Ухвала суду № 103044747, 05.02.2022, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/1165/22

Провадження №1-кс/428/1880/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2022 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Кордюкова Ж.І., за участю секретаря судового засідання Голуб Т.М., прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Соляника С.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Рудої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №12022130000000007 від 11.01.2022 стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, українця, із середньою технічною освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, пенсіонера, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, є людиною з інвалідністю ІІІ групи, не перебуває на обліку у лікарів-нарколога і психіатра, несудимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2022 до слідчого судді надійшло вищевказане клопотання.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що СУ ГУНП в Луганській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12022130000000007 від 11.01.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.01.2022 ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в смт. Мілове Луганської області запропонував допомогу в незаконному перетині через Державний кордон України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому на підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовлено у перетині Державного кордону України з причин не виконання аліментних зобов`язань.

В свою чергу, ОСОБА_2 , надав добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, та погодився на пропозицію ОСОБА_1 в наданні допомоги в незаконному перетині Державного кордону України за умови сплатити останньому грошові кошти у розмірі 10000,00 гривень та 700 доларів США.

ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, розуміючи протиправний характер своїх дій, з метою забезпечення незаконного та безперешкодного перевезення через державний кордон України ОСОБА_3 , 28.01.2022 приблизно о 19-45 год. прибув до смт. Біловодськ Луганської області, неподалік кафе «Pavlo Pab» на заздалегідь заплановану зустріч з раніше знайомим йому інспектором прикордонної служби 1 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Мілове» імені Віктора Банних (тип Б) ОСОБА_4 , який дав добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування.

Під час розмови ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_4 про сприяння у реалізації його злочинного наміру, а саме наданні допомоги в перетині Державного кордону України в пункті прикордонного пропуску «Мілове» ОСОБА_3 , в якого на підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», наявна заборона в перетині Державного кордону України, з причин не виконання аліментних зобов`язань.

04 лютого 2022 року приблизно о 17-00 год. ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою досягнення кінцевої мети у незаконному переправленні ОСОБА_2 через державний кордон України, знаючи особливості місцевості, орієнтуючись у розміщенні місцевих пунктів пропуску та розкладі чергувань змінних нарядів прикордонного пункту «Мілове» імені Віктора Банних, знаходячись біля АЗС «Автопорт», розташованому за адресою: Луганська область, смт. Мілове, вул. Центральна, 153, перебуваючи на власному транспортному засобі «RENAULT TRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зустрівся з ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та отримав від останнього за організацію незаконного перетину через Державний кордон України грошові кошти у сумі 10000,00 гривень та 700 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів.

Також, згідно до наказу №529-ОС від 22.07.2021 штаб-сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 1-ї категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Мілове» імені Віктора Банних (тип Б).

Відповідно до наказу №670-ОС від 07.09.2021 штаб-сержанта ОСОБА_4 вважати таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою.

Відповідно до посадової інструкції інспектора прикордонної служби 1-ї категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Мілове» імені Віктора Банних (тип Б) ОСОБА_4 має наступні завдання та обов`язки:

- не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних правопорушень;

- не використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди, або прийняття обіцянки\пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, не допускати впливу членів сім`ї або інших осіб на виконання своїх службових обов`язків, якщо їх інтереси не збігаються з покладеними завданнями та\або суперечить їм, а також не вчиняти інших корупційних правопорушень;

- знати обов`язків всіх видів прикордонних нарядів, що призначаються в склад зміни прикордонних нарядів, уміти організувати їх службу і керувати нею.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 обіймаючи посаду інспектора прикордонної служби 1-ї категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Мілове» імені Віктора Банних (тип Б) , тобто є особою, яка постійно здійснює функції представника влади та згідно примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

06.01.2022 ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в смт. Мілове Луганської області запропонував допомогу в незаконному перетині через Державний кордон України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому на підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовлено у перетині Державного кордону України з причин не виконання аліментних зобов`язань.

В свою чергу, ОСОБА_2 , надав добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, та погодився на пропозицію ОСОБА_1 в наданні допомоги в незаконному перетині Державного кордону України за умови сплатити останньому грошові кошти у розмірі 10000,00 гривень та 700 доларів США.

28.01.2022 ОСОБА_1 , маючи умисел на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, розуміючи протиправний характер своїх дій, приблизно о 19-45 год. прибув до смт. Біловодськ Луганської області, неподалік кафе «Pavlo Pab» на заздалегідь заплановану зустріч з раніше знайомим йому інспектором прикордонної служби 1 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Мілове» імені Віктора Банних (тип Б) ОСОБА_4 , який дав добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування.

Під час розмови ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 надати неправомірну вигоду в інтересах третьої особи, за вирішення питання про сприяння у реалізації його злочинного наміру, а саме наданні допомоги в перетині Державного кордону України в пункті прикордонного пропуску «Мілове» ОСОБА_2 , в якого на підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», наявна заборона в перетині Державного кордону України, з причин не виконання аліментних зобов`язань, в інтересах ОСОБА_2 , з використанням службового становища ОСОБА_4

04.02.2022 приблизно о 17-00 год. ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою досягнення кінцевої мети у незаконному переправленні ОСОБА_2 через державний кордон України, знаючи особливості місцевості, орієнтуючись у розміщенні місцевих пунктів пропуску та розкладі чергувань змінних нарядів прикордонного пункту «Мілове» імені Віктора Банних, знаходячись біля АЗС «Автопорт», розташованому за адресою: Луганська область, смт. Мілове, вул. Центральна, 153, перебуваючи на власному транспортному засобі «RENAULT TRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зустрівся з ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та отримав від останнього за організацію незаконного перетину через Державний кордон України грошові кошти у сумі 10000,00 гривень та 700 доларів США.

Того ж дня, приблизно о 17 годині, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, прибув до пункту прикордонного контролю «Мілове», який розташований за адресою Луганська область, смт. Мілове, вул. Дружби Народів, б. 185, перебуваючи на власному транспортному засобі марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходячись в районі вартового шлагбауму «Кордон» - в зоні прикордонного контролю, передав інспектору прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Мілове» імені Віктора Банних ОСОБА_4 , неправомірну вигоду у сумі 300 доларів США за безперешкодне перевезення через державний кордон України до Російської Федерації ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, надає таку вигоду та в інтересах третьої особи дії з використанням службового становища.

04.02.2022 о 17-04 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

05.02.2022 органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 1, 2 ст. 278 КПК України вручено останньому.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 369 КК України, повністю підтверджується матеріалами вказаного кримінального провадження, доданими до клопотання.

Сторона кримінального провадження у своєму клопотанні зазначає, що підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Про існування вказаних ризиків свідчать вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень та тяжкість покарань, передбачених санкціями ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 369 КК України; а також характер інкримінованого підозрюваному злочину, зокрема чіткий намір вчинення, корисливий мотив, свідоме ігнорування положень антикорупційного законодавства, та обставини, що підозрюваний має місце реєстрації на тимчасово окупованій території Донецької області та він отримав копії матеріалів кримінального провадження, в яких зазначено справжні анкетні дані свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, що в свою чергу становить склад окремого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України. Для запобігання зазначеним ризикам застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 для забезпечення його належної поведінки буде недостатньо, тому слід застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор Соляник С.І. в судовому засіданні повністю підтримав подане клопотання, підтвердив доводи, викладені в його обґрунтування. Просив застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що буде достатнім для забезпечення його належної поведінки.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень та заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Додатково пояснив, що він отримує пенсію у розмірі 3800 грн.

Захисник Руда О.О. в судовому засіданні заперечувала щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Додатково пояснила, що клопотання про застосування запобіжного заходу та ризики, на які посилається прокурор, є необґрунтованими. Прокурор не довів підстав вважати, що до підозрюваного не може бути застосований інший запобіжний захід, більш м`який. ОСОБА_1 має житло на підконтрольній території України.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Частиною першою ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 369 КК України, повністю підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 13.01.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.01.2022; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 369 КК України; протоколом огляду місця події від 04.02.2022; протоколом огляду від 05.02.2022; протоколом обшуку транспортного засобу від 04.02.2022.

