Вирок № 103043772, 08.02.2022, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/350/19

Провадження №: 1-кп/0343/7/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Лицура І.М.,

з участю: секретарів судових засідань – Бойків В.П., Зелінської А.Б.,

Оленяк С.І.,

прокурорів – Сабари Л.В., Тепчука В.В., Кравця В.В., Тюшки І.І.,

Юхман Л.Я., Романіва М.В.

потерпілих – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілих – адвоката Керницького В.М.,

захисників – Яша П.К. та Ільницького Я.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017090160000385 від 30.06.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Долина, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, що має середню освіту, непрацюючого, одруженого, на утриманні якого знаходяться двоє неповнолітніх дітей, раніше судимого: 01.03.2017 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та з проникненням у приміщення, за таких обставин:

В травні 2017 року ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену судимість за ст. 185 КК України, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, вступив у злочинну змову з невстановленими слідством особами, з якими вирішив вчинити крадіжки чужого майна на території Долинського району Івано-Франківської області. Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 в період часу з 20.05.2017 року по 02.06.2017 року, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, прибули до приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться в АДРЕСА_3 , де переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження металопластикового вікна, незаконно проникли в приміщення кафе, звідки шляхом демонтажу викрали належне ОСОБА_1 майно, а саме: систему опалення, в яку входили 40 радіаторних батарей по ціні 1700,00 грн. на загальну суму 68 000,00 грн., блок безперебійного живлення вартістю 2570,00 грн., насос для подачі води вартістю 1400,00 грн., аварійний блок котла вартістю 1800,00 грн., комплект терморегуляторів вартістю 370,00 грн., 10 міжкімнатних дверей з шалівкою, врізними замками, завісами за ціною 3000,00 грн. загальною вартістю 30 000,00 грн., 400 метрів електричного кабелю за ціною 20,00 грн./м. на загальну суму 8000,00 грн., 400 метрів гофрованого шлангу по ціні 3,00 грн./м. на загальну суму 1200,00 грн., 10 точкових світильників за ціною 50,00 грн. на загальну суму 500,00 грн., 10 вимикачів за ціною 55,00 грн. за один на загальну вартість 550,00 грн., 10 розеток за ціною 45,00 грн. за одну на загальну суму 450,00 грн., дошку для підлоги об`ємом 1м3 вартістю 3000,00 грн., 2 умивальники зі стояком за ціною 760,00 грн. за один загальною вартістю 1520,00 грн., 2 унітази зі зливними бачками за ціною 1950,00 грн. за один загальною вартістю 3900,00 грн., 2 змішувачі зі шлангами за ціною 850,00 грн. загальною вартістю 1700,00 грн., 10 водяних кранів за ціною 70,00 грн. за один загальною вартістю 700,00 грн., насос для відкачування води вартістю 5000,00 грн., саморобний електричний подовжувач вартістю 450,00 грн., частину системи вентиляції повітря, яка складалася з кабелю, двох пультів управління та блоків, загальною вартістю 30 000,00 грн., чим завдали потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 161 110,00 грн. Крім того, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, в період з 20.05.2017 року по 01.06.2017 року, таємно проникли до салону зачиненого автомобіля «Opel Omega», номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився поблизу гаражного приміщення в АДРЕСА_4 , яким користується потерпілий ОСОБА_3 , звідки викрали автомобільний магнітофон «Opel» вартістю 567,00 грн., 8 автомобільних колонок вартістю 3200,00 грн., набір інструментів вартістю 1000,00 грн., що складався із гніздового ключа, головок, подовжувача, викруток, набір з насадками вартістю 300,00 грн., блок центрального замка вартістю 300,00 грн., акумуляторну батарею «Варта» вартістю 650,00 грн., ящик для інструментів вартістю 239,00 грн. та ящик для викруток з насадками вартістю 140,00 грн., чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на суму 6 396,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що він ніяких крадіжок не вчиняв. До вчинення крадіжки з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та автомобіля ОСОБА_3 він не причетний. Вилучене взуття, по якому проводилася експертиза, йому не належить, це взуття його батька, його тільки берці. Звідки взялися в господарстві в с.Новоселиця вилучені речі, йому також не відомо. Оглянуті в судовому засіданні речі йому не знайомі, їх походження йому не відоме. Власником господарства в с.Новоселиця є його тесть ОСОБА_5 , його частки там немає ніякої. Під час проведення обшуку він був за кордоном. Господарські будівлі, де вилучили речі, не закривалися. Після повернення із–за кордону йому підозру не вручали. Про те, що був у розшуку, дізнався під час затримання.

Сторона обвинувачення доводила вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, такими доказами: показаннями потерпілих, свідків, письмовими та речовими доказами.

Зокрема, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що в нього з дружиною була мрія зробити кафе. Всі зароблені кошти протягом 10 років вони вкладали в це приміщення і воно вже було майже готове. Однак, злодії все викрали, навіть дошки, кусок шлангу, батареї, мідну проводку, труби, підвісні стелі, двері, паркет. Він перший прибув на місце події, там був чіткий слід на гіпсокартоні, були також відбитки пальців, були сліди і на зірваній підвісній стелі. Вважає, що обвинувачений мав спільників, бо батареї тяжкі і водонагрівач на 200 літрів, а гіпсокартонні плити були переміщені до виходу. Про те, що знайшли викрадені речі, йому по телефону повідомив начальник поліції і він виїжджав та впізнав свої речі. Речі вилучали в с.Новоселиця, де живе обвинувачений, там були речі інших людей, їхніх була тільки половина. Обвинувачений їм нічого не відшкодував, хоч спричинена шкода є дуже великою.

