Ухвала суду № 103062573, 03.02.2022, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/264/22 Провадження № 1-кс/304/49/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М., за участі секретаря судового засідання Гавій Л.В., прокурора Бернара В.В., слідчого Скрипа Р.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Рущака Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Скрипа Р.Ю., погоджене прокурором Бернаром В.В., на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12022071130000017 від 01 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перечин, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з початковою освітою, проживає в цивільному шлюбі, має на утриманні шестеро малолітніх дітей, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури, на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071130000017 від 01 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

Клопотання мотивує тим, що 01 лютого 2022 року близько 00 годин 30 хвилин слідчо-оперативною групою відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області в складі старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 капітана поліції Димчука В.М. та оперуповноваженого сектору кримінальної поліції старшого лейтенанта поліції Сулейманова А.Х.О. було здійснено виїзд у зв`язку із повідомленням лікаря ШМД Перечинської PJI про надання допомоги з приводу погрози їм фізичною розправою особами ромської народності. Прибувши на місце події по АДРЕСА_2 , а саме біля будинку 79 «а», де знаходилися ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець цієї ж адреси, які агресивно поводились та ображали працівників ШМД. Після чого працівники поліції висловили законну вимогу вказаним громадянам щоб ті припинили свої хуліганські дії, однак на зауваження таких вони не реагували та почали чіплятись за їх формений одяг.

Крім цього, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що старший слідчий ОСОБА_3 та оперуповноважений ОСОБА_4 , є працівниками правоохоронного органу, які виконують службові обов`язки, діючи з прямим умислом, наблизився до ОСОБА_3 та своєю затиснутою в кулак правою рукою наніс один удар в область обличчя останнього. Після цього, ОСОБА_1 , також діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння побоїв та тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , посягаючи на нормальну діяльність правоохоронних органів та їх авторитет, взяв у руки дерев`яний кіл, що знаходився на землі, та наніс ним один удар в область шиї ОСОБА_4 .

Внаслідок протиправних дій старшому слідчому ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді забійне садно правої щоки та побої, оперуповноваженому ОСОБА_4 - забій шийного відділу хребта та побої. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

01 лютого 2022 року о 01 годині 45 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня органом досудового розслідування за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 01 лютого 2022 року, показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , протоколами допиту потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , протоколами огляду предметів від 01 лютого 2022 року, протоколами медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння ОСОБА_1 .

У клопотанні також вказано, що зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення цього злочину може незаконно впливати на потерпілих, свідків та іншого підозрюваного, шляхом їх підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), перешкоджати кримінальному провадженню (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) та існує ризик його протиправної поведінки в майбутньому.

Існування зазначених ризиків слідчий обґрунтовує встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення, зокрема, тим що майновий стан ОСОБА_1 є незадовільним та джерелом існування є можливе вчинення інших злочинів; після вчинення злочину останній втік та переховувався від органу досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а також чинив опір при затриманні. Крім того, ОСОБА_1 має реальну можливість впливати на свідків та потерпілих, оскільки йому відомо місце працевлаштування потерпілих та свідків, а тому може незаконно впливати на них шляхом залякування, для зміни їх показів тощо. При цьому, слідчий зазначає, що більша частина свідків перебуває в родинних та дружніх стосунках з останнім, а інший обвинувачений є його рідним братом, тому може на них вплинути з метою надання ними неправдивих показів у справі.

Також слідчий просить слідчого суддю врахувати, що вказаний злочин вчинено відносно працівників поліції, які добросовісно виконували свої службові обов`язки з метою припинення неправомірних дій, які вони вчиняли відносно працівників швидкої допомоги. Окрім того, під час вчинення злочину була застосована фізична сила та спричиненні тілесні ушкодження потерпілим, яким під час вчинення злочину було пошкоджено особисте та державне майно, а також пошкоджено їхній формений одяг.

За вказаних обставин, слідчий просить слідчого суддю обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім цього, слідчий зазначає, що особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із взяттям під варту, тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Бернар В.В. та слідчий Скрип Р.Ю. підтримали клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просили слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані в ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про які зазначено ними в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Рущак Ю.В. проти заявленого клопотання заперечили, посилаючись на те, що наведені слідчим та прокурором ризики не є обґрунтованими, при цьому просили застосувати інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема цілодобовий домашній арешт.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши надані матеріали клопотання, дійшла такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071130000017 від 01 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

01 лютого 2022 року о 01 годині 45 хвилин ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Цього ж дня в рамках кримінального провадження № 12022071130000017 від 01 лютого 2022 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:

- протокол огляду місця події від 01 лютого 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 ;

- письмові пояснення ОСОБА_1 ;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01 лютого 2022 року;

- протокол медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння ОСОБА_1 від 01 лютого 2022 року;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від 01 лютого 2022 року;

- протоколи допиту потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01 лютого 2022 року;

- протоколи огляду предметів з фототаблицями до них від 01 лютого 2022 року;

- протокол огляду предмету з ілюстративною таблицею до нього від 03 лютого 2022 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 02 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені в статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд ураховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши в судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшла висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать, що останній міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.

Отже, слідчий суддя вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як видно з клопотання слідчого, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, а саме можливість останнім переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та іншого підозрюваного в цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення слідчого та прокурора, обставини, які слідчий суддя вважає доведеними в якості обґрунтованості підозри, беручи до уваги пояснення підозрюваного, захисника, а також особистість ОСОБА_1 , слідчий суддя погоджується з тим, що на даний час наявним є ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Однак, слідчий суддя не погоджується з існуванням ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Так, в обґрунтування зазначених ризиків, слідчий та прокурор фактично посилалися на те, що майновий стан ОСОБА_1 є незадовільним та джерелом існування є можливе вчинення інших злочинів; після вчинення злочину останній втік та переховувався від органу досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а також чинив опір при затриманні, проте не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів. Ризик щодо перешкоджанню кримінального провадження іншим чином, на думку слідчого судді, може полягати лише в діях, які не охоплені ризиками, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, але слідчим та прокурором такі дії навіть не були наведені в судовому засіданні для їх оцінки, що виключає наявність такого ризику.

В обґрунтування ж ризику - вчинити інше кримінальне правопорушення, також не було надано відповідних доказів.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Отже, враховуючи те, що підозрюваний є раніше не судимою особою, а за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, то без доведення прокурором того, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неможливим.

Разом з цим, як убачається із внесеного органом досудового розслідування клопотання та приєднаних до нього матеріалів, а також наведені ж у судовому засіданні прокурором та слідчим доводи про те, що ОСОБА_1 після вчинення злочину втік та переховувався від органу досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, при цьому чинив опір при затриманні, ґрунтуються на припущеннях, оскільки на підтвердження таких слідчому судді не надано належних та допустимих доказів. Суд не може погодитися із тим, що перебування підозрюваного у будинку його батьків є переховуванням, оскільки підозрюваний перебував у дворогосподарстві за місцем свого проживання: в АДРЕСА_2 , тобто фактично залишався на місці події. Крім того, ОСОБА_1 не повідомлено про підозру у іншому злочині.

Слід підкреслити, що ч. 2 ст. 183 КПК України містить імперативну заборону щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у будь-якому разі, окрім тих випадків, що передбачені пунктами 1-6 цієї частини.

Також відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Так, слідчий суддя враховує: докази про вчинення підозрюваним злочину, який передбачений ч. 2 ст. 345 КК України, є вагомими; покарання, що передбачене за ч. 2 ст. 345 КК України, містить окрім позбавлення волі на строк до п`яти років, також і альтернативне покарання у виді обмеження волі на такий же строк, злочин є нетяжким; міцні соціальні зв`язки ОСОБА_1 , оскільки проживає з дружиною у цивільному шлюбі, утримує шестеро дітей; те, що підозрюваний не має судимості, а також не підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень; репутація підозрюваного за місцем проживання є позитивною, відомостей про погану репутацію підозрюваного немає.

Крім того, вирішуючи питання про наявність правових підстав та доцільність застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує таке.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 5) втілює основоположне право людини на захист від свавільного втручання держави у її право на свободу. Тому у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

З цього правила випливають два наслідки: тягар доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою, завжди несе сторона обвинувачення, а будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою або звільнення, залишається сумнів, мають тлумачитися на користь звільнення особи.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням викладених вище обставин слідчий суддя доходить висновку, що прокурором не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для здійснення мети, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відтак слідчий суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти єдиному наявному у цьому кримінальному провадженні ризику є цілодобовий домашній арешт.

Також на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, визначені цією нормою закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 8, 177, 178, 181, 183, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071130000017 від 01 лютого 2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перечин, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) днів.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 60 (шістдесят) днів, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими в цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 ч. 5 ст. 181 КПК України, відповідно до якої працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

У разі невиконання покладених обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала діє до 03 квітня 2022 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення, а саме: доставити ОСОБА_1 до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де такого звільнити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складено 04 лютого 2022 року.

Слідчий суддя: Гевці В. М.