На вказаній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 369 КК України, є обґрунтованою.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 369 КК України, за скоєння яких може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк, та які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких та тяжких злочинів.

Сторона кримінального провадження відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України вважає, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчать вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарань, передбачених санкціями ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 369 КК України, а також характер інкримінованого підозрюваному злочину, зокрема чіткий намір вчинення злочину, корисливий мотив, наявність у нього зареєстрованого місця проживання у м. Донецьк на тимчасово окупованій території України та відсутність у нього місця проживання, як внутрішньо переміщеної особи, на території підконтрольній органам влади України. Зазначене підтверджує існування ризику втечі підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор довів існування ризику здійснення підозрюваним ОСОБА_1 незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки додані до клопотання матеріали вказаного кримінального провадження містять справжні анкетні дані свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань.

У судовому засіданні прокурором не доведені обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 може мати намір вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у матеріалах, доданих до клопотання, відсутні будь-які відомості на підтвердження вчинення підозрюваним протиправної діяльності, зокрема дій щодо підготовки до вчинення кримінального правопорушення або придбання предметів для вчинення злочинної діяльності. Водночас слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 не має судимостей та не був раніше засудженим за вчинення злочинів, що в свою чергу свідчить про відсутність вказаного ризику. Підстав на підтвердження існування спроб вчинення підозрюваним відповідних дій прокурор у судовому засіданні не зазначив та не надав доказів, які б підтверджували протилежне.

Проте, слідчий суддя вважає незмістовними доводи прокурора про склад окремого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України, на обґрунтування існування ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення. Вмотивованість прокурором у судовому засіданні ризику здійснення незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні не є складом окремого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України. В свою чергу, можливість здійснення підозрюваним ОСОБА_1 спроб впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні шляхом умовлянь або погрожувань свідчить лише про наявність ризику незаконного впливу на свідків.

При цьому слідчий суддя відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, та відомості про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров`я, відсутність судимості, відсутність офіційного місця роботи, наявність зареєстрованого місця проживання, соціальний стан, відсутність на його утриманні неповнолітніх дітей, та наявність міцних соціальних зв`язків.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини у сукупності з наданими доказами, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризиків - можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, а тому з урахуванням приписів п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України у вказаному випадку до ОСОБА_1 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно якої питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

За таких обставин з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, існування ризиків та особи підозрюваного слідчий суддя вважає можливим клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який почати обраховувати від дня затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 04.02.2022.

На виконання положень ч. 3 ст. 183 КПК України, та враховуючи, що не встановлено обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатній для забезпечення належної поведінки підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 1, 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 7 ст. 182 КПК України передбачено, що у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до абзацу першого ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням обставин, встановлених у судовому засіданні, щодо щомісячного розміру пенсії підозрюваного у сумі 3800 грн., визначити розмір застави у 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 99240 грн., яка має бути у будь-який момент внесена на спеціальний рахунок у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, після чого підозрюваний може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, зазначені в ст. 194 КПК України і він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Водночас слідчим суддею визначається розмір застави для підозрюваного ОСОБА_1 не у максимальному розмірі, передбаченому положеннями п. 1, 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та який у судовому засіданні просив прокурор, враховуючи, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб забезпечить виконання підозрюваним передбачених законом обов`язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, з урахуваняям його майнового, сімейного стану підозрюваного та тяжкості вчинення злочинів, у яких він підозрюється.

Керуючись ст.ст. 40, 110, 131-132, 176-178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 04.02.2022 по 04.04.2022, включно, в межах строку досудового розслідування.

Ухвала діє протягом 60 днів з 04.02.2022 по 04.04.2022, включно, в межах строку досудового розслідування та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код отримувача за ЄДРПОУ – 26297948, банк отримувача – Держказначейська служба України м. Київ, код банку отримувача (МФО) – 820172, рахунок отримувача – UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава № справи з ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ Сєвєродонецького міського суду Луганської області – 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, на території підконтрольній органам влади України, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці, який починається з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали направити до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 07.02.2022.

Слідчий суддя Ж. І. Кордюкова