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала показання свого чоловіка ОСОБА_1 та зазначила, що на неї оформлено право власності на приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Готовність цього приміщення була десь 80%. Крадіжкою спричинено їм важку моральну травму, також чоловік переніс серцевий напад. Злодії все знищили. Яких виробників були викрадені речі, вона не пам`ятає, але дешевих речей вони не купляли. Зазначена в обвинувальному акті вартість речей не є повною, завдана злочином шкода є значно більшою.

Потерпілий ОСОБА_3 вказав, що він користувався автомобілем «Opel Omega» на іноземній реєстрації, який стояв біля гаража на вул. Шептицького в старій частині м.Долина. Близько тижня він до автомобіля не дивився, а коли прийшов, то побачив, що той відкритий. Він викликав працівників поліції, які детально оглянули авто та вказали, що вирвана колонка. Автомобіль знаходився біля кафе «Лісова пісня», він його купив у Латвії та ремонтував, бо часто ламався. Автомобіль мав латвійські номери та не був розмитнений, він пізніше продав його на запчастини. Фактично він був власником автомобіля, тому що заплатив за нього гроші, хоч в техпаспорті вказана інша особа. З авто викрали запчастини, набір ключів, колонки, акумулятор, ці речі були в комплектації автомобіля. У магнітофоні «Омега» була вибита кнопка включення. Вкрали також синій кейс з ключами. Він впізнав свій акумулятор, набір ключів, синій перемотаний кейс, в якому не працювали защіпки. Він користувався автомобілем 3-4 місяці, поміняв в ньому акумулятор.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що він був слідчим та проводив огляд місця події по крадіжці з автомобіля ОСОБА_3 , який був на іноземній реєстрації. Потерпілий пояснив ситуацію, вони оглянули транспортний засіб і побачили, що вирвана центральна консоль, де знаходиться магнітофон. Панель була «розкурочена», тому заміри не проводили. Пізніше потерпілий впізнав викрадені речі: акумулятор, набір ключів, магнітофон. Також були вилучені речі, викрадені з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 »: двері, батареї. На експертизу їх не доставляли, тому що громіздкі. Обвинувачений не виявляв бажання знайомитися з речовими доказами.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що брав участь в досудовому розслідуванні - проводив огляд місця події, були поняті та власники приміщення. Коли точно це було, згадати не може, проте обстановку запам`ятав. Зайшли через задній вхід, там багато коридорів, стелі були вирвані, проводи і кабелі також. На 2 поверсі була порізана підвісна стеля, «розкурочена» система опалення, не було розеток та дверей. В підвалі відсутні батареї, двері, розетки. Були також і 2 відбитки підошви взуття: на відвислій плівці стелі та на папері на сходовій клітці. Все майно привезли бусами: 8 дверей, батареї. В обшуку в с.Новоселиця він участі не брав. Задні двері в приміщення відкрили власники. У підвальних дверях була розбита шибка. Перед кафе слідів не було виявлено. Перший поверх був весь у пилюці, може десь сліди і не додивився. Зі слів потерпілого встановили, що були двері. Дверні отвори не вимірював, місця під батареї теж, як і кабель, бо мав малий досвід роботи. Уламок гіпсокартону та слід на папері він поклав у картонну коробку, де її взяв уже не пригадує.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є тестем обвинуваченого та поки не приїхала поліція він за крадіжки нічого не знав. Він був присутнім при обшуку, дозвіл на огляд дав добровільно, бо не було, що скривати. Оглядали стодолу, а потім все інше. Їхнє господарство поділено на 2 власників, обшукували все. ОСОБА_4 жив з його дочкою. Останній попросив дозволу користуватися стодолою і він дозволив. Доступу до вказаного приміщення він не мав. Будь-яких його речей зі стодоли та житла не забрали та його права не порушували. Під час обшуку на подвір`ї були також його дочка та син. Взуття не його та не сина. Стверджувати, що взуття обвинуваченого, він не може, як в стодолу попали крадені речі, йому не відомо. 3-го числа під час огляду виносили речі, погрузили в бус та забрали, а 2-го числа нічого не виносили і не забирали. В ніч з 2 на 3 число чергували працівники поліції, чекали біля хати в машині. Хто відкривав стодолу, він не знає, коли вийшов вже була відкрита. Батареї забрали 3 числа, коли була ухвала суду на обшук. З його приміщень нічого не вилучали, вилучили зі стодоли та приміщень, де живе дочка. Двері бачив на подвір`ї.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він за дорученням слідчого проводив виїмку коресподенції. На підставі ухвали про тимчасовий доступ отримав диск із записами. Дану інформацію він не аналізував. Був отриманий доступ до інформації з мереж МТС, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Будь-яких деталей вже не пригадує.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомила,що її запросили бути понятою під час огляду господарства ОСОБА_5 . Обвинуваченого знає на вигляд, так як він брав довідки в сільській раді, де вона працює. Вона підписувала протокол, у якому описано, все що вкрадено. Були двері та батареї і багато всього різного. Поліцейських було багато, десь 5-6 чоловік, були також і в цивільному, казали, що є крадіжка і знають, хто крав. Речі виносили зі стодоли, вона туди заходила. Працівники поліції знімали все на телефон. Як і коли вилучали взуття, вона не бачила.

Свідок ОСОБА_12 вказав, що він був понятим при огляді місця події – приміщення кафе. Там був слідчий, експерт, два понятих і потерпілий. Знищили все майно: котли, батареї, підвіконники та інші речі. Деталей викраденого не пам`ятає. На гіпсокартонній плиті був один відбиток взуття, слід дорослої людини. Проводили огляд послідовно, робили записи, потім склали протокол, за зйомку не пам`ятає. Проникли через жалюзі, їх відтиснули зі сторони приміщення колишнього суду. Деякі місця були затоптані.

Свідок ОСОБА_13 вказала, що була понятою під час проведення обшуку в с.Новоселиця. Оскільки це було давно, то деталей вже не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_14 вказала, що вона також була понятою під час проведення обшуку в с.Новоселиця. Це було десь на початку літа 2017 року, період доби - до обіду. Бачила багато труб, батарей. Оглядали горище, але там нічого не було. Було багато викрадених речей. Чи оглядали або вилучали взуття не пригадує.

На підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 185 КК України, стороною обвинувачення надано письмові докази, які досліджені в судовому засіданні, а саме:

Протокол огляду місця події з доданими фототаблицями від 10.06.2017 року (т. 1 а.с. 65-86), відповідно до якого місцем події є приміщення недіючого ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться по АДРЕСА_3 . Вхід у приміщення здійснюється з тильної, протилежної до вул. Міцкевича, сторони будівлі, через двохстворчасті дерев`яні двері світло коричневого кольору. Праворуч від вказаних дверей знаходяться другі ідентичні попереднім двері, які на момент огляду зачинені. Праворуч від дверей № 2 знаходиться вхід (сходи), які ведуть в підвальне приміщення, вхід у яке здійснюється через одностворчаті металопластикові двері, які на момент огляду зачинені. У верхній частині вказаних дверей знаходиться склопакет, який на момент огляду пошкоджений - розбитий. Під час огляду вхідних дверей № 1 встановлено, що з лівої сторони на правій створці є механізм врізного замка, при візуальному огляді замка з його внутрішньої сторони вбачаються пошкодження у вигляді подряпин та деформації металу. Вздовж стіни, що ліворуч, знаходяться залізобетонні сходи, через які здійснюється вхід на другий поверх, під сходами знаходяться паперові та пластмасові ящики і сміття. До вказаних сходів приперто декілька листів гіпсокартону. Також в коридорі прямо від входу знаходиться отвір, через який здійснюється вхід у коридор №2. У вказаному коридорі в куті, що ліворуч, знаходяться пластмасові ящики з кусками картону. Вздовж стіни, що ліворуч, в коридорі № 2 знаходиться кілька листів гіпсокартону. В кімнаті № 1 між металопластиковими вікнами на підлозі виявлено уламок гіпсокартону з фрагментами слідів підошви взуття, що утворені нашаруванням речовини сірого кольору. Аналогічні фрагменти виявлено також в одному із коридорів на купі будівельного сміття. В кімнаті № 14 пошкоджено поліетиленові елементи стелі та на одному із них виявлено відбиток низу підошви взуття, утворений нашаруванням речовини сірого кольору. Всі розетки та вимикачі в кімнаті № 14 відсутні. Проведеним оглядом також встановлено відсутність розеток та вимикачів в кімнатах №№ 15, 16, 17, 18, 19, а також дверних полотен до них. В одному з коридорів виявлено напівдемонтовану електрощитову. По всьому приміщенні ресторану відсутні елементи (труби) підключення системи опалення. Під час огляду вилучено 1 циліндричний механізм врізного замка та 3 сліди відбитку низу підошви взуття.

Постанова про визнання речовими доказами та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 17.06.2017 року (т. 1 а.с. 64), згідно з якою 3 сліди підошви взуття та циліндричний механізм врізного замка визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Протокол огляду місця події від 01.06.2017 року з доданими фототаблицями (т. 1 а.с. 114-117), у відповідності до якого огляд проводиться на подвір`ї біля житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Предметом огляду є легковий автомобіль марки «Опель Омега», білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , латвійської реєстрації. На момент проведення огляду автомобіль знаходиться у відчиненому стані. В середині машини панель вирвана, різні речі розкидані в хаотичному порядку, в місці біля мотора зліва в куті відсутній акумулятор, в багажному відділенні знаходиться газовий балон, який відкручений від кріплення.

