Рішення № 103064491, 09.02.2022, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/7576/21

Провадження №2/337/598/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Сидорової М.В.

за участю секретаря – Сабліної А.А.

позивачки – ОСОБА_1

представника позивачки – ОСОБА_2

відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2021р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що вона з відповідачем мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який наразі є повнолітнім, проживає разом з нею, є студентом Національного університету «Запорізька політехніка», факультет комп`ютерних наук і технологій, навчається на денній формі навчання, термін навчання з 01.09.2021р. по 12.06.2025р. У зв`язку з навчанням син не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, тому перебуває на утриманні позивачки, яка є інвалідом та отримує мінімальний дохід. Вважає, що відповідач, як батько, зобов`язаний утримувати сина у період його навчання до досягнення 23 років, і він може надавати матеріальну допомогу на утримання сина, оскільки офіційно працює, має дохід у вигляді заробітної плати, не одружений, інших утриманців не має.

З урахуванням уточненої заяви від 24.01.2022р. позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, щомісячно починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою та до закінчення навчання.

Ухвалою суду від 28.12.2021р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Середа Д.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково позивачка пояснила, що син ОСОБА_5 фактично проживає разом з нею, є студентом денної форми навчання, за успішне навчання отримує стипендію, сам можливості працювати не має, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги від батька. У 2011 році з відповідача на її користь були стягнуті аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей, в тому числі сина ОСОБА_5 , в розмірі 1/2 частини його доходу. Після досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, відповідач перестав надавати допомогу на його утримання, а сплачує аліменти лише на утримання молодшого сина ОСОБА_6 , 2006 р.н., який є дитиною – інвалідом, в розмірі 1/4 частини свого доходу. При цьому вона теж є інвалідом 2-ї групи з дитинства, наразі потребує значних коштів на своє лікування та лікування молодшого сина, отримує низький дохід у вигляді пенсії та соціальної допомоги дітям з інвалідністю та малозабезпеченим сім`ям. Вказаних коштів не вистачає, щоб повністю утримувати і себе, і дітей. Відповідач має можливість надавати допомогу повнолітньому сину у визначеному нею розмірі, оскільки здоровий, працює та отримує пенсію, інших утриманців не має, не одружений. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що він не відмовляється від надання допомоги старшому сину у зв`язку з тим, що він продовжує навчання. Проте, син ОСОБА_5 вже повнолітній, а визначений позивачкою розмір аліментів є необґрунтованим. Він дійсно офіційно працює, отримує заробітну плату на ПрАТ «Запоріжкокс», розмір якої в середньому становить 18 тис. грн. на місяць, отримує пенсію розмір якої становить 5 тис. грн. на місяць, не одружений, сплачує аліменти на утримання молодшого сина ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини доходу, інших утриманців не має. Не заперечує щодо стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/8 частини всіх видів його доходу (заробітку).

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

Суд встановив, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 26.07.2003р., який розірвано рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 20.09.2011р.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має статус дитини-інваліда, проживає разом з позивачкою.

Також судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який наразі є повнолітнім, проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 , що сторонами не оспорюється.

На даний час ОСОБА_4 є студентом 1-го курсу факультету Комп`ютерних наук і технологій Національного університету «Запорізька політехніка», навчається на денній формі навчання, бюджет, отримує стипендію, розмір якої у період з вересня по грудень 2021р. становив 1300,00 грн. на місяць. Термін навчання з 01.09.2021р. по 12.06.2025р.

Також судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства 2-ї групи безстроково, отримує пенсію по інвалідності, розмір якої становить 2200,00грн. на місяць.

Позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в УСЗН ЗМР по Хортицькому районі та отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю на дитину ОСОБА_7 , 2006 р.н., розмір якої у період з липня 2021р. по листопад 2021р. включно становив 2552,80 грн. на місяць, з грудня 2021р. –2662,80грн., а також державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, розмір якої у період з липня 2021р. по листопад 2021р. включно становив 3760,77 грн. на місяць, з грудня 2021р. – 4121,57 грн.

Водночас судом встановлено, що ОСОБА_1 має ряд захворювань, у зв`язку з чим потребує лікування, зокрема, у період з 28.10.2021р. по 02.11.2021р. перебувала на стаціонарному лікування в КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР з хворобою нирок.

Відповідач ОСОБА_3 перебуває на обліку у Пенсійному фонді України, отримує пенсію за віком, згідно з довідкою про доходи від 28.01.2022р. розмір його пенсії у період з серпня 2021р. по січень 2022р. включно складав 2501,85грн. на місяць.

