Рішення № 103063368, 27.01.2022, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/80/21

Провадження № 2/943/109/2022

27 січня 2022 року м. Буськ Львівської області

в складі: головуючого-судді Шендрікова Г.О.

за участю секретаря судового засідання Бузун О.О.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом до Буської міської ради Золочівського району Львівської області. Просить визнати за ним право власності на середню земельну частку (пай) розміром 0,99 умовних кадастрових гектар, з них 0,99 га кормових угідь, розташованих на території Боложинівської сільської ради Буського району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належну спадкодавцю земельну частку (пай). На момент смерті спадкодавця разом із ним проживав його син ОСОБА_1 . Позивач вважає, що він фактично прийняв спадщину після смерті батька, але не може оформити своїх спадкових прав через втрату спадкодавцем оригіналу сертифіката на право приватної власності на спадкове майно (земельний пай), а тому просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, належно та вчасно був повідомлений про день, час, місце розгляду справи. До матеріалів справи додала заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, просить позов задоволити.

Відповідач Буська міська рада Золочівського району Львівської області явку свого повноважного представника до суду не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, направивши письмову заяву від 28.04.2021 за №601, у якій проти задоволення заявленого позову заперечують, оскільки позивач не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері. Належних доказів того, що позивач фактично вступив в управління спадковим майном ним не надано. Відтак просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду в справі №235/5845/17 від 10.02.2020 року.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не

інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У силу вимог статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами п`ятою – сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що доказом належності середньої земельної частки є лист від 18.03.2020 року №А-50/0-0.20-59/132-20, який видана Відділом у Буському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області. З листа убачається, що померлому належить право на земельну частку (пай) із земель НААГ «Івана Франка», згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №002723 від 14.04.1997 року, виданого на підставі розпорядження голови Буської райдержадміністрації від 04.03.1997 року №68 розміром 0,94 умовних кадастрових га., яка розташована на території Боложинівської сільської ради Буського району Львівської області.

На підставі розпорядження голови Буської райдержадміністрації від 16.03.2000 року №136 «Про затвердження технічної документації «Про внесення змін до проекту роздержавлення та приватизації земель» на ОСОБА_2 розрахована земельна частка у новому розмірі 0,99 умовних кадастрових га., з них кормових угідь – 0,99 га.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Боложинів Буського району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 виданого 05.09.2017.

Як убачається із долученого до справи витягу про державну реєстрацію про народження, що позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_2 .

Відповідно до правового висновку зробленого у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі №178/982/18-ц зазначено, що сама по собі видача сертифікату після смерті не може бути підставою для виключення із спадкової маси, оскільки сертифікат є лише документом, що підтверджує належність, однак, права виникають з моменту прийняття рішення.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 лютого 2021 року у справі №587/2672/19 колегія судів прийшла до висновку, що факт видачі сертифіката на ім`я особи свідчить, що останнього було включено до переліку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що є обов`язковим додатком до акту. Право на земельну частку (пай) набуто особою ще за життя й, відповідно, майнові права увійшли до складу спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути визнання права.

Нормою статті 316 цього Кодексу визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 та статті 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 548 ЦК УРСР, яка була чинною на момент відкриття спадщини, передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР).

Як убачається із листа завідувача Буської державної нотаріальної контори №573/01-16 від 25.08.2021 року, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Разом із тим, як слідує із матеріалів справи, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ним проживав його син ОСОБА_1 (позивач).

Мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про його смерть, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 8).

Отже, із матеріалів справи слідує те, що спадкодавець та позивач проживали разом за однією адресою на момент відкриття спадщини, а тому останній прийняв спадщину в розумінні положень пункту 1 частини першої статті 548 ЦК УРСР (яка була чинною на момент відкриття спадщини). Місцем відкриття спадщини є село Боложинів Буського району Львівської області, про що вбачається зі справи.

Першочерговим спадкоємцем до даної спадщини за законом є сестра позивача ОСОБА_4 , брат позивача ОСОБА_5 , однак вони відмовилися від прийняття спадщини, про що подали відповідні заяви від 21 лютого 2019 року та від 20 серпня 2020 року.

Оскільки мати позивача ОСОБА_3 померла, тому позивач залишається єдиним спадкоємцем у розумінні вищенаведеного законодавчого положення, який прийняв спадщину, оскільки проживав разом зі спадкодавцем та від неї (спадщини) не відмовився.

При цьому, суд вважає заперечення відповідача проти позову такими, що не заслуговують на увагу, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом, спростовуються вищенаведеними обставинами, підтвердженими належними та допустимими доказами.

Частина 1 статті 1225 ЦК України передбачає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п. 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України земельні частки (паї) можуть бути передані у спадщину.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов`язки власника (спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця), а тому за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно – земельну частку (пай), яка належала померлому батьку позивача в порядку спадкування за законом після його смерті.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 1, 2, 4, 8, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 81, 82, 247, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) у землі загальною площею 0,99 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Боложинівської сільської ради Буського району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27.01.2022 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( Львівська область, Золочівський район, с. Боложинів; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Буська міська рада Золочівського району Львівської області (80500, Львівська область, Золочівський район, м. Буськ, площа 900 річчя Буська, 1; код ЄДРПОУ 26307575).

Суддя: Г. О. Шендрікова