Протокол огляду місця події від 02.06.2017 року з доданими фототаблицями (т. 1 а.с. 121-130), згідно з яким місцем події є територія господарства по місцю проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 . Вхід на територію господарства знаходиться зі сторони вулиці через хвіртку і ворота. З правої сторони від входу знаходиться одноповерховий житловий будинок, за яким розташовані господарські приміщення: стайня та стодола. Вхід до стодоли розташований зі сторони подвір`я через дерев`яні двері, які на час огляду відчинені. В приміщенні стодоли при вході на дерев`яній підлозі розташовані 5 металевих батарей білого кольору від системи опалення, розміри даних батарей такі: 1 батарея довжиною 180 см і висотою 60 см, 2 батареї 160 х 60 см, 2 батареї 100 х 60 см, на внутрішній частині батарей є друкований апис «Alicе». За даними батареями знаходяться 6 алюмінієвих батарей від системи опалення розмірами: 80 х 60 см, 72 х 60 см, 64 х 60 см, 48 х 60 см, 40 х 60 см, 32 х 60 см. З протилежної сторони приміщення на підлозі також знаходяться алюмінієві батареї від системи опалення розмірами: 2 батареї – 80 х 60 см, 1 батарея – 70 х 60 см, 2 батареї – 64 х 60 см, 1 батарея – 56 х 60 см, 1 батарея – 40 х 60 см, 3 батареї – 32 х 60 см. По праву сторону від входу приперті до дощок 8 дерев`яних дверей: всі двері темно-коричневого кольору, на них є завіси та врізні замки. Замірами встановлено, що двері мають наступні розміри: 5 дверей – 80 х 198 см, 1 двері – 90 х 198 см та 2 дверей 60 х 198 см. Далі з правої сторони знаходиться пластикове біле відро в середині якого знаходяться 14 металевих предметів (перехідники до батарей), які обмотані поліетиленом. Також в приміщенні є дерев`яна «обналічка» в кількості 19 штук розмірами 7 х 220 см. В приміщенні також є керамічний унітаз білого кольору, за яким на підлозі знаходиться електричний водний насос фірми «Грунфос» червоного кольору. Одразу біля входу знаходиться акумуляторна батарея фірми «Varta» сірого кольору, потужністю 56 ампер. Крім того, на столі, що ліворуч від входу, є пластмасовий ящик чорного кольору в якому є набір ключів. При відкритті коробки встановлено, що в ній є різного виду ключі, деякі не від набору та мішок жовтого кольору. Верхня та нижня частина коробки відділені між собою. Також на столі є поліетиленовий пакет, в якому знаходяться сантехнічні трійники в кількості 6 штук та крани регулювання температури 6 штук. Біля столу в червоному пакеті з написом виявлено посудний набір, який складається з 8 виделок з білими ручками, 6 ножів з білими ручками, 4 чайних ложок з білими ручками, 6 ложок, 11 виделок, 19 ножів. Біля столу є електричний чайник «Avrora» білого кольору.

В протоколі зазначено, що всі речі, які описувалися, вилучено.

Протокол обшуку з долученими до нього фототаблицями від 03.06.2017 року (т. 1 а.с. 133-157), згідно з яким проведено обшук в жилих, підсобних, підвальних приміщеннях за адресою: АДРЕСА_5 та з господарської будівлі (стодола) вилучено речі в кількості 157 найменувань.

Постанова про визнання речовими доказами та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 05.06.2017 року (т. 1 а.с. 158-160), згідно з якою всі речі в кількості 157 лдиниць, вилучені 03.06.2017 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Висновок експерта № 1.2-336/17 від 23.06.2017 року з доданими таблицями (т. 1 а.с. 170-180), у відповідності до якого 2 сліди взуття, максимальними розмірами 80 х 80 мм та 75 х 100 мм на поверхні гіпсокартону, що виявлений та вилучений під час огляду місця події – залишені таким же взуттям, як ділянка підошви кросівок чорного кольору, які 03.06.2017 року вилучено під час обшуку у гр. ОСОБА_4 . Слід взуття розмірами 75 х 95 мм залишений каблуком правого кросівка з пари, що вилучена у ОСОБА_4 .

Протокол огляду речей від 19.06.2017 року (т. 1 а.с. 183-184), у відповідності до якого оглянуто речі, які вилучені під час огляду місця події та обшуку по місцю проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_5 , в кількості 164 найменування. Також зазначено, що потерпілий ОСОБА_1 серед речей, які оглядалися, впізнав речі під номером 156, а саме 16 алюмінієвих батарей від системи опалення та під номером 157 - 8 дерев`яних дверей темно-коричневого кольору, а потерпілий ОСОБА_3 – під номером 161 впізнав акумуляторну батарею фірми «Варта» та під номером 162 - пластмасовий ящик темно-синього кольору з набором інструментів. Даний ящик впізнав по розмірах, кольору, інструментах, що містяться всередині та мішечку жовтого кольору.

Висновок експерта № 4.3-672/18 від 22.01.2019 року (т. 1 а.с. 188-192), згідно з яким ринкова вартість з урахуванням зносу на дату проведення дослідження магнітоли «Opel Omega 500 D» могла становити 567,00 грн., а динаміків марки «Philips AD8066/W4 8» - 8 штук могла становити 3200,00 грн.