Також встановлено, що ОСОБА_3 працює у ПрАТ «Запоріжкокс» апаратником одержання високотемпературного пеку, його середньомісячний заробіток становить 18298,55 грн.

Згідно з рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22.03.2011р. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття кожного із дітей, починаючи з 01.12.2010р.

Відповідно до ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає доведеною ту обставину, що повнолітній син сторін по справі – ОСОБА_4 у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги з боку батьків, оскільки форма навчання є денною, що, в свою чергу, виключає можливість власного працевлаштування, він отримує стипендію у розмірі 1300,00 грн., проте вказаних коштів недостатньо для забезпечення необхідних потреб, пов`язаних із витратами на їжу, одяг, придбання необхідних предметів та матеріалів для навчання.

Відповідач матеріальної допомоги у добровільному порядку повнолітньому сину, який продовжує навчання, не надає, фактично переклавши обов`язок піклуватися та матеріально забезпечувати повнолітнього сина, який навчається, винятково на мати – ОСОБА_1 , що не відповідає нормам закону.

Також суд враховує, що мати ОСОБА_4 – ОСОБА_1 , з якою він разом мешкає та на утриманні якої після досягнення повноліття фактично знаходиться, є інвалідом 2-ї групи з дитинства, потребує лікування, не працює, отримує пенсію у зв`язку з інвалідністю в розмірі 2200,00 грн., має на вихованні та утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , 2006 р.н., який є дитиною-інвалідом, отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю в розмірі 2662,80 грн. та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям в розмірі 4121,57грн., а також отримує від відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини його доходу, проте вона в повному обсязі не має можливість надавати повнолітньому сину достатню матеріальну допомогу, оскільки її доходів для цього недостатньо.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 , як батько, може надавати повнолітньому сину матеріальну допомогу, оскільки він належних та допустимих доказів на підтвердження того, що за станом здоров`я або з інших причин не має можливості сплачувати аліменти, суду не надав. Відповідач отримує стабільний дохід у вигляді заробітної плати, середній розмір якої становить близька 18 тис. грн. на місяць, а також отримує пенсію, розмір якої, за його словами, більше ніж той, який зазначеній у наданій ним довідці з ПФУ та становить близька 5 тис. грн. на місяць. При цьому він сплачує аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , 2006 р.н., в розмірі 1/4 частини його заробітку, інших утриманців та аліментних зобов`язань не має, не одружений.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд відповідно до ст.182, 200 СК України також враховує те, що повнолітній син сторін, який продовжує навчання, матеріально не забезпечений, а відповідач працює, отримує стабільний дохід, сплачує аліменти на утримання молодшого сина, про свій незадовільний стан здоров`я не повідомив, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження переліку та розміру своїх витрат, а відповідно не довів суду обставин, які б свідчили про його скрутне матеріальне становище та неможливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина у зв`язку з його навчанням.

Враховуючи зазначені обставини, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд відповідно до вимог ст.182, 200 СК України, вважає доцільним визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки в розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу) щомісячно на увесь період навчання сина.

Такий розмір аліментів, з урахуванням отримання сином стипендії та можливостей позивачки надавати сину посильну матеріальну допомогу, на думку суду, забезпечить ОСОБА_4 достатній рівень життя на час навчання.

Розмір аліментів, що визначений позивачкою - 1/4 частина заробітку відповідача щомісячно, суд вважає перебільшеним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам ст.182, 200 СК України.

Також суд вважає недоведеним і таким, що не відповідає встановленим судом конкретним обставинам справи та вимогам ст.182, 200 СК України, визначений відповідачем в судовому засіданні розмір аліментів, які він не заперечує сплачувати на користь позивачки, а саме у розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу).

Доводи відповідача, що син ОСОБА_5 повнолітній, не звільняють останнього, як батька, від обов`язку надавати допомогу сину, який продовжує навчання.

Крім того, матеріальне становище не оцінюється тільки виходячи з розміру заробітку (доходу) платника аліментів. До уваги слід брати рівень життя відповідача, які оцінюються і непрямими методами (зокрема, за його витратами та наявністю певного майна).

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за ставками, які діяли на час звернення до суду з вказаним позовом, тобто в розмірі 908,00 грн.

Згідно зі ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.182, 199-201 СК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141, 258, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у зв`язку з продовженням навчання в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23.12.2021 року і до закінчення навчання, тобто до 12.06.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЄДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 908,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09 лютого 2022 року.

Суддя М.В.Сидорова

09.02.2022