Постанова № 10304942, 05.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2010 р. справа № 2а-15040/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Христофорова А.Б.

при секретаріМалоій С.Ю.,

за участю:

представника позивачаБояр С.О.,

представника відповідачане зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000201640/1 від 28.05.2010,-

В С Т А Н О В И В:

11.06.2010 ДП «Красноармійськвугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000201640/1 від 28.05.2010.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасної сплати узгоджених податкових зобовязань з ПДВ за період з 01.03.2010 по 01.04.2010, за наслідками якої складено акт № 129/15-32087941 від 30.04.2010. На підставі цього акту та у відповідності до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201640/0 від 30.04.2010. Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням податкового органу, оскаржив його до ДПІ у м. Димитрові, але скарга була залишена без задоволення, внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201640/1 від 28.05.2010.

Позивач не погоджується з розміром штрафних санкцій, визначених спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки позивач не здійснював грошовими коштами погашення податкового боргу 19.02.2010 у розмірі 482738,05 грн. та 15.02.2010 у розмірі 125489 грн., а подавав уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок на зменшення недоїмки № 1800 від 30.03.2010 на суму 1350000 грн. Законодавством не передбачено нарахування штрафних санкцій у разі подання до податкової інспекції уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок. Тільки у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф, передбачений п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

ДП «Красноармійськвугілля» у квітні 2010 року проводилася оплата податку на додану вартість платіжним дорученням № 3429 від 01.04.2010 на загальну суму 83000 грн. згідно договору № 127 від 30.11.2009. Податковим органом було проігноровано призначення платежу у платіжному документі, внаслідок чого він зарахував сплачену суму на погашення заборгованості минулих періодів.

Просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000201640/1 від 28.05.2010.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що при перевірці позивача була використана компютерна автоматизована інформаційна система АРМ «Облік податків і платежів», платіжні документи та декларація з ПДВ вх. 9000375134 від 19.02.2010, податкове повідомлення-рішення № 0000402342 від 15.02.2010. Перевіркою встановлено, що позивач здійснив погашення податкового зобовязання згідно декларації вх. № 9000375134 від 19.02.2010 у сумі 482738,05 грн. із затримкою на 30 днів та згідно податкового повідомлення-рішення № 0000402342 від 15.02.2010 у сумі 125489 грн. із затримкою на 29 днів.

Пункт 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює обовязок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобовязання та терміни її погашення. Пунктом 17.3 ст. 17 цього Закону встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Тобто норми закону, що встановлюють черговість погашення податкового боргу, у повній мірі розповсюджуються на суми штрафних санкцій. Таким чином, кошти, що надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом. Відповідно до пункту 7.7 статті 7 цього Закону, якщо платник податків має податковий борг перед різними бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу відбувається у порядку черговості його виникнення.

Просив відмовити у задоволенні позову.

За таких обставин, та враховуючи приписи ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів та з урахуванням наданих ним заперечень.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач - державне підприємство „Красноармійськвугілля” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Димитрівської міської ради Донецької області 25.03.2003, включено до ЄДРПОУ за № 32087941, здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту (у новій редакції), затвердженим наказом Міністра вугільної промисловості України № 27 від 19.01.2006 (а.с. 17-23, 24, 25).

30.04.2010 Державною податковою інспекцією у м. Димитрові була проведена невиїзна документальна перевірка особової картки ДП «Красноармійськвугілля» з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ за період з 01.03.2010 по 01.04.2010, за результатами якої складено акт № 129/15-32087941 (а.с. 7).

Згідно з цим актом, перевіркою було встановлено, що ДП «Красноармійськвугілля» здійснювало погашення податкового зобовязання згідно декларації вх. № 9000375134 від 19.02.2010 у сумі 482738,05 грн. із затримкою на 30 днів та згідно податкового повідомлення-рішення № 0000402342 від 15.02.2010 у сумі 125489 грн. із затримкою на 29 днів, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

30.04.2010 Державною податковою інспекцією у м. Димитрові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201640/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховано штрафні санкції у розмірі 10% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань, що складає 60823,70 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПІ у м. Димитрові (а.с. 15), але скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с. 16).

За наслідками апеляційного узгодження податкових зобовязань, 28.05.2010 Державною податковою інспекцією у м. Димитрові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201640/1, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховано штрафні санкції у розмірі 10% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань, що складає 60823,70 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 28.05.2010 № 0000201640/1, звернувся 11.06.2010 до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом (а.с. 4).

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення від 28.05.2010 № 0000201640/1, виходячи з наступного.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з яким у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначеним підпунктом передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону визначено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У акті перевірки відповідач посилається лише на порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами” у частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобовязань, визначених у податковій декларації, хоча фактично зазначає й про порушення строків сплати податкового зобовязання, нарахованого контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2010 позивачем було подано до ДПІ у м. Димитрові податкову декларацію з податку на додану вартість № 9000375134 за січень 2010 року, у якій він визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду (р. 27) 2711306 грн.

08.12.2009 ДПІ у м. Димитрові було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000402342/0, яким позивачу на підставі акта перевірки № 384/23-11-1-32087941 від 24.11.2009 та згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 229332 грн., у т.ч. за основним платежем 125489 грн., за штрафними (фінансовими санкціями 103843 грн. На це податкове повідомлення-рішення посилається відповідач у акті перевірки, вказуючи помилково дату його прийняття 15.02.2010. У судове засідання позивач надав копію податкового повідомлення-рішення № 0000402342/0, у якому зазначена дата його прийняття 08.12.2009, що, як наслідок, доводить неправильність визначення відповідачем у акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій по спірному податковому повідомленню-рішенню кількості днів затримки сплати податкових зобовязань за податковим повідомленням-рішенням № 0000402342/0.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено розрахунком штрафних санкцій по спірному податковому повідомленню-рішенню (а.с. 9), відповідач зарахував в якості сплати податкових зобовязань, визначених вказаними вище податковою декларацією та податковим повідомленням-рішенням, суми, сплачені позивачем 30.03.2010 та 01.04.2010 згідно наступних документів.

Так, 30.03.2010 позивачем до ДПІ у м. Димитрові було подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким виправляються помилки за лютий 2010 року. Цим уточнюючим розрахунком позивачем було зменшено суму, що підлягає сплаті до бюджету, на 1350000 грн. (а.с. 10).

01.04.2010 позивач платіжним дорученням № 3429 сплатив до бюджету податок на додану вартість за договором про розстрочення податкового боргу № 127/24-113 від 30.11.2009 у розмірі 83000,00 грн., про що зазначив у графі «Призначення платежу» у цьому платіжному дорученні (а.с. 11, 12).

Отже, у судовому засіданні встановлено та підтверджується актом перевірки, що відповідачем здійснено врахування суми, що визначена в уточнюючому розрахунку, та суми, що сплачена вищевказаним платіжним дорученням, на погашення податкового боргу попередніх періодів, тобто боргу, який виник внаслідок несплати зобовязань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2009 № 0000402342/0, та податковою декларацією від 19.02.2010 № 9000375134 за січень 2010 року.

Як передбачено п. 4.3 розділу 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123. при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобовязання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання. Таким чином, ця норма визначає порядок нарахування податкового зобовязання, а не порядок його погашення.

Згідно з п. 11.4 розділу 11 Інструкції, під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення відємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Таким чином, відповідачем не доведено, з яких підстав він виходив при визначенні того, що сума податкових зобовязань з ПДВ за лютий 2010, яка була зменшена уточнюючим розрахунком, зарахована саме на погашення зобовязань, визначених податковою декларацією з ПДВ за січень 2010р.

До того ж, податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2009 № 0000402342/0 позивачу були нараховані у т.ч. штрафні санкції у розмірі 103843 грн., що виключає можливість повторного нарахування штрафних санкцій на цю суму як це було зроблено відповідачем.

Положеннями Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не передбачається таке право податкового органу як застосування штрафних санкцій за несплату узгодженої суми штрафних санкцій. Цей Закон у такому випадку надає податковому органу право направлення податкової вимоги платнику податку, а також право звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Суд знаходить необґрунтованим таке посилання відповідача, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Суд зазначає, що однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати податку на додану вартість встановлюються спеціальним законодавством, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено законну підставу здійснення нарахування штрафних санкцій позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000201640/1 від 28.05.2010, у звязку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн., які документально підтверджені (а.с. 3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000201640/1 від 28.05.2010 задовольнити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Христофоров А.Б.