Довідки приватних підприємців ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 без дат їх видачі (т. 1 а.с. 198-201), у відповідності до яких вартість бувших у вжитку речей могла б становити: ящик для інструментів - 239,00 грн., ящик для викруток з насадками - 140,00 грн., 10 розеток – 450,00 грн., набір інструментів - 1000,00 грн., набір з насадками - 300,00 грн., блок центрального замка - 300,00 грн., акумуляторна батарея «Варта» - 650,00 грн., міжкімнатні дерев`яні дверей з обналічниками, врізним замком та завісами – 3000,00 грн., дошка для підлоги об`ємом 1м3 - 3000,00 грн., радіаторні батареї фірми «КЕRMI» розміром С 22 600 х 400 -1515,00 грн., С 22 600 х 500 – 1700,00 грн.; С 22 600 x 600 -1870,00 грн.; С 22 600 x 700 – 2060,00 грн.; С 22 600 x 800 – 2250,00 грн.; С 22 600 x 900 – 2410,00 грн.; С 22 600 x 1000 – 2600,00 грн.; С 22 600 x 1100 – 2815,00 грн.; С 22 600 x 1200 – 2980,00 грн; С 22 600 x 1400 – 3340,00 грн.; С 22 600 x 1600 – 3830,00 грн; С 22 600 x 1800 – 4055,00 грн.; С 22 600 x 2000 – 4610,00 грн.; мідна труба до системи опалення – 97,00 грн. за один м/п; блок безперебійного живлення - 2 570,00 грн.; насос для подачі води в системі – 1400,00 грн., аварійний блок котла – 1800,00 грн.; терморегулятор (комплект) – 370,00 грн. за 1 шт., електропроводка – 20,00 грн. за м/п; гофрований шланг – 3,00 грн. за м/п; точковий світильник – 50,00 грн. за шт; виключатель – 55,00 грн.; умивальник зі стояком – 760,00 грн.; унітаз із зливним бачком – 1950,00 грн.; змішувач (ванна) – 850,00 грн.; змішувач (умивальник) – 650,00 грн.; водяний кран – 70,00 грн. за шт; насос для відкачування води - 5000,00 грн; електричний подовжувач - 450 грн.; частина системи вентиляції повітря, а саме кабель, два пульти управління і блоки - 30000,00 грн.

Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 03.07.2017 року (т. 1 а.с. 202-204), згідно з яким 05.06.2017 року дружина ОСОБА_4 . ОСОБА_18 повідомила ОСОБА_19 в телефонній розмові, що прийшли поліцейські та провели обшук, при цьому зазначила, що підозрюють тільки одного ОСОБА_4 , а останній встиг втекти.

Постанова про визнання речовими доказами та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 25.11.2018 року (т. 1 а.с. 206), згідно з якою DVD-диск інв. номер 33т визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.

Постанова про визнання речовими доказами та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 26.11.2018 року (т. 1 а.с. 248), згідно з якою DVD-диск з інформацією оператора мобільного зв`язку про користування підозрюваним ОСОБА_4 мобільним телефоном визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.

Аналіз розмов і телефонних з`єднань ОСОБА_4 ( НОМЕР_2 ) в період часу з 20.05.2017 р. по 03.06.2017 р. (т. 2 а.с. 1 – 180).

Надаючи оцінку доказам, зібраним у кримінальному провадженні, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В рішенні № 12-рп/2011 від 20.10.2011 року Конституційний Суд України зазначив, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Це означає, що саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Як зазначено в ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій фактів.

Європейський Суд у своєму рішенні «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року відзначив, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі пункту 2 ст. 6 Конвенції, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

У відповідності до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.

Частиною 1 ст. 87 даного кодексу передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно з пунктами 3,4 ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов, а також порушення права на захист.

В п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання, закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Статтею 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Таким чином, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, що підлягає доказуванню.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 242 КПК України (в редакції в редакції Закону № 1261-VII, що була чинною на час досудового розслідування даного кримінального провадження), слідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

В постанові від 25 листопада 2019 року у справі № 420/1667/18 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалила правовий висновок, в якому вказала, що обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта).

Як встановлено в даному кримінальному провадженні, сторона обвинувачення в порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України з клопотанням про залучення експерта для встановлення вартості викраденого майна та визначення розміру завданої злочином матеріальної шкоди до слідчого судді не зверталася.

Постановами від 20.12.2018 року (т. 1 а.с. 185,186) слідчий Долинського ВП ГУПН в Івано-Франківській області Хомин Д.В. призначив 2 судово-товарознавчі експертизи для визначення ринкової вартості речей, викрадених в потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , проведення яких доручив експертам Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України.

Однак, вказані експертизи проведено не було в зв`язку з відсутністю вихідних даних, необхідних для ідентифікації об`єкта дослідження, що унеможливлює проведення експертизи, що підтверджується повідомленням експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України Федорчук Ю.Д. про неможливість проведення судової експертизи № 4.3-673/18 віл 23.01.2019 року ( т. 1 а.с. 195 – 196).

Органом досудового розслідування розмір завданої злочином матеріальної шкодивизначено на підставі довідок приватних підприємців ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 198-201),

Однак, суд вважає дані довідки неналежними та недопустими доказами, оскільки вони не містять обов`язкових реквізитів офіційних документів, зокрема місця та дати їх видачі, назви адресата, якому вони видані, в них не зазначено жодних ідентифікаційних ознак предметів, оцінку яких проведено, що викликає обгрунтовні сумніви в достовірності цієї оцінки, а також ці довідки не можуть підміняти собою висновок експерта, який у відповідності до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від від 25 листопада 2019 року у справі № 420/1667/18 є єдиним допустимим доказом для визначення розміру шкоди у таких випадках.

Таким чином судом встановлено, що органом досудового розслідування в передбаченому чинним кримінально-процесуальним законом не визначено вартості викраденого майна та розміру завданої злочином матеріальної шкоди в даному кримінальному провадженні, тобто стороною обвинувачення в порушення вимог п 3 ч. 1 ст. 91 КПК України не доказано розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що є обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обвинувачення у вчиненні якого пред`явлено ОСОБА_4 .

При цьому суд не приймає до уваги висновок експерта № 4.3-672/18 від 22.01.2019 року (т. 1 а.с. 188-192), оскільки дана експертиза призначена з порушенням вимог ст.ст. 242,243 КПК України в редакції Закону № 1261-VII, що був на той час чинним. Крім того, вказаний висновок не містить даних про ринкову вартість речей (магнітоли та динаміків) на момент вчинення злочину і самі речі на дослідження не надавалися, а також оцінена тільки незначна частина речей, викрадених в потерпілого ОСОБА_3 .

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 1 а.с. 4-8), 13.07.2017 року заступником начальника слідчого відділення Долинського ВП Крисаком Н.Т. ухвалено постанову про зупинення досудового розслідування даного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017090160000385 від 30.06.2017 року.

При цьому матеріали цього кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України не містять даних про те, що досудове розслідування було відновлено, постанови про відновлення досудового розслідування суду не надано.

Наведене дає підстави зробити висновок, що всі слідчі дії та процесуальні рішення, вчинені після 13.07.2017 року в зупиненому провадженні без процесуального документу про його відновлення, є незаконними, а здобуті докази слід визнати недопустимими, оскільки у відповідності до ч. 5 ст. 280 КПК України, після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

До неналежних доказів відносяться: постанови про визнання речовими доказами від 25.11.2018 року та від 26.11.2018 року, постанова про продовження строку досудового розслідування від 29.12.2018 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 за ч.ч. 2,3 ст. 185 КК України від 01.02.2019 року. Також незаконним слід визнати складання та затвердження обвинувального акту 19.02.2019 року та дії щодо направлення кримінального провадження в суд для розгляду по суті.

До матеріалів даного провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017090160000385 від 30.06.2017 року, стороною обвинувачення долучено постанови про визнання речовими доказами та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження, які винесені в інших кримінальних провадження: постанова від 17.06.2017 року (т. 1 а.с. 64) в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016090160000599 від 27.08.2016 року, постанова від 05.06.2017 року (т. 1 а.с. 158-160) в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017090160000197 від 08.04.2017 року.

Згідно з протоколом огляду місця події від 02.06.2017 року, що складений заступником начальника СВ Долинського ВП Калуського ВП Крисаком Н.Т. (т. 1 а.с. 121-130), під час огляду території господарства по місцю проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 в приміщенні стодоли було виявлено, серед інших речей, 5 металевих батарей білого кольору від системи опалення, 16 алюмінієвих батарей від системи опалення, 8 дерев`яних дверей із завісами та врізними замками, 14 металевих предметів (перехідники до батарей), дерев`яну «обналічку» в кількості 19 штук, акумуляторну батарею фірми «Varta», пластмасовий ящик з набором ключів. Всі ці речі вилучено.

На наступний день 03.06.2017 року, вже знаючи про вилучені речі, заступник начальника СВ Долинського ВП Калуського ВП Крисак Н.Т. звертається з клопотанням про дозвіл на обшук, в якому не вказує про вилучені речі. Це клопотання задоволено і ухвалою слідчого судді Долинського районного суду від 03.06.2017 року надано дозвіл на проведення обшуку в житлових, підвальних, підсобних та інших приміщеннях за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_5 , з метою відшукання та вилучення водяного насосу «Grundfoss», донного насосу, двофункційного газового котла, електричного котла водяного опалення, дизельної електричної станції, стабілізатора напруги, радіатора водяного опалення з регулятором температури, акумуляторної батареї, пилососу іноземного виробництва, умивальника, душу- біде, душу, портативного комп`ютера, DVD – програвача, тюнера кабельного телебачення, набору посуду, кухонної мийки, електричного чайника, електричної витяжки, робочих інструментів, блендеру, врізного світильника LED, замків до дверей, електричного обігрівача, знаряддя та засобів кримінального правопорушення (взуття, рукавиці, відмички) чи інших предметів злочинної діяльності, що має значення для встановлення об`єктивної істини в кримінальному провадженні № 12017090160000197 від 08.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

З цієї ухвали вбачається, що кримінальне провадження № 12017090160000197, внесене до ЄРДР 08.04.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за фактом вчинення невідомою особою в період часу з 01.04.2017 р. по 06.04.2017 р. крадіжки зазначеного в клопотанні майна з нежилого будинку ОСОБА_20 , що знаходиться в АДРЕСА_6 , і до вчинення крадіжки в потерпілого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жодного відношення не має, оскільки з ним не об`єднувалось і не виділялось в окреме провадження.

При цьому в ухвалі суду зазначено 25 предметів, а фактично виявлено 157.

У відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської областівід 07.09.2021 року (т. 3 а.с. 29-32) за заявою власника приміщення, де було вилучено майно – ОСОБА_21 , скасовано раніше накладений ухвалою слідчого судді цього ж суду від 08 червня 2017 року арешт на майно, а саме: на всі речі, вилучені по місцю проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_5 під час обшуку 03.06.2017 року.

За таких обставин речові докази в кримінальному провадженні - речі, вилучені під час обшуку 03.06.2017 року по місцю фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_5 слід визнати недопустимими доказами.

Тим більше, що ці докази стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України не відкривалися, що підтверджується тим фактом, що протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 02.02.2019 року (т. 2 а.с. 205) складений в м.Івано-Франківську, куди вказані речові докази не доставлялися, що підтвердив в судовому засіданні допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_6 , який складав вказаний протокол.

У відповідності до протоколу огляду речей від 19.06.2017 року (т. 1 а.с. 183-184) оглянуто речі, які вилучені під час огляду місця події та обшуку по місцю проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_5 в кількості 164 найменування. В даному протоколі зазначено, що потерпілий ОСОБА_1 серед речей, які оглядалися, впізнав речі під номером 156, а саме: 16 алюмінієвих батарей від системи опалення та під номером 157 - 8 дерев`яних дверей темно-коричневого кольору, а потерпілий ОСОБА_3 - під номером 161 впізнав акумуляторну батарею фірми «Варта» та під номером 162 - пластмасовий ящик темно-синього кольору з набором інструментів.

Порядок та процедура проведення даної слідчої дії регламентується ст. 237 КПК України, в частині першій якої вказано, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

При цьому можливості проводити впізнання (речей чи документів) вказаною статтею не передбачено, оскільки існує спеціальна норма – ст. 229 КПК України, яка регламентує процедуру та порядок пред`явлення речей для впізнання, що є окремою слідчою дією.

За таких обставин суд вважає, що проведення впізнання під час огляду речей є незаконним, оскільки чинним кримінальним процесувальним законодавством передбачено окремий порядок проведення цієї слідчої дії, який не був дотриманий, а тому протокол огляду речей від 19.06.2017 року в частині впізнання потерпілим ОСОБА_1 серед оглядуваних речей батарей від системи опалення та дерев`яних дверей, а потерпілим ОСОБА_3 - акумуляторної батареї та пластмасового ящика з набором інструментів, слід визнати недопустимим доказом, тим більше, що у вказаному протоколі не зазначено, за якими ознаками потерпілі впізнали ці речі (за винятком пластмасового ящика, який ОСОБА_3 впізнав по розмірах, кольору, інструментах, що містяться всередині та мішечку жовтого кольору).

Згідно з вимогами ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви,повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і з цього моменту розпочинається досудове розслідування. Здійснення його до внесення відомостей до ЄРДР або без такого внесення не допускається.

Отже, враховуючи наведені вимоги закону, збирання доказів у конкретному кримінальному провадженні можливе лише після внесення відомостей про відповідне кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Судом встановлено, що кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017090160000322 за фактом вчинення крадіжки з автомобіля ОСОБА_3 , розпочато 02.06.2017 року, а внесене до ЄРДР за № 12017090160000343 за фактом вчинення крадіжки майна з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - 10.06.2017 року.

16.06.2017 року ці кримінальні провадження разом з рядом інших об`єднано з кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР 27.08.2016 року за № 12016090160000599. В той же день з тим же кримінальним провадженням № 12016090160000599 також об`єднано кримінальне провадження № 12017090160000197, внесене до ЄРДР 08.04.2017 р. за ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки майна з нежилого будинку ОСОБА_20 , що знаходиться в с.Вишків Долинського району Івано-Франківської області.

30.06.2017 року з кримінального провадження № 12016090160000599 від 27.08.2016 року виділено окремі матеріали, що стосуються вчинення ОСОБА_4 крадіжки з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якому присвоєно № НОМЕР_3 та вчинення ОСОБА_4 крадіжки з автомобіля ОСОБА_3 , якому присвоєно № НОМЕР_4 . Дані матеріали в той же день 30.06.2017 року об`єднано в одне провадження та присвоєно йому номер№ 12017090160000385.

При цьому судом встановлено, що 10.06.2017 року слідчим Долинського ВП проводився огляд місця події – приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », про що складено відповідний протокол (т. 1 а.с. 65-86).

Оскільки станом на час огляду місця події в Долинському ВП вже була прийнята заява ОСОБА_1 про вчинення крадіжки (т. 1 а.с. 88-89) та внесено до ЄРДР відомості по даному факту за № 12017090160000343, то вказана слідча дія повинна була проводитися в даному кримінальному провадженні.

Однак, в протоколі огляду місця події від 10.06.2017 року не вказано, огляд місця якої саме події відбувається та в рамках якого кримінального провадження він проводиться.

За таких обставин суд вважає, що докази, процесуальним джерелом яких є протокол огляду місця події від 10.06.2017 року (т. 1 а.с. 65-86) слід визнати неналежними та застосувавши доктрину «плодів отруйного дерева», згідно з якою, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж, визнати неналежними доказами вилучені в результаті даного огляду 1 циліндричний механізм врізного замка та 3 сліди відбитку низу підошви взуття, а також фактичні дані, що містяться у висновку експерта № 1.2-336/17 від 23.06.2017 року (т. 1 а.с. 170-180).

Ці докази є неналежними ще й з тих підстав, що згідно з протоколом огляду місця події від 10.06.2017 року з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було вилучено 3 сліди відбитку низу підошви взуття, а експертом досліджувалися 4 сліди.

