Ухвала суду № 103062673, 07.02.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1826/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2022 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю секретаря судового засідання Козак А.М., прокурора Голич М.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Товт М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Варваринець Я.І., погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Голич М.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 135 КК України, у кримінальному провадженні № 12021071030001153, відомості про яке 23.08.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старший лейтенант поліції Варваринець Я.І. звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Голич М.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 360 КК України, у кримінальному провадженні № 12022071030000161, відомості про яке 06.02.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 , будучи засудженим згідно з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2021 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України, на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні нового тяжкого корисливого злочину за наступних обставин.

06.02.2022, приблизно о 05 год. 50 хв., ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільно небезпечні наслідки, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок викраденого майна, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, таємно, відкривши кришку люка кабельної каналізації зв`язку, проник всередину даної споруди, призначеної для прокладення, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій «АТ Укртелеком», шляхом розрізання пошкодив та намагався викрасти кабель зв`язку ТПП 100х2х0,4.

Таким чином, як зазначає слідчий, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у інше приміщення.

06.02.2022, приблизно о 05 год. 50 хв., ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільно небезпечні наслідки, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , відкрив кришку люка кабельної каналізації зв`язку, проник всередину даної споруди, призначеної для прокладення, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій АТ «Укртелеком», та шляхом розрізання пошкодив кабель зв`язку ТПП 100х2х0,4, що призвело до відсутності міського та міжміського телефонного зв`язку загального користування 17 абонентів, широкосмугового доступу (Інтернет) 3 абонентів та 2 БЗ.

Таким чином, як зазначає слідчий, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 360 КК України, тобто умисне пошкодження кабельної лінії зв`язку, що спричинило тимчасове припинення зв`язку.

Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_2 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 06.02.2022 за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_3 від 06.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 06.02.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 07.06.2021; повідомленням про підозру ОСОБА_2 від 06.02.2022; характеризуючими даними на ОСОБА_2

06.02.2022, о 10.40 год., ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України та в подальшому 06.02.2022 йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 360 КК України.

Слідчий у клопотанні вказує на наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить тяжкість покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 , який будучи засудженим вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2021 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні нового тяжкого корисливого злочину.

Також за твердженням слідчого існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, які не допитані в суді, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може наважитися та вдатися до протиправних дій щодо свідків з метою зміни їх показів на свою користь, про що свідчить той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 безпосередньо бачив свідків, знає їх місце проживання.

На думку слідчого у даному випадку є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявний ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 згідно з довідкою про судимість раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, в тому числі й до реальної міри покарання. Крім того, ОСОБА_1 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, будучи засудженим згідно з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2021. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 належних висновків не зробив, бажання стати на шлях виправлення не має та продовжує свою злочинну діяльність, вчиняючи ряд корисливих тяжких злочинів.

Слідчий зазначає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, а також особи підозрюваного, беручи до уваги, що ОСОБА_1 ніде не працює, характеризується негативно, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу з метою зміни їх показів на свою користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово судимий та вчиняв корисливі, в тому числі, тяжкі злочини, про що свідчить довідка про судимість, існує ризик його протиправної поведінки, у зв`язку з чим особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання наведеним ризикам порівняно із триманням під вартою.

На підставі викладеного, слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження, зауваживши, що підозрюваний вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення під час іспитового строку, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Захисник у судовому засіданні частково заперечив проти клопотання в частині застосування щодо його підзахисного найсуворішого запобіжного заходу, наголосивши, що ОСОБА_1 свою вину визнає, ризики, на які вказує сторона обвинувачення у клопотанні, існують, але не всі. Просить застосувати цілодобовий домашній арешт із застосування електронних засобів контролю.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022071030000161, відомості про яке 06.02.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 360 КК України.

06.02.2022, о 08.40 год., в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

06.02.2022 у рамках даного кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у інше приміщення, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 360 КК України - умисне пошкодження кабельної лінії зв`язку, що спричинило тимчасове припинення зв`язку.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені статтею 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років (у відповідності до ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу), та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 360 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до проступків.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом огляду місця події від 06.02.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , ілюстративною таблицею до нього; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 06.02.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 07.06.2021; поясненнями підозрюваного ОСОБА_1 .

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 360 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаних кримінальних правопорушеннях, вік підозрюваного, який є молодою особою, та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного постійного місця проживання та відсутність постійного місця роботи і джерела доходу, майновий стан підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 інкримінуються вчинення нового умисного злочину проти власності під час іспитового строку, встановленого згідно з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2021 (справа № 308/13565/19).

Враховуючи наведене та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що докази у повному обсязі не зібрано, а тому існує ризик незаконного впливу на них, які під тиском підозрюваного можуть змінити показання; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти власності, інкримінований злочин вчинив під час іспитового строку.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризиків неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, дані про його особу та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2481 грн.), відповідно становить 99240 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що відносно ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 05.04.2022, включно, у межах строку досудового розслідування, з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, - сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 99240 грн.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушенням, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 06 лютого 2022 року 08 год. 40 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.

Строк дії ухвали закінчується 05 квітня 2022 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, - 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 820172; рахунок отримувача - UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 05 квітня 2022 року, включно, у межах строку досудового розслідування.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 08 лютого 2022 року о 14 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай