрямованими на відкрите викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю в приміщенні літньої кухні власника майна, тобто потерпілої, відкрито викрав належні їй грошові кошти у сумі 1 800 гривень, які знаходились в шухляді шафи, розміщеній у лівому крайньому куті кімнати. Після цього обвинувачений місце вчинення кримінального правопорушення покинув, викраденими коштами розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій майнову шкоду у вказаному розмірі, чим вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з проникненням у житло, тобто злочин, передбачений ч.3 ст.186 КК України.

Отже, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 186 КК України.

01.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав подане захисником 15.09.2021 року письмове клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування (том 3, а.п. 35-38). В обгрунтування клопотання вказано, що дане кримінальне провадження мало бути передане до Коломийського міськрайонного суду найпізніше - 02.05.2019 року, оскільки останній день досудового розслідування - 01.05. є святковим днем, однак, це провадження до вказаного суду надійшло лише 07.05.2019 року, тобто з порушенням встановленого законом строку досудового розслідування.

Захисник підтримав подане клопотання позицію обвинуваченого.

Прокурор заперечив проти задоволення вказаного клопотання, оскільки закриття провадження із зазначеної захисником підстави можливе під час підготовчого судового засідання, а дане провадження вже тривалий час розглядається судом по суті і перебуває на стадії завершення дослідження доказів.

Представник потерпілої заперечив проти задоволення даного клопотання з тих же підстав.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та у порядку, передбачених КПК України.

Згідно з п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_1 , передбачені ст.152 ч.1, ст.122 ч.1, ст.186 ч.3 КК України, не є тяжкими чи особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров`я особи.

З матеріалів справи вбачається, що слідчий Василик Р.П. проводив у даному кримінальному провадженні процесуальні дії, а саме: повідомлення про підозру, допит підозрюваного, вручення обвинувального акта, а тому 26.04.2019 року входить у строки досудового розслідування. Таким чином, останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні було 01 травня 2019 року.

Згідно з даними супровідного листа за підписом першого заступника Коломийської місцевої (на той час) прокуратури даний обвинувальний акт 02 травня 2019 року направлений до Коломийського міськрайонного суду (т.1, а.п.1).

Однак, на цьому супровідному листі стоїть відмітка про те, що дане кримінальне провадження отримане судом 07 травня 2019 року, тобто поза межами строку, визначеного ст.219 КПК України. Вказана дата отримання надходження провадження до суду підтверджуються також даними протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який (розподіл) здійснено 07.05.2019 р. (т.1, а.п.18).

Згідно з пунктом 5.4.4 Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 12.02.2019 року № 27, пересилка (доставляння) матеріалів кримінальних проваджень здійснюється лише фельд`єгерським зв`язком або кур`єром (уповноваженим працівником прокуратури).

В матеріалах провадження відсутні дані про направлення матеріалів фельд`єгерським зв`язком. Тому очевидним є те, що ці матеріали направлені до суду кур`єром.

Відповідно до правил, передбачених частинами 6 та 7 ст.115 КПК України якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Статтею 73 КЗпП України до святкових днів віднесено також 1 травня - День праці.

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 10 січня 2019 року № 7-р передбачив, що за загальним правилом, враховуючи положення статті 73 Кодексу законів про працю України (з урахуванням останніх змін), у 2019 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводитиметься у визначені дні, серед яких зазначено: 1 травня - День міжнародної солідарності трудящих (середа) та 9 травня - День Перемоги (четвер).

Отже, робочими днями в період між цими святковими днями в 2019 році були 2 травня (четвер), 3 травня (п`ятниця) та 06 травня (понеділок).

Верховний Суд зазначив, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). Тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Перевірка судом першої інстанції в підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК України, а також виконання ним приписів ст. 219 КПК України в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого, стосовно якого відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України має здійснюватися судовий розгляд.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування в кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та спричинює закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Пункт 1 ч.2 ст.412 КПК України передбачає в будь-якому разі скасування судового рішення, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито. Стаття 415 КПК України визначає підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, ст. 417 КПК України уповноважує суд апеляційної інстанції закрити кримінальне провадження в разі встановлення всіх без винятку підстав, передбачених ст. 284 КПК України, ст. 440 КПК України надає такі самі повноваження суду касаційної інстанції в разі встановлення обставини, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. З огляду на ці положення суд апеляційної чи касаційної інстанцій зобов`язаний скасувати рішення судів нижчих інстанцій і закрити кримінальне провадження.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційні скарги засудженого та його захисника на вирок Вищого антикорупційного суду та ухвалу Апеляційної палати ВАКС. Ці судові рішення ККС ВС скасував, а кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, закрив (постанова ККС ВС у справі № 711/3111/19 (провадження № 51-2890км19).

Зазначена правова позиція неодноразово підтверджена Верховним Судом у численних судових рішеннях. Зокрема, від 20 липня 2020 року (у справі № 676/6116/18), від 21 квітня 2021 року (у справі № 991/6516/20), від 12 травня 2021 року (у справі № 243/14924/19), від 04 серпня 2021 року (у справі №127/28565/20), від 06 вересня 2021 року (у справі № 575/320/19),

Зокрема, у вказаній останній справі № 575/320/19 було встановлено, що із вхідного штампу Великописарівського районного суду Сумської області вбачається, що прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом 07 березня 2019 року (четвер), тобто поза межами строку досудового розслідування, оскільки як встановлено вище, досудове розслідування у кримінальному провадженні повинно бути закінчено 04 березня 2019 року (понеділок). Тому судами правильно встановлено порушення строків досудового слідства та справа закрита на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України. Чинне кримінальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального процесу на будь-якій стадії процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті). Отже, Верховний Суд (справа № 575/320/19) визнав правомірними дії суду, який під час судового розгляду задовольнив клопотання захисника в інтересах обвинуваченого та на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України закрив кримінальне провадження № 12018200000000267 від 08.11.2018 року про обвинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Така позиція узгоджується з висновками, викладеними раніше, зокрема, у судових рішеннях Верховного Суду від 26 травня 2020 року (справа № 556/1381/18 та справа № 712/6375/18).

Обвинувачений ОСОБА_1 надав свою згоду на закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.

Отже, враховуючи вищенаведене та перевіривши законність заявленого клопотання, суд дійшов переконання про його обґрунтованість цього клопотання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 219, 284, 372, 392 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

клопотання задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 28.02.2019 року за №12019090180000178,

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, за ч. 3 ст. 15 – ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 186 КК України, закрити на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу.

.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 07.02.2022 року.

Суддя: Калинюк О. П.