Одночасно судом встановлено, що обшук в жилих, підсобних, підвальних приміщеннях за адресою: АДРЕСА_5 , під час якого з господарської будівлі (стодоли) було вилучено речі в кількості 157 найменувань, проводився 03.06.2017 року в кримінальному провадженні № 12017090160000197, внесеному до ЄРДР 08.04.2017 р. за ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки майна з нежилого будинку ОСОБА_20 , що знаходиться в с.Вишків.

Отже, базові докази, пов`язані з вилученням предметів інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме: викрадення речей з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », були здобуті в результаті проведення слідчих дій в іншому кримінальному провадженні № 12017090160000197, внесеному до ЄРДР 08.04.2017 р. за ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки майна з нежилого будинку ОСОБА_20 , що знаходиться в с.Вишків, з яким провадження щодо ОСОБА_4 не об`єднувалось та не виділялось, що унеможливлює подальше використання цих доказів в кримінальному провадженні щодо останнього та є безумовною підставою для визнання цих доказів недопустимими.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд в постановах від 26.01.2021 року (справа № 127/25394/18, провадження № 51-2133км20) та від 5 листопада 2019 року (справа № 344/11299/15-к, провадження № 51-1009км19), відповідно до яких, якщо «базові докази» отримані з грубим порушенням порядку, встановленому КПК і правильно визнані судом першої інстанції недопустимими, то всі інші докази, які є похідними від них, є також недопустимими.

При цьому суд вважає за необхідне відмітити те, що обидві поняті, які були присутні під час обшуку: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 під час допиту їх в якості свідків не підтвердили факту вилучення під час обшуку взуття, що належить ОСОБА_4 .

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується даними реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 1 а.с. 8), 29.12.2018 року керівником Калуської місцевої прокуратури Мартином М.М. продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12017090160000385 до 3 місяців, тобто до 04.02.2018 року. Сторона захисту знайомилася з матеріалами 02.02.2019 року, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 02.02.2019 р. (т. 2 а.с. 205), тому цей день до строку досудового розслідування не включається.

Супровідний лист керівника Калуської місцевої прокуратури від 20.02.2019 року (т. 1 а.с. 10) підтверджує, що обвинувальний акт з доданими матеріалами в кримінальному провадженні № 12017090160000385 про обвинування ОСОБА_4 був скерований до Долинського районного суду для розгляду по суті 20.02.2019 р., а поступив 21.02.2019 року, тобто поза межами строку досудового розслідування.

Що стосується решти доказів сторони обвинувачення, які не визнані судом недопустими, то вони жодним чином не підтверджують вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд визнає, що обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України не підтверджено належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом. З огляду на те що після інкримінованих ОСОБА_4 подій злочину сплив значний час, а також на відсутність інших належних і допустимих доказів, суд приходить до висновку, що можливість отримання нових доказів вичерпана. За таких обставин суд визнає, що стороною обвинувачення не доведена винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і можливість отримання нових доказів вичерпана, а тому останнього належить виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Таким чином, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши сторонам необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим суд не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши, надані стороною обвинувачення докази, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 було обрао запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 20.01.2019 року, дія якого закінчилася. Під час судового розгляду новий запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався і підстав для обрання його на час до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Заявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 161 110,00 грн. відшкодування матеріальної та 1 000 000,00 грн. моральної шкоди (т. 1, а.с. 49) слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ч. 3 ст. 129 КПК України.

Накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08.06.2017 року в справі № 343/851/17 (т. 1 а.с. 161-165) арешт на майно: 157 найменувань речей, вилучених по місцю проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_5 під час обшуку 03.06.2017 року, вже скасовано ухвалою цього ж слідчого суду від 07.09.2021 року, а тому дане питання повторному вирішенню не підлягає.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України. При цьому суд вважає за необхідне вирішити тільки питання тих речових доказів, що відносяться до даного кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373,374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 а визнати невинуватим у предявленому обвинуваченні за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України в зв`язку із недоведеністю його винуватості у вчиненні даного злочину та виправдати.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення зі ОСОБА_4 а відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Речові докази в кримінальному провадженні: 3 сліди підошви взуття, циліндричний механізм врізного замка – знищити, DVD-диск, інв.. №33т, ДВД диск з інформацією оператора мобільного зв`язку про користування підозрюваним ОСОБА_4 мобільним телефоном – залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження, речі вилучені по місцю проживання ОСОБА_4 - 16 алюмінієвих батарей від системи опалення, 8 дерев`яних дверей темно-коричневого кольору, 19 дерев`яних обналічників, керамічний унітаз з надписом «Ceresit», два поліетиленові пакети, в яких знаходяться з`єднання системи опалення, водяний насос в зборі з мотором, бачком, шлангом, керамічний вмивальник з надписом «Cersanit» в зборі з керамічною ніжкою, змішувач для душу, водяний кран, керамічний вмивальник в зборі з ніжкою на якому є надпис 2С-25 – повернути власникам: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , акумуляторну батарею фірми «Варта» пластмасовий ящик з набором інструментів – повернути власнику ОСОБА_3 , кросівки фірми «Адідас», берці виготовлені із замшу, кросівки фірми «Ecco» - повернути власнику приміщення, в якому вони були вилучені: ОСОБА_21 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: