Ухвала суду № 103040423, 03.02.2022, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/433/22

1-кс/583/150/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2022 р. слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С., прокурора Сухоставця Б.О., слідчого Різника С.В., підозрюваної ОСОБА_1 , її захисника Кудіна О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області Різника Сергія Володимировича, погоджене з прокурором Охтирської окружної прокуратури Сухоставцем Богданом Олександровичем відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Перевальськ Луганської області, українки, громадянки України, незаміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

установила:

03.02.2022 старший слідчий слідчого відділу Охтирського РВП звернувся до суду із зазначеним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022200460000071, у якому ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Так, 02.02.2022 приблизно о 10 год. 20 хв. ОСОБА_1 , з метою крадіжки майна відчинила хвіртку та проникла до двору домоволодіння по АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_2 . Керуючись корисливим мотивом, з метою власного збагачення, діючи з прямим умислом, спрямованим на викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю власника та тим, що її дії не помічені сторонніми особами, тобто таємно, шляхом відчинення дверей, незаконно проникла до середини будинку, де в шухляді у жилій кімнаті виявила та викрала прикраси, а саме: золотий ланцюжок, 585 проби, довжиною 60 см. вагою 2 г. із вставками у вигляді кульок; золота каблучка, 585 проби, розміром 17, вагою 2,08 г.; золота сережка, 585 проби, вагою 1 г., у вигляді напівмісяця; золота сережка, 585 проби, вагою 1 г., срібна ладанка із зображенням «Ікони Семистрільної» округлої форми, вагою 1 г., срібна ладанка із зображенням «Преподобного Сергія Радонежського» прямокутної форми, вагою 2,5 г., що належать ОСОБА_2 та розпорядилася викраденим на власний розсуд.

Учиняючи вказані злочинні дії ОСОБА_1 розуміла їх суспільну небезпечність, усвідомлювала можливість настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_2 та бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.

Своїми умисними, протиправними, суспільно-небезпечними діями, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

02.02.2022 о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку визначеному ст. 208 КПК України та 02.02.2022 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підозра обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами допиту потерпілої та свідків, іншими матеріалами кримінального провадження

Санкція злочину за ч. 3 ст. 185КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких.

Слідчим зазначається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, ніде не працює, проживає в іншому обласному центрі, не заміжня, не має сталих соціальних зв`язків, може вжити заходів до впливу на потерпілих з метою зміни їх свідчень на свою користь, тому існує ризик, що залишаючись на волі, вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить вчасне, якісне досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, отже є всі підстави застосувати відносно неї запобіжний захід - тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали повністю, просили його задовольнити.

Підозрювана та її захисник Кудін О.М. у судовому засіданні заперечувала проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_1 не має умислу переховуватися від слідства, має на утриманні трьох дітей, один з яких є неповнолітнім, крім того її винуватість у інкримінованому злочині наразі є недоведеною.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали слідча суддя дійшла наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура

Так, 02.02.2022 до Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області надійшла заява від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 02.02.2022 близько 10-ї години ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом проникнення через незачинені двері до її будинку за адресою: АДРЕСА_3 , таємно, вчинила крадіжку золотих прикрас.

Зазначені відомості внесені до ЄРДР та розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022200460000071 від 02.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

02.02.2022 о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку визначеному ст. 208 КПК України та 02.02.2022 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

За положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченого статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому слідча суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» зазначено, що для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

Також Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на викладене, перевіряючи обґрунтованість підозри, слідча суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та містяться у долучених до клопотання матеріалах.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) «Про взяття під варту до суду» 11 від 27.06.1980 зазначено, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

З огляду на викладене, слідча суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. На переконання слідчої судді зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. Таким чином, беручи до уваги наведені у клопотанні дані у слідчої судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй злочину.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваної, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбаченого цим Кодексом.

Згідно ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбаченого частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 185 КК України, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років. Можливе вчинення нею злочину підтверджується протоколами допиту потерпілої, свідків, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, іншими матеріалами кримінального провадження.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, а також характер дій, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , слідча суддя дійшла висновку, що слідчим доведено можливість здійснення підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового слідства та суду, оскільки остання проживає у іншому населеному пункті, віддаленому від місць події, а за вчинення інкримінованого їй злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі. Крім того, ОСОБА_1 офіційно не працює, що свідчить про відсутність у неї законних джерел до існування, тому може продовжити злочинну діяльність.

Така позиція суду цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який наголошує на тому, що на початку слідства заявлені ризики можуть враховуватись судом при обранні запобіжного заходу, а в подальшому, поступово, у міру того, як просувається досудове розслідування, певні ризики неминуче втрачають своє значення («Летельє проти Франції» - рішення від 26 червня 1991 року, «І.А. проти Франції» - рішення від 23 вересня 1998 року).

Обставини, на які посилається підозрювана та її захисник, а саме те, що ОСОБА_1 раніше не судима, має трьох дітей, у тому числі неповнолітню, не зменшують доведених стороною обвинувачення ризиків, передбаченого ч.1 ст.177 КПК України та не можуть слугувати запорукою належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Таким чином, слідча суддя дійшла висновку, що зазначені ризики у своїй сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом застосування до підозрюваної ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, оскільки такий запобіжний захід, на думку слідчої судді, є співмірним існуючим ризикам та відповідає обставинам даного кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, обвинуваченого, інших даних про її особу та ризиків, передбаченого статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави може бути визначений в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, за який передбачено покарання від трьох до шести років позбавлення волі, що відповідно до ч.5 ст.12 КК України є тяжким злочином. При цьому визначаючи розмір застави слідчою суддею береться до уваги обсяг викраденого майна, майновий та сімейний стан підозрюваної

Наведені обставини дають слідчій судді підстави для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 124 050 гривень.

На думку слідчої судді саме такий розмір застави є справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає доведеним у справі ризикам та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 .

За таких обставин, слідча суддя вважає за необхідне поруч із запобіжним заходом у виді тримання під вартою надати ОСОБА_1 право на внесення застави в межах визначеного п.2 ч.5 ст.182 КПК України розміру, а в разі її внесення з покладенням на ОСОБА_1 виконання окремих обов`язків, передбаченого ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,слідча суддя, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області Різника Сергія Володимировича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 24.00 години 02.04.2022, з подальшим утриманням у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання ОСОБА_1 , а саме з 2 лютого 2022 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 заставу для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, визначених КПК України у межах 50розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самою підозрюваною ОСОБА_1 , так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Сумській області, код 26270240, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, рахунок UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , ухвала № 583/433/22 від 03.02.2022, платник застави (ПІБ).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме із м. Кам`янське (колишня назва Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою ОСОБА_2 ;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваною - протягом п`яти днів з дня отримання нею копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 07.02.2022.

Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко