Рішення № 103060351, 14.12.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12868/21

провадження № 2/753/1379/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Ганіної М.Д., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з усього нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просить:

зняти арешт з усього нерухомого майна, накладений на майно боржника на підставі постанови ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві від 12.11.2012 року у виконавчому провадженні №24717888;

скасувати (виключити) запис про обтяження №13236314 від 12.11.2012 року та провести державну реєстрацію припинення обтяження майна (припинення арешту нерухомого майна) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2021 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В..

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 5 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/12868/21, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 2 грудня 2021 року.

Ухвалою суду від 2 грудня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі № 753/12868/21 та призначено розгляд справи по суті на 14 грудня 2021 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник відповідача - Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.11.2012 державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві в рамках виконавчого провадження № 24717888 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборону на його відчуження, якою накладено арешт на все нерухоме майно (невизначене майно) ОСОБА_1 .

Вказане виконавче провадження № 24717888 було відкрите з примусового виконання виконавчого листа № 2-173 від 31.01.2011, виданого Деражнянським районним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 13.12.2010 і до 30.06.2013.

Відомості про арешт нерухомого майна згідно з вказаною постановою ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві, були внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12.11.2012 року за № 13236314.

Позивач вказує, що 1 грудня 2020 року під час завершення приватним нотаріусом державної реєстрації права власності на нерухоме майно йому стало відомо про накладення арешту на все належне йому майно на підставі зазначеної постанови державного виконавця. До цього часу у власності позивача нерухоме майно не перебувало.

У грудні 2020 року, січні та лютому 2021 року позивач звертався до Дарницького ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявами для зняття арешту, накладеного на його майно, у відповідь на які його повідомили, що 13.12.2016 державний виконавець, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, а виконавче провадження, боржником за яким виступав позивач, знищено за строком давності.

Як зазначає позивач згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутня інформація щодо вказаного виконавчого провадження, позивач також не перебуває в Єдиному реєстрі боржників.

Позивач в інший спосіб, крім скасування арешту в судовому порядку, захистити своє порушене право не може.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини встановлені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

На даний час виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-173 від 31.01.2011, виданого Деражнянським районним судом Хмельницької області, у якому винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, знищено за строком давності.

Будь-які стягнення за виконавчими документами з позивача відсутні.

У матеріалах справи відсутні докази, що на даний час існує потреба в арешті майна позивача.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для продовження існування вказаного обтяження, як і відсутність правових підстав для обмеження правомочностей позивача як власника майна.

Наявність арешту на майно порушує права позивача на майно, набуте ним після повернення виконавчого документа, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном, що не узгоджується з положеннями ст. 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Щодо позовних вимог про скасування (виключення) запису про обтяження № 13236314 від 12.11.2012 та проведення державної реєстрації припинення обтяження, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, врегульовані нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень».

Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень» передбачено, що інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень», орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень» державний реєстратор відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 вище вказаного Закону державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

При цьому, як визначено ч. 3 ст. 26 Закону, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Водночас п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Отже, зняття арешту за рішенням суду є самостійною підставою припинення обтяження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що свідчить про передчасність вказаної вимоги.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити частково.

Зняти арешт з усього нерухомого майна, накладений на майно ОСОБА_1 на підставі постанови ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві від 12.11.2012 року у виконавчому провадженні №24717888.

В іншій частині вимог - у позові відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ):

Відповідач: Дарницький районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02099, м. Київ, вул. Заслонова, буд. 16, ідентифікаційний код 34968768).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 31 січня 2022 року.

Суддя О.В. Якусик