Ухвала суду № 103045659, 08.02.2022, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

08.02.2022

Справа № 642/5922/20

Провадження № 1-кп/642/89/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2022 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря - Мананкової І.В.,

прокурора - Костюкова М.С.,

перекладача- Каневської І.В.,

захисників- Уманського Р.В., Репала О.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, перебуває у цивільному шлюбі, з неповною середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Понири Понирівського району Курської обл., громадянина України, українця, не працевлаштованого, неодруженого, з професіонально-технічною освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає з адресою. АДРЕСА_3 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

встановив:

Прокурор Костюков М.С. заявив клопотання про відкладення судового розгляду для виклику свідка, продовження судового розгляду.

Захисники та обвинувачені не заперечували проти відкладення судового розгляду.

Ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 24 вересня 2020 року стосовно підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів. Ухвалами Ленінського районного суду м.Харкова строк тримання обвинувачених під вартою продовжувався, та відповідно до ухвали суду від 12.01.2022 року строк дії вказаного запобіжного заходу продовжено обом обвинуваченим до 10.03

2022 року.

Судовий розгляд слід відкласти за клопотанням прокурора для надання доказів, після чого слід допитати обвинувачених, провести судові дебати та постановити рішення у справі. При призначенні дати наступного судового засідання слід врахувати перебування судді у відпустці по 14 березня 2022 року.

Отже, судовий розгляд не може бути закінчено до спливу строку тримання обвинувачених під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до нього вказаного запобіжного заходу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до вказаних положень, враховуючи, що строк тримання обвинувачених під вартою спливає 10 березня 2022 року, судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинувачених під вартою.

Прокурор Костюков М.С. просив продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що вони обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, обидва раніше неодноразово судимі, у тому числі за корисливі злочини, не мають джерела доходу, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та неможливо до спливу строку тримання обвинувачених під вартою закінчити судовий розгляд справи.

Захисник Репало О.О. подав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_3 .

В обґрунтування клопотання зазначив, що згідно з поясненнями свідка та потерпілого участь ОСОБА_2 у вказаному злочині не доведена. Також послався на відсутність ризику незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків, які вже допитані та дали показання на користь ОСОБА_2 . Крім того, послався на наявність соціальних зв`язків ОСОБА_2 , який до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_3 , разом з цивільною дружиною та дитиною, 2016 року народження.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисника.

Захисник Уманський Р.В. заперечував проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , посилаючись на недоведеність ризиків, неможливість впливати обвинуваченого на допитаних судом свідків, та визнання вини ОСОБА_1 , та просив змінити запобіжний захід ОСОБА_1 на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Також зазначив, що він вину визнає та щиро кається, однак ОСОБА_2 не вчиняв вказаний злочин.

При вирішенні даного питання суд виходить з наступного.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

Вирішуючи клопотання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, він судимий, не має офіційного джерела доходу, стійких соціальних зв`язків, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, вказані ризики продовжують існувати, та застосування більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі і домашнього арешту, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою та клопотання захисника Репала О.О. про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт, суд приходить до висновку про наявність стосовно ОСОБА_2 ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, судимий, тому є підстави вважати, що він може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Суд зазначає, що ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків та потерпілого, на даний час відсутній відносно обох обвинувачених, оскільки потерпілий та всі свідки допитані в судовому засіданні.

Враховуючи наявність соціальних зв`язків ОСОБА_2 , який до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_3 , разом з цивільною дружиною та дитиною, 2016 року народження, а також тривалість його тримання під вартою з вересня 2020 року, суд приходить до висновку, що ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 ЦПК України, а саме переховування від суду, стосовно ОСОБА_2 на даний час відпав.

Оцінку дослідженим доказам та висновок щодо доведеності вини кожного обвинуваченого буде судом наданий при винесенні вироку.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Бекчієв проти Молдови» та Клоот проти Бельгії» «ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню правосуддя, не може оцінюватись абстрактно, факт перешкоджання має бути підтверджено доказами», «однак з плином часу, інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань».

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 26 червня 1991 р. у справі «Летельє проти Франції» «попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Калашник проти Росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Свершов проти України» тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Таким чином, зважаючи на правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», відповідно до якої при розгляді клопотанні про обрання або ж продовження строку тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, враховуючи наведені фактичні обставини та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , враховуючі наявність соціальних зв`язків ОСОБА_2 , який до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_3 , разом з цивільною дружиною та дитиною, 2016 року народження, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 є недоцільним та не є виправданим.

Суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_2 відповідних обов`язків є достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 202, 322, 331, 372, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відкласти судовий розгляд на 15 березня 2022 року 12 год. 00 хвил.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 6 квітня 2022 року включно.

Строк дії даної ухвали в частині продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою - до 6 квітня 2022 року включно.

Клопотання захисника Репала О.О. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 задовольнити.

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , 1977 року народження, з тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на домашній арешт строком на 2 місяці, заборонивши йому з 21 год. 00 хвил. до 7 год. 00 хвил. залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 з-під варти в залі суду негайно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- з 21 год. 00 хвил. до 7 год. 00 хвил. не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи.

Термін дії вказаних обов`язків ОСОБА_2 - до 8 квітня 2022 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Копію ухвали направити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Контроль за виконанням запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покласти на прокурора Новобаварської окружної прокуратури Костюкова М.С. Ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення, а обвинуваченим - з дня вручення копії ухвали, в інший частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя - Л.Л. Шрамко