Ухвала суду № 103059326, 08.02.2022, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4253/21

Номер провадження 1-кп/623/138/2022

У Х В А Л А

іменем України

08 лютого 2022 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю: секретаря судового засідання Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Козир М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Пацурковської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізюмі в режимі відео конференції кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 309, частиною 3 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 309, частиною 3 статті 185 КК України.

30 грудня 2021 року на адресу суду надійшла скарга обвинуваченого ОСОБА_1 , яку він підтримав в судовому засіданні, в якій він повідомляє про те, що 14 грудня 2021 року до нього в Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» приїхав оперуповноважений Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 та умисно здійснював на нього морально-психологічний тиск, пропонував йому різні речі в обмін на те, щоб ОСОБА_1 «взяв на себе» нові кримінальні правопорушення (епізоди), до яких він не має жодного відношення.

Захисник Пацурковська О.М. підтримала позицію обвинуваченого ОСОБА_1 та просила задовольнити.

Прокурор не заперечувала проти задоволення скарги.

Вислухавши клопотання обвинуваченого, думку учасників процесу, суд вважає за необхідне доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань у м. Полтаві, яке поширює свою діяльність на Харківську область, проведення перевірки за вказаним фактом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року) та у справі «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень Європейського суду з прав людини», застосовуються як джерело права, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України), в тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб`єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року з наступними протоколами, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов`язку держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 КПК України, під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Відповідно до частини 3 статті 17 КПК України, підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Статтею 18 КПК України передбачено, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Згідно частини 6 статті 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі, суд зобов`язаний зафіксувати таку заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування, зокрема, злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.

Зважаючи на те, що перевірка заяв у кримінальному провадженні повинна проводитись неупередженою особою, про що, серед іншого, неодноразово наголошувалося у рішеннях ЄСПЛ («Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12.03.2009), «Олексій Михайлович Захарків проти України» (рішення від 24.06.2010), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011)), а також те, що при наявності підстав та доказів, вказане ОСОБА_1 діяння може бути розцінене як кримінально-каране, а суд, відповідно до своїх повноважень, позбавлений можливості перевірити достовірність вказаних ним обставин, у зв`язку з чим вважає за необхідне доручити керівнику Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, яке поширює свою діяльність на Харківську область, провести перевірку зазначених обвинуваченим ОСОБА_1 обставин щодо застосування до нього недозволених методів під час перебування останнього в умовах ізолятора тимчасового тримання, а саме, психологічного впливу оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуває під вартою, з метою не порушення строків розгляду справи, суд наголошує, що перевірку необхідно провести в найкоротший термін з метою уникнення зволікання у розгляді даного кримінального провадження та недопущення порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року.

Керуючись статтею 333 КПК України, суд

у х в а л и в:

Доручити керівнику Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, яке поширює свою діяльність на Харківську область, провести перевірку зазначених обвинуваченим ОСОБА_1 обставин щодо застосування до нього методів психологічного впливу під час перебування в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» оперуповноваженим СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Карандою І.

Провести перевірку відповідно до вимог статті 214 КПК України.

Копію ухвали та копію скарги ОСОБА_1 для організації виконання направити до Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, за адресою: 36014, місто Полтава, вулиця Соборності, №37.

Матеріали службової перевірки після її завершення надати Ізюмському міськрайонному суду Харківської області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на керівника Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.П. Одарюк