Постанова № 103060156, 08.02.2022, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа №: 716/80/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022 суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Стрілець Я.С., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, що надійшов від відділення поліції №3 (м.Заставна) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності притягався, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 17.01.2022, о 16:00 год., перебуваючи по місцю свого проживання, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , яке виразилося в образах останньої нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

У судові засідання, призначені на 27.01.2022 та 08.02.2022 ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судовою повісткою, яка направлялися рекомендованим повідомленням за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення. Також, ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення йому СМС-повідомлення, згідно заявки про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення та телефонограмою, однак вказаний номер телефону виявився неактуальним.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №818757 від 17.01.2022 ОСОБА_1 повідомлявся про подальший розгляд адміністративної справи в Заставнівському районному суді Чернівецької області.

З моменту призначення даної справи до розгляду відомості про дату, час та місце розгляду справи в суді відображалися на офіційному сайті Заставнівського районного суду Чернівецької області (https://zs.cv.court.gov.ua/sud2404/gromadyanam/csz), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду».

Однак, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вживав будь-яких заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, що свідчить про свідоме затягування розгляду справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, добросовісність застосування якого входить до обов`язків судді, визначених статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

В ст. 129 Конституції України, закріплено конституційний припис, згідно якого, розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись як про результати судового розгляду, так й отримати копію судового рішення з метою оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до принципу диспозитивності, на якій неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішення, особи, які беруть участь у справі, мають можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

Вказаний принцип надає кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності. Тому суд, на підставі ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_1 , який не повідомив про причину неявки та не подав будь – яких заяв.

Дослідивши в судовому засіданні зібрані докази по справі, вважаю, що доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження та повністю доводиться матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №818757 від 17.01.2022, електронним рапортом, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.01.2022, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , особистими письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, за що він повинен нести відповідальність.

Враховуючи наведене, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт. Такий вид адміністративного стягнення визнається достатнім для його виправлення.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

З вказаних підстав з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 496,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України з безконтактним носієм ID № НОМЕР_1 , виданий 24.04.2018 орган, що видав:7316, адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України з безконтактним носієм ID № НОМЕР_1 , виданий 24.04.2018 орган, що видав:7316, судовий збір на користь держави в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києв /м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, номер рахунку: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