Ухвала суду № 103063497, 08.02.2022, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2877/21

УХВАЛА

08 лютого 2022 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судових засідань Ружицькій І.В.,

за участі:

прокурора Чайки О.Г.,

представника ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81)" Рибаченка Д.І.,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Назаренка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хотин Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1 , розлученого, маючого професійно-технічну освіту, до засудження не працюючого, засудженого вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 19.12.2017 за ч. 3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім будинку,

про умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України, -

в с т а н о в и в:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з клопотанням про умовно дострокове згідно ст. 81 КК України, мотивуючи його тим, що він засуджений вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 19.12.2017 за ч. 3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання враховано строк попереднього ув"язнення з 18.01.2017 по 21.06.2017 з розрахунку один день попереднього ув"язнення відповідає двом дням позбавлення волі. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02.07.2020 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання зараховано строк попереднього ув"язнення з 18.01.2017 по 02.07.2020 з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі. 07.09.2020 адміністрацією ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» йому було відмолено в застосуванні ст. 81 КК України. Проте з того часу сплинули строки передбачені п. 6 ст. 539 КПК України. З огляду на зазначене просить розглянути питання про його умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання на підставі ст. 81 КК України. Окрім того, зазначає, що за час відбування покарання в ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» стягнень не має, характеризується добре, підтримує соціальні зв`язки з рідними, не має конфліктів із іншими засудженими та представниками установи, умови та правила відбування покарання не порушує та виконує. У зв`язку із викладеним просить застосувати відносно нього положення ст. 81 КК України та звільнити його від подальшого відбування покарання умовно-достроково.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 власне клопотання про умовно-дострокове звільнення підтримав та просив його задоволити.

Захисника засудженого ОСОБА_1 - адвокат Назаренко Р.В. підтримав клопотання ОСОБА_1 також просив його задоволити.

Прокурор Чайка О.Г. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання ОСОБА_1 з тих підстав, що засуджений не довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці, оскільки засуджений не працевлаштований, раніше неодноразово судимий та відповідних висновків для себе не зробив.

Представник ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» Рибаченко Д.І. при вирішенні питання підтримав позицію прокурора.

Ознайомившись з матеріалами клопотання та матеріалами особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

З матеріалів особової справи та характеристики засудженого вбачається, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, по даній справі засуджений вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 19.12.2017 за ч. 3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім будинку. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання враховано строк попереднього ув"язнення з 18.01.2017 по 21.06.2017 з розрахунку один день попереднього ув"язнення відповідає двом дням позбавлення волі. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02.07.2020 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання зараховано строк попереднього ув"язнення з 18.01.2017 по 02.07.2020 з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі. Початок строку - 18.01.20217; кінець строку - 03.08.2022. В місцях позбавлення волі перебуває з 18.01.2017. З 20.01.2017 утримувався в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор», де до дисциплінарної відповідальності притягувався 1 раз, заохочень не має. З 09.07.2018 відбував покарання в ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)», де до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувалися. З 12.01.2019 утримувався в ДУ «Київський слідчий ізолятор», до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувалися. З 07.02.2019 відбував покарання в ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)», де до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувалися. З 26.04.2019 утримувався в ДУ «Івано-Франківська виправна колонія (№12)», де 5 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочень не мав. В ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» прибув 17.08.2020, де до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувалися.

На виробництві установи не працевлаштований, залучається до робіт по благоустрою колонії та прилеглої території згідно ч. 5 ст. 118 КВК України. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Намагається дотримуватися правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Намагається утримувати в чистоті і порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійсненню за ними належного доглядута використанню їх лише за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи, проте якісно їх виконує лише під контролем адміністрації установи. Намагається самостійно виконувати із самообслуговання, достаніх навичок для самостійного їх виконання не має. Роботи з благоустрою установи виконує, проте якісно лише під контролем адміністрації установи. Намагається дотримуватися вимог пожежної безпеки та безпеки праці. Залучений до участі у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», активної участі в її реалізації не приймає. Соціально-корисні зв`язки підтримує із співмешканкою та дітьми. Вину у вчиненому злочині не визнав.

Застосуванню ст. 101 КВК України (переведенню до дільниці соціальної реабілітації за формальними ознаками підлягав по відбуттю 1/2 частини строку покарання 03.02.2018) проте комісією відмовлено, як особі яка не стає на шлях виправлення.

Застосуванню ст. 82 КК України (заміна невідбутої частини покарання більш м`яким) за формальними ознаками підлягав по відбуттю 2/3 частин строку покарання 03.08.2019, проте комісією установи відмовлено як особі, яка не стала на шлях виправлення.

Застосуванню ст. 81 КК України (умовно-дострокове звільнення) за формальними ознаками підлягав по відбуттю 3/4 частин строку відбування покарання 03.05.2020, проте комісією установи відмовлено як особі, яка не довела свого виправлення.

На профілактичному обліку не перебуває. Згідно підсистеми «Касандра» Єдиного реєстру засуджених та осіб узятих під варту ОСОБА_1 має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 за час відбування покарання не проявив готовності до самокерованої і правослухняної поведінки, не досяг ступеню виправлення, визначеного ст. 81 КК України, раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності, а також те, що до даного засудженого застосовано положення ч. 5 ст. 72 КК України, що значно скоротило строк відбування покарання, за час відбування покарання 6 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності та йому відмовлено в застосуванні ст. 81 КК України, як особі яка не довела свого виправлення - адміністрація установи вважає, що застосування ст. 81 КК України засуджений ОСОБА_1 не заслуговує.

З довідки про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень вбачається, що до засудженого ОСОБА_1 шість разів застосовувалися дисциплінарні стягнення, востаннє 06.02.2020. Заохочень засуджений ОСОБА_1 за весь час відбування покарання немає.

Згідно довідки ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№81)» від засудженого ОСОБА_1 за період з 17.08.2020 по 30.09.2021 заява про вивід на роботу до підприємства не надходила, у зв"язку із чим він не був працевлаштований і оплата праці не проводилася.

Відповідно до довідки ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» №113 від 19.10.2021 засуджений ОСОБА_1 був працевлаштований в майстерні установи, де в лютому, квітні та травні 2021 року отримав заробітну плату.

Виходячи із вимог ст.81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання.

При вирішенні даного питання судом враховані положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК).

Так, сумлінна поведінка означає зразкове дотримання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; додержанні дисципліни; виконанні вказівок і

розпоряджень адміністрації пенітенціарної установи; активну участь у

самодіяльних організаціях засуджених, виконання розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу; товариському ставленні до інших засуджених.

Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти, що засуджений

працевлаштований, самостійно без додаткової мотивації виходить на роботу,

належно виконує роботу, бережно ставиться до робочого інструменту, не порушує правил техніки безпеки.

При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню його до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання або, принаймні, за значний період цього терміну.

З врахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що в даний час засуджений ОСОБА_1 відбув більше 3/4 строку покарання, проте сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, йому було відмовлено у застосуванні положень ст. 101 КВК України, ст.82 КК України, ст. 81 КК України, як особі яка не стає на шлях виправлення. ОСОБА_1 не працевлаштований на виробництві в установі, характеризується посередньо, якісно виконує роботи із благоустрою лише під контролем адміністрації установи. Більшість показників характеризуючих засудженого, згідно характеристики, вказані із позначкою «намагається», не приймає активної участі у програмі диференційованого впливу на засуджених «Підготовка до звільнення», за час відбування покарання має шість дисциплінарних стягнень, проте жодного разу не заохочувався. Тобто, умовою для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є його сумлінна поведінка та ставлення до праці. Проте, за матеріалами особової справи засудженого та наданими установою відбування покарання, характеризуючими даними на засудженого, не вбачається його сумлінної поведінки та ставлення до праці.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.81 КК України, ст. 537 ч. 1 п. 9, ст. 539 ч. 4 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Л.П. Шевчук