Рішення № 103062391, 08.02.2022, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/814/2022

Номер справи 243/173/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

«08» лютого 2022 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Корчма О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 – адвоката СТАТІВА Олени Володимирівни до Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Статіва О.В. звернулася до суду з позовною заявою до Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_2

22 жовтня 2019 року була заведена спадкова справа номер 159/2019.

21 серпня 2020 року приватним нотаріусом Панченко А.В. було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Постанова була вмотивована тим, що спадкодавцем за життя не було зареєстровано право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що вона має право на спадкування майна, яке залишилось після смерті матері, так як відсутність державної реєстрації права власності на майно за спадкодавцем не є безумовною підставою, яка свідчить про те, що спадкодавець за життя не набула права на майно.

Представник позивача зазначає, що 22 листопада 2000 року спадкодавець уклала договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 готовністю 64%, який розташований на земельній ділянці Святогірської міської ради.

Відповідно до п.5 договору право власності на незакінчений будівництвом житловий будинок, готовністю 64% у ОСОБА_3 виникає з моменту підписання договору. Договір було укладено та підписано сторонами 22 листопада 2000 року, зареєстровано в реєстрі за № 3823.

В 2013 році ОСОБА_3 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. В 2016 році було виготовлено технічну документацію з землеустрою, але затверджений проект не був у зв`язку з тим, що придбаний житловий будинок не було введено в експлуатацію. Спадкодавець не встигла ввести будинок в експлуатацію та ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла.

Після смерті матері відкрилась спадщина, яка складалась з придбаного нею будинку АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями за законом після її смерті були чоловік та донька. Чоловік від свого права відмовився на користь доньки померлої, ОСОБА_2 .

Будинок, який входив до складу спадкового майна, був добудований в 2012 році.

27 серпня 2020 року позивач подала заяву про прийняття в експлуатацію об`єкту (будинку АДРЕСА_1 ) до Відділу Державного архітектурно - будівельного контролю Слов`янської міської ради. Фактично будинок згідно експертного висновку був побудований в період з 1985 року по 2012 рік, але вона отримала відмову в реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації, у зв`язку з відсутністю сформованої земельної ділянки, а сформувати ділянку без зареєстрованого права власності на будинок не можливо. Відповідно позивач не може у спосіб встановлений законом ввести в експлуатацію майно і отримати свідоцтво про право на спадщину за законом і тому змушена звернутися до суду.

Просить суд визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який складається з житлового будинку літера А-1, загальною площею 112,6 м.кв., житловою 54,9 м.кв., літньої кухні літера Б, ворот №1, огорожі №2 та розташований на земельній ділянці площею 0,0900 га, яка належить Святогірській міській раді.

Позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Статіва О.В., яка діє на підставі Ордеру серії ВІ № 1066945 від 28 грудня 2021 року, до судового засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. 07 лютого 2022 року представник позивача надала до суду Заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити (а.с.73).

Представник відповідача – Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, до судового засідання не з`явився (а.с.72).

У відповідності до ч. 7 ст. 128 ЦПК України «У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Представник відповідача – Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області, повідомлений у встановленому порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Представник відповідача – Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області, своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Статіва Олени Володимирівни до Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, підлягають задоволенню повністю з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом,

звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження (а.с.11).

18 лютого 1993 року ОСОБА_6 розірвав шлюб із ОСОБА_4 , про що зроблено запис № 85, та після реєстрації розірвання шлюбу останній було присвоєно прізвище « ОСОБА_7 », що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.12).

29 квітня 1997 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 142. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.12).

Відповідно до Договору купівлі-продажу житлового будинку від 22 листопада 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Панченко А.В., ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_3 купила незакінчений будівництвом житловий будинок готовністю 64 %, розташований у АДРЕСА_2 на земельній ділянці Слов`яногірської міської ради (а.с.10).

Рішенням виконавчого комітету Слов`яногірської міської ради № 81 від 30 травня 2001 року «Про додатковий відвід земельної ділянки» вирішено відвести додатково земельну ділянку площею 228,0 м2 за рахунок земель міста, що становитиме загальну площу 700,0 м2, затвердивши її як норму по АДРЕСА_2 (а.с.34).

