Ухвала суду № 103043720, 08.02.2022, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1247/21

Провадження № 2/288/28/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань - Костюк О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Попільнянська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійним,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Попільнянська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійним.

26 жовтня 2021 року та 28 жовтня 2021 року від відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до суду надійшли клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, свої клопотання мотивують тим, що позивач неодноразово не з`являється в судові засідання.

Відповідачі в підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, згідно норм статті 128 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи в підготовчому судовому засіданні згідно до вимог частини 1 статті 223 ЦПК України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Попільнянської державної нотаріальної контори в підготовче судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлена.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила відмовити в їх задоволенні за безпідставністю.

Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

За змістом зазначених вище норм, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної /двічі поспіль/ неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 12 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 22 липня 2021 року з викликом учасників справи.

В підготовче судове засідання призначене 22 липня 2021 року позивач не з`явився, проте підтверджень отримання судової повістки, матеріали справи не містять.

27 вересня 2021 року позивач приймав участь в судовому засіданні та надав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, що адвокат не має можливості з`явитися до суду через зайнятість в іншому судовому засіданні.

02 листопада 2021 року в підготовче судове засідання з`явились позивач та його представник, справа слуханням відкладена на 25 листопада 2021 року.

25 листопада 2021 року від представника позивача - Невмержицької Т.О. до суду надіслану заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Статтями 15, 16 ЦК України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п.1 ст.6 Конвенції.

Відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки матеріали справи не місять відомостей про повторну неявку позивача в судове засідання або не повідомлення його про причини неявки, та вважає, що це призведе до формальних підстав для залишення позовної заяви без розгляду, що унеможливить доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Керуючись статтями 50, 62, 177, 185, 198 - 200, 257 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко