Ухвала суду № 103040261, 01.02.2022, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1371/2020 Справа № 490/8511/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

01 лютого 2022 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі :

головуючого - судді Гуденко О.А.

при секретарі - Волошиній Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 . Визнати право власності за ОСОБА_1 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 . Стягнути з позивача на користь відповідача вартість Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 в розмірі 227 760,50 грн. та стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою від 02.10.2019 року справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.01.2020 р.

Ухвалою суду від 27.01.2020 р. за клопотанням представника позивача - адвоката Заякіна Д.О. надано дозвіл ТУ ДСА України в Миколаївській області прийняти на депозитний рахунок в забезпечення позову від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 227 760 ( двісті двадцять сім тисяч сімсот шістдесят) грн. 75 коп. на ім`я отримувача - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвала про відкриття провадження по справі та призначення підготовчого судового засідання на 27.01.2020 р. була отримана представником позивача 23.01.2020 р., що підтверджується, підписом в зворотньому повідомленні, яке заходиться в матеріалах справи.

В підготовчому судовому засіданні 27.01.2020 р. у зв`язку із наданням дозволу ТУ ДСА України в Миколаївській області прийняти на депозитний рахунок в забезпечення позову від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 227 760 ( двісті двадцять сім тисяч сімсот шістдесят) грн. 75 коп. на ім`я отримувача - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). оголошено перерву до 16.04.2020 р., про що представник позивача був повідомлений особисто, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.

Підготовче судове засідання 16.04.2020 р. було відкладено у зв`язку із неявкою позивача на 26.06.2020 р. Судову повістку на 26.06.2020 р. представник позивача отримав 26.05.2020 р., що підтверджується, підписом в зворотньому повідомленні, яке заходиться в матеріалах справи.

Підготовче судове засідання 26.06.2020 р. було відкладено у зв`язку із неявкою позивача на 12.10.2020 р. Судова повістка була повернута до канцелярії суду 30.07.2020 р. з поміткою пошти про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Підготовче судове засідання 12.10.2020 р. було відкладено у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному, на 18.01.2021 р. Про наступну дату судового засідання представник позивача - адвокат Заякін Д.О. був повідомлений 20.10.2020 р. о 12:12 год. телефонограмою за тел. НОМЕР_3 .

Протокольною ухвалою суду від 18.01.2021 р. закрито підготовче судове засідання та призначено до розгляду справи по суті на 20.04.2021 р. Сторони повідомлені завчасно та належним чином.

Судове засідання 20.04.2021 р. було відкладено у зв`язку із клопотанням представника відповідача на 16.09.2021 р. Сторони повідомлені завчасно та належним чином.

Судове засідання 16.09.2021 р. було відкладено у зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті по іншій цивільній справі на 07.12.2021 р. Сторони повідомлені завчасно та належним чином.

Судове засідання 07.12.2021 р. було відкладено у зв`язку із неявкою позивача на 01.02.2022 р. Сторони повідомлені завчасно та належним чином.

01.02.2022 р. представник відповідача - адвокатка Костенюк М.В. надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до положень ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Так, згідно з матеріалами справи судові повідомлення направлялися на адресу позивача завчасно рекомендованою кореспонденцією, проте повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» або були вручені особисту представнику позивача, про що свідчить підпис в зворотньому повідомленні.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Статтею 43 ЦПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

За час розгляду даної справи заяви про розгляд справи у відсутність позивача чи його представника до суду не надходила.

Окрім того, станом на 01.02.2022 р. позивачем не була виконана ухвала суду від 27.01.2020 р. за клопотанням представника позивача - адвоката Заякіна Д.О. про внесення ним на депозитний рахунок в забезпечення позову від імені ОСОБА_1 227 760,75 коп. на ім`я отримувача - ОСОБА_2 .

Відомості про розгляд справ ( відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Центрального районного суду м. Миколаєвау відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України».

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Згідно з частинами другою, четвертою, тринадцятою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верхового Суду від 21 вересня 2020 року по справі №658/1141/18.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що позивач три рази поспіль не з`явився до судового засідання та ним не надано суду жодних обґрунтувань та не зазначено об`єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною неможливості явки в судове засідання чи повідомлення суду про причини неявки.

На підставі вищевикладенного суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 257,258-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Гуденко О.А.