Рішенням Святогірської міської ради № 24-ХХХІV-6 від 27 червня 2013 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 » вирішено надати дозвіл громадянці ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0900 га для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 в т.ч. із земель площею 0,0700 га, відведені гр. ОСОБА_3 , згідно рішення виконкому Святогірської міської ради №81 від 30.05.2001, та площею 0,0200 га із земель житлової та громадської забудови комунальної власності Святогірської міської ради. Також було рекомендовано громадянці ОСОБА_3 в місячний термін укласти договір на розробку проекту землеустрою організацією, що має ліцензії на виконання відповідних видів робіт; проект землеустрою розробити та затвердити у встановленому законом порядку; до використання земельної ділянки приступити після отримання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (а.с.33).

Згідно з Висновком № 28 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від квітня 2016 року, Управління архітектури та містобудування Слов`янської міської ради погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 за умов дотримання вимог, а саме Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Земельного кодексу України. Кінцеві умови передачі (відведення) земельної ділянки визначаються рішенням Святогірської міської ради (а.с.37).

19 серпня 2016 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, про що було зроблено відповідний актовий запис № 17. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 », що підтверджується Свідоцтвом про шлюб (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2 , виданим 26 вересня 2019 року, виконавчим комітетом Святогірської міської ради м. Слов`янськ Донецької області (а.с.57).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з Довідки КП «Бюро технічної інвентаризації» від 10 березня 2020 року, право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 01 січня 2013 року в КП БТІ не зареєстровано (а.с.30).

Згідно до п.3.1 Постанови Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» «Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч.1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця».

У встановленому нотаріальному порядку позивач не може оформити право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки державна реєстрація права власності на даний житловий будинок проведена не була.

У зв`язку з цим, 21 серпня 2020 року приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. було відмовлено ОСОБА_2 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

27 серпня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Слов`янської міської ради із Заявою про прийняття в експлуатацію об`єкта, а саме будівництво житлового будинку літ. «А-1» та літньої кухні літ. «Б» по АДРЕСА_1 , збудований без дозвільного документа на виконання будівельних робіт. До заяви додала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, копію технічного паспорту (а.с.15).

Відповідно до Листа Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Слов`янської міської ради від 28 серпня 2020 року ОСОБА_2 було повернуто на доопрацювання декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (а.с.18).

Згідно з Висновком щодо огляду технічного стану будівельних конструкцій житлового будинку літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 , складений за результатами візуального огляду, проведеного ФОП ОСОБА_13 , вбачається, що при аналізі результатів, отриманих при обстеженні, встановлено, що житловий будинок літ. «А-1», господарські будівлі та споруди відповідають санітарним та технічним вимогам, та придатні до експлуатації. Фактичний процент зносу становить 25% (а.с.19-26).

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки майна від 29 березня 2021 року, ймовірна ринкова вартість об`єкта оцінки, а саме житлового будинку загальною площею 112,5 кв.м, житловою площею 54,9 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 281 700, 00 грн. без ПДВ (а.с.31).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій

нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Вказане також підтверджене і роз`ясненнями, наданими у п. 1 Узагальненої судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язки спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (а.с.1299 ЦК України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на нерухоме майно, здійснюється відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, шляхом визнання прав.

Відповідно до 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до п. 3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 оскільки спір про визнання права власності на нерухоме майно - є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності відповідна територіальна громада.

Умови для отримання Свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі в позивача немає, тому, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» його вимога про визнання права на спадщину підлягає судовому розгляду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Відповідно до п. 3.3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття

відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, в судовому засіданні, на підставі зібраних судом доказів, встановлено, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом у передбачений законом шестимісячний строк, однак її право не визнається, що є, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», правовою підставою звернення до суду, відповідно до вимог ст. 392 ЦК України.

Умов для отримання Свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі у позивача немає, тому, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» її вимога про визнання права на спадщину підлягає судовому розгляду та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 25, 328, 1216, 1222, 1225, 1268, 1296, 1297 Цивільного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „ Про судову практику у справах про спадкування”, Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» № 24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав», ч. 4 ст. 3, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 3.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 – адвоката СТАТІВА Олени Володимирівни до Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 , який складається з житлового будинку літера А-1, загальною площею 112,6 м.кв., житловою 54,9 м.кв., літньої кухні літера Б, ворот №1, огорожі №2 та розташований на земельній ділянці площею 0,0900 га, яка належить Святогірській міській раді.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2022 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова.