Рішення № 103055503, 26.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2022Справа № 910/8377/21Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали

позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК МИРОЦЬКЕ"

до відповідача ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

третя особа - 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 5 876 538,55 грн.,

за участю представників:

від позивача: Качараба В.П.

від відповідача: Коваль О.С.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК МИРОЦЬКЕ" звернулось до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про стягнення 5 876 538,55 грн., з яких: 4 833 198,66 грн. - сума основного боргу, 481 663,95 грн. - штраф, 397 529,52 грн. - пеня, 164 146,42 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 30.06.2021.

24.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 30.06.2021 судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 30.08.2021.

12.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК МИРОЦЬКЕ" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

21.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшла заява про зменшення неустойки та 3% річних.

21.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшли клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

21.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК МИРОЦЬКЕ" про визнання недійсним п. 4.6 Договору №15479/01 від 30.08.2018, в якій також міститься клопотання про продовження процесуального строку для надання відзиву на позов, відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

23.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 зустрічну позовну заяву ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у справі №910/8377/21 та додані до неї документи повернуто заявнику.

26.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК МИРОЦЬКЕ" надійшли додаткові письмові пояснення.

28.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК МИРОЦЬКЕ" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Підготовче засідання, призначене на 30.08.2021, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2021 призначено підготовче засідання у справі на 07.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 залучено до участі у справі третю особу - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, третю особу - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третю особу - 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" та відкладено підготовче засідання на 18.10.2021.

08.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшли додаткові письмові пояснення.

20.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК МИРОЦЬКЕ" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 відкладено підготовче засідання у даній справі на 17.11.2021.

25.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшли пояснення.

01.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли пояснення по справі.

02.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від КМУ надійшли пояснення.

05.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшли пояснення.

17.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшло клопотання про закриття провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті призначено на 26.01.2022.

22.11.2021 відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшло клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 26.01.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов частково.

У судовому засіданні 26.01.2022 представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.

Представники третьої особи-1, третьої особи-2 та третьої особи-3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Судом враховані пояснення та заперечення представників учасників справи, подані під час підготовчого провадження та розгляду справи по суті.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

30.08.2018 між Державним підприємством «Енергоринок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальний парк Мироцьке» укладено договір №15479/01, відповідно до умов п. 1.1. якого Товариство зобов`язалось продавати, а ДП «Енергоринок» зобов`язалось купувати електроенергію, вироблену Товариством, та здійснювати її оплату відповідно умов договору.

В пункті 2.3. Договору №15479/01 від 30.08.2018 сторонами було погоджено, що Товариство зобов`язується продавати, а ДП «Енергоринок» зобов`язалось купувати вироблену електроенергію в точках поставки - на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в Актах розмежування балансової належності електричних мереж, які є додатками до договору.

В Акті розмежування балансової належності електричних мереж, що є Додатком №3 до Договору №15479/01 від 30.08.2018, було визначено, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлюється на ввідних клемах рухомих контактів ЛР-10 в ком. №14 РП-5 в місці приєднання КЛ 10 кВ в сторону КТП-746, й додано схему електроустановки із зазначенням межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності.

30.06.2019 між ДП «Енергоринок», Державним підприємством «Гарантований покупець» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальний парк Мироцьке», було укладено Додаткову угоду №147/01 до Договору №15479/01 від 30.08.2018, відповідно до умов якої було здійснено заміну сторони в договорі з ДП «Енергоринок» на ДП «Гарантований покупець», та замінено статті 1-10 договору статтями 1-8 в новій редакції.

В пункті 5 Додаткової угоди №147/01 від 30.06.2019 до Договору №15479/01 від 30.08.2018, сторонами було визначено, що ДП «Енергоринок» не несе відповідальності за будь-якими зобов`язаннями ДП «Гарантований покупець» перед Товариством.

В пункті 6 Додаткової угоди №147/01 від 30.06.2019 до Договору №15479/01 від 30.08.2018 сторонами було визначено, що ДП «Гарантований покупець» не несе відповідальності за будь-якими зобов`язаннями ДП «Енергоринок» перед Товариством, що виникли на підставі договору в редакції, що діяла до 01.07.2019.

Таким чином, з 01.07.2019 ДП «Гарантований покупець» вже було покупцем електричної енергії, виробленої Товариством, за Договором №15479/01 від 30.08.2018 із змінами внесеними Додатковою угодою №147/01 від 30.06.2019.

23.04.2020 сторонами було укладено Додаткову угоду №1203/01/20 до Договору №15479/01 від 30.08.2018 відповідно до умов якої було викладено статті 1-7 договору в новій редакції.

Відповідно до п.1.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1203/01/20 від 23.04.2020 продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок №641).

Згідно з положеннями пунктів 2.3. - 2.5. Договору, Товариство зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Товариство продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - «НКРЕКП»), у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.

Постановою НКРЕКП від 15.02.2018 за №173 Товариству було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка, в якому було зазначено фотоелектричну наземну сонячну електростанцію розташовану за адресою: Мироцька сільська рада, Києво-Святошинського району Київської області й потужністю 2039,04 кВт.

Згідно з п. 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.3 договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Згідно з п. 10.1 Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Згідно з п. 8.3 Порядку фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

Відповідно до п. 4.6. договору гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої суми згідно з Порядком (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

У п. 7.4 договору сторони також погодили строк дії договору та вказали, якщо виробник за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і Регулятор вже встановив «зелений» тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030).

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, за доводами позивача, відповідач порушив умови договору в частині повної та своєчасної оплати за відпущену електроенергію за період квітень - липень 2020, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 4 833 198,66 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 481 663,95 грн. штрафу, 397 529,52 грн. пені, 164 146,42 грн. 3% річних.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач, вказав на неможливість виконання зобов`язань перед позивачем, оскільки в даному випадку спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на Приватну акціонерну компанію НЕК «Укренерго». Оскільки останнє не здійснює своєчасних розрахунків з відповідачем, це виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем. Також, відповідачем було вказано на необґрунтованість розрахунку пені, здійсненого позивачем, та заявлено про застосування позовної давності щодо пені та штрафу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч. 2 ст. 714 ЦК України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, в тому числі, договори про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» виробники електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф, мають право продати електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього гарантованому покупцю відповідно до цього Закону.

В ч. 4 ст. 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що за бажанням суб`єкта господарювання, який має намір продавати за "зеленим" тарифом електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), гарантований покупець зобов`язаний укласти договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом у будь-який час до початку будівництва та/або введення в експлуатацію відповідного об`єкта електроенергетики або черги будівництва електричної станції (пускового комплексу) для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і встановлення "зеленого" тарифу Регулятором. Договір укладається між гарантованим покупцем і суб`єктом господарювання незалежно від наявності інших договорів купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, укладених щодо інших об`єктів електроенергетики такого суб`єкта господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні - липні 2020 року позивач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка прийнята останнім без заперечень та зауважень. Вказані обставини підтверджуються підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року на суму 1 638 379,52 грн., за травень 2020 року на суму 1 200 643,26 грн., за червень 2020 року на суму 1 649 649,86 грн., за липень 2020 року 1 725 027,84 грн.

Позивач стверджує, що відповідач за надану енергію сплатив частково, а саме: за квітень 2020 року - суму 1 196 545,71 грн., за травень 2020 року - суму 58 884,66 грн., за червень 2020 року - суму 63 193,03 грн., за липень 2020 року. - суму 61 878,42 грн.

Таким чином, за доводами позивача, розмір заборгованості відповідача за реалізовану йому електроенергію в квітні 2020 року становить 441 833,81 грн., в травні 2020 року становить 1 141 758,60 грн., в червні 2020 року становить 1 586 456,83 грн., в липні 2020 року становить 1 663 149,42 грн.

Позивач зазначає, що додатковим підтвердженням сум заборгованості відповідача перед Товариством за Договором є підписаний сторонами Акт звірки розрахунків станом на 31.12.2020.

Таким чином, на час звернення позивача до суду з даним позовом, заборгованість відповідача в частині оплати поставленої позивачем у квітні - липні 2020 року електричної енергії становила 4 833 198,66 грн.

Відповідач електричну енергію, вироблену позивачем, як виробником за «зеленим» тарифом, за вищевказаними актами купівлі-продажу електроенергії за квітень - липень 2020 року оплатив лише частково, внаслідок чого виникла заборгованість у загальній сумі 4 833 198,66 грн.

Частиною 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до п. 2.5 договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробника за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.

За умовами п. 10.1 Порядку № 641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4 Порядку № 641 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після отримання від продавця акту купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Відповідно до п. 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Згідно п. 8.3 Порядку № 641 фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

У відповідності до п. 3.2 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, змісту пунктів 3.2, 3.3 договору та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати відпущеної йому електричної енергії за «зеленим» тарифом на момент розгляду справи настав.

Втім, як встановлено судом, відповідач, у встановлені строки, оплату відпущеної йому електричної енергії за «зеленим» тарифом належним чином не здійснив.

Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт відпуску позивачем відповідачу електроенергії виробленої за «зеленим» тарифом та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати отриманої електроенергії, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 4 833 198,66 грн.

В той же час, судом встановлено, що після подання позову до суду, відповідач здійснив оплати: від 28.07.2021 у сумі 176 678,54 грн., 146 574,02 грн., 30 554, 01 грн., від 31.08.2021 у сумі 26 229,50 грн., від 12.11.2021 у сумі 1 663 149,42 грн., 1 586 456,83 грн., 1 414 758,60 грн., 12.11.2021 у сумі 61 798,37 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується сторонами.

Разом з цим, в клопотанні про закриття провадження у справі відповідач надав докази оплати суми спірної заборгованості в повному обсязі (копії платіжних доручень додано).

За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку, предметом спору, зокрема, є стягнення з відповідача заборгованості за договором №15479/01 від 30.08.2018 в розмірі 4 833 198,66 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, спір в частині стягнення основного боргу у розмірі 4 833 198,66 грн. в даній справі припинив своє існування під час розгляду справи у зв`язку з оплатою відповідачем боргу у відповідному розмірі.

Суб`єкти господарювання мають можливість самостійно регулювати свої відносини, діяти на власний розсуд, тому суд вважає за можливе закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині стягнення 4 833 198,66 грн., оскільки такий припинив існування в процесі розгляду справи (позов поданий 25.05.2021, а оплата здійснена в період з 28.07.2021 по 12.11.2021).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, враховуючи сплату відповідачем основного боргу у розмірі 4 833 198,66 грн. під час розгляду справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у відповідній частині.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, судом встановлено, що відповідно до п. 4.6. договору, гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за «зеленим» тарифом.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних, а також штрафу, передбаченого п. 4.6. договору, та встановив, що їх розрахунок здійснено арифметично вірно, відповідно ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру пені, штрафу та 3% річних, у якому останній просив суд зменшити розмір пені, штрафу та 3% річних до 1,00 грн.

Вирішуючи питання можливості зменшення розміру пені та штрафу, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Водночас, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Отже, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій на 50%, у зв`язку з чим до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 240 831,97 грн. та пеня у розмірі 198 764,76 грн. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Із положень статей 230, 233 Господарського кодексу України та статей 549, 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за простроченяня грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, 27.04.2018 у справі №908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі №905/305/18.Відтак, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних.

При цьому, під час вирішення заяви відповідача про зменшення 3% річних суд не враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, оскільки, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 висновок був сформований у справі, в якій загальна сума правомірно нарахованих штрафу, пені та 3% річних перевищувала в два рази суму простроченої заборгованості.

За таких обставин суд не вбачає підстав для зменшення 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 240 831,97 грн, пеню в розмірі 198 764,76 грн, 3% річних в розмірі 164 146,42 грн.

В іншій частині позов не підлягає задоволенню, враховуючи встановлені у даному рішенні обставини.

Як було роз`яснено у пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд даної справи в сумі 88 148,08 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №910/8377/21 в частині позивних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК МИРОЦЬКЕ" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення суми основного боргу в розмірі 4 833 198,66 грн.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (Україна, 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК МИРОЦЬКЕ" (Україна, 08104, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Мироцьке, ВУЛИЦЯ РАДГОСПНА , будинок 1, ідентифікаційний код 40091994) штраф в розмірі 240 831,97 грн, пеню в розмірі 198 764,76 грн, 3% річних в розмірі 164 146,42 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 88 148,08 грн.

4. В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2022.

Суддя І.В. Приходько