
137/148/22
У Х В А Л А
07.02.2022 смт. Літин
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
До Літинського районного суду Вінницької області надійшла вищезазначена позовна заява.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач звернувся до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, у якому заявлено дві вимоги:
- визначити додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини;
- визнати право власності на спадкове майно.
Оскільки позивач звернувся до суду із вимогою про визначення додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини (вимогою немайнового характеру), останньому необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, які визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно пункт 2.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.).
Одночасно, позивач звернувся до суду із вимогою про визнання права власності на спадкове майно (вимогою майнового характеру), останньому необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, які визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно пункт 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12405,00 грн.).
Крім того, відповідно до положень п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позивач звертається з позовом до відповідача про визнання права на спадкове майно, тобто з позовом майнового характеру. Однак, в позовній заяві вказана ціна позову, але не надані докази вартості майна, на яке позивач просить визнати право власності.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
За приписами абз. 3 п. 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.
Слід зазначити, що наведений у позовній заяві довідник показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2021 не є належним доказом на підтвердження даних про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок, в розумінні Закону України "Про оцінку земель". Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки особи можуть отримати виключно через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.
Тягар доказування вартості майна несе позивач. Відтак, позивачем не надано доказів проведення оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала вартості майна, яке є предметом спору.
Разом з тим, позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому останній просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі або зменшити чи звільнити його від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядк , передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший із батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно роз`яснень, що містяться в п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідно до ст.8 Закону № 3674-VІ єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено обставин, не зазначено конкретних доказів щодо майнового стану позивача, відсутності фінансової можливості сплатити судовий збір, які б давали правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Крім того, в поданому клопотанні про відстрочення сплати судового збору позивачем не конкретизовано, яку саме дію він просить вчинити суд (відстрочити, зменшити чи звільнити від сплати судового збору).
На підставі наведеного, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Крім того, відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч вказаних вимог закону, позивач в позовній заяві лише обмежився зазначенням про те, що оформити спадщину в нотаріальному порядку він не має можливості через відсутність правовстановлюючих документів, проте, не вказує на факт звернення до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину та відмову у видачі такого.
Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України "Про нотаріат", на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.
Отже реалізація права на звернення до суду із позовом про визнання права в порядку спадкування здійснюється після відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Однак, у тексті позовної заяви та долучених до неї додатках не міститься інформації на підтвердження того, що на звернення із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, з підстав відсутності правовстановлюючих документів.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є саме постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину).
Відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:
1) сплатити судовий збір за подання позову немайнового характеру у сумі 992,40грн за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Він.обл./смт Лiтин/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA818999980313101206000002852; код класифікації доходів бюджету 22030101;
2) визначити ціну позову, станом на час подання позовної заяви, та надати суду докази вартості спадкового майна, яке позивач просить визнати за ним в порядку спадкування та, за необхідності, доплатити судовий збір за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Він.обл./смт Лiтин/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA818999980313101206000002852; код класифікації доходів бюджету 22030101;
3) надати докази відмови у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину).
Згідно ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини, зокрема, у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно залишити без руху, запропонувавши позивачу в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки.
У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:Я. С. Верещинська
Судове рішення № 103061361, Літинський районний суд Вінницької області було прийнято 07.02.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 137/148/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: