Рішення № 103040205, 08.02.2022, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6256/21 провадження №2/489/515/22

РІШЕННЯ

Іменем України

08 лютого 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Микоївоблтеплоенерго» (далі - ОКП «МОТЕ») про стягнення заборгованості по заробітній платі та індексації

встановив:

У вересні 2021 року позивач, через свого представника адвоката Могильди Ю.В., звернувся до суду з позовом та після уточнення позовних вимог остаточно просив стягнути з відповідача 63766,29 грн. заборгованості по заробітній платі та 268,83 грн. індексації.

Як на підставу позовних вимог вказав, що працював на ОКП «МОТЕ» на посаді інспектора по роботі із державною виконавчою службою у відділі по роботі із заборгованістю. У зв`язку із систематичною затримкою та невиплатою заробітної плати був змушений звільнитися за угодою сторін з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України. Трудові відносини з відповідачем припинено 01.11.2019.

На день звільнення та звернення з позовом до суду відповідач не провів повного розрахунку по заробітній платі, заборгованість по якій згідно листа ГУ ДПС у Миколаївській області від 30.08.2021 № 17930/6/14-29-24-01-17 складає 63766,29 грн. (різниця між сумою даних про нарахований дохід та виплаченим доходом), які підлягають стягненню з відповідача. Також просить стягнути з відповідача індексацію заробітної палати в розмірі 268,83 грн.

У відзиві на позов від 03.12.2021 ОКП «МОТЕ» просило в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх доводів відповідач вказав, що не зрозуміло, яким чином позивач у своєму розрахунку дійшов до суми 63766,29 грн., оскільки нарахований дохід не може співпадати з виплаченим доходом, як мінімум через те, що з нарахованого доходу необхідно утримати податки та збори. Наданими документами підтверджується, що за період перебування позивача у трудових відносинах позивачу було нараховано 244111,62 грн., з яких утримано ПДФО 43796,08 грн., військового збору 3661,68 грн, профспілкових внесків 778,17 грн. У зв`язку із чим, позивачу фактично виплачено 195875,69 грн. Остаточний розрахунок з позивачем проведений в день звільнення 01.11.2019, а тому в діях відповідача відсутнє порушення вимог частини першої статті 116 КЗпП України. Крім того, позивачем пропущений строк позовної давності, що є окремою підставою для відмови в позові.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 28.10.2021, після усунення позивачем недоліків вказаних в ухвалі від 27.09.2021, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 28.10.2021 відстрочено позивачу сплату судового збору в сумі 908,00 грн. до ухвалення судового рішення.

Ухвалою суду від 08.02.2022 позов в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати з 02.01.2018 по день ухвалення рішення та 13461,77 грн. матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що з 28.11.2017 по 01.11.2019 позивач ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ОКП «МОТЕ» та звільнився із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України за угодою сторін, що підтверджується записами в його трудовій книжці НОМЕР_1 та не оспорюється відповідачем.

Як зазначає позивач при звільненні з ним не був проведений остаточний розрахунок по заробітній платі, заборгованість по якій складає 63766,29 грн., що підтвердив відповіддю на адвокатський запит ГУ ДПС у Миколаївській області від 30.08.2021 № 17930/6/14-29-24-01-17.

Згідно відповіді ГУ ДПС у Миколаївській області по громадянину ОСОБА_1 податковим агентом ОКП «МОТЕ» відображено дохід за період IV кварталу 2017 року по січень 2021 року, з якого нарахований дохід складає 244111,60 грн., а виплачений - 180345,33 грн.

Різниця між нарахованим та виплаченим доходом становить 63766,27 грн., які позивач (помилково вказав суму 63766,29 грн.) вважає заборгованістю по заробітній платі та просись стягнути її з відповідача.

Із такою позовною вимогою відповідач не погоджується, оскільки позивачем не враховано податки і збори, які сплачено із нарахованого йому доходу ОКП «МОТЕ», як податковим агентом.

Вирішуючи позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі суд виходить з наступного правового регулювання.

Порядок оподаткування доходу фізичних та юридичних осіб врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно пункту 164.1.2 наведеної норми загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України).

За породженнями пункту 164.6 статті 164 ПК України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За вимогами частин першої, третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга стаття 77 ЦПК України).

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з аналізу наведених норм ПК України слідує, що нараховані дохід (заробітна плата) працівникам підлягають оподаткуванню відповідно до закону з подальшою виплатою такого доходу працівнику, з утриманням роботодавцем, як податковим агентом, сум податків та зборів.

Із наданих відповідачем розрахункових листів за період роботи позивача вбачається, що виплата заробітної плату позивачу здійснювалася із затримкою, але на дату проведення остаточного розрахунку борг перед позивачем на кінець місяця відсутній, що підтверджується розрахунком листом за листопад 2019 року.

Про погашення всієї заборгованості перед позивачем на дату звільнення вказує і відповідач у відзиві на позов, а її виплату підтвердив відомістю по виплаченій заробітній платі та платіжними дорученнями на перерахування заробітної плати на відповідний рахунок в банку для зарахування на карткові рахунки працівників, зокрема і позивачу.

Так згідно відомості на виплату грошей № 187 від 01.11.02019 позивачу було перераховано 19331,13 грн., що відповідає сумі до виплати, вказаної у розрахунковому листі за листопад 2019 року.

Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем по заробітній платі, у зв`язку із чим позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі задоволенню не підлягає.

Також через не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача індексації заробітної плати в сумі 268,83 грн., нарахування якої здійснено представником позивача на заробітну плату (розрахунок наведено у заяві про усунення недоліків від 18.10.2021), підстави для стягнення якої відсутні.

Також суд звертає увагу, що із доданих до відзиву на позов розрахункових листів вбачається, що відповідачем здійснювалася індексація заробітної плати, виплата якої проводилася позивачу при виплаті заробітної плати.

Інші доводи та заперечення сторін не впливають на висновок суду, а тому суд не вбачає необхідності в наданні їм оцінки, що відповідає судовій практиці Європейського суду з прав людини, який вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Так як суд дійшов висновку про відмову в позові, а позивач відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» звільнений від сплати збору у справа про стягнення заробітної плати, відповідно витрати по сплаті судового збору підтягаються віднесенню на рахунок держави.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Микоївоблтеплоенерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі та індексації відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Обласне комунальне підприємство «Микоївоблтеплоенерго», код ЄДРПОУ 31319242, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А.

Повний текст судового рішення складено 08.02.2022.

Суддя І.В.Коваленко