Рішення № 103039658, 26.01.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7416/20

пр.№ 2/464/160/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26.01.2022 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Коваль М.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шостої львівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на обов`язкову частку у спадщині у порядку спадкування за законом, надання права на реєстрацію в обов`язковій частці у спадщині, зобов`язання надати доступ на користування, володіння та розпорядження обов`язковою часткою в спадщині та визнання протиправними дій та бездіяльності державного нотаріуса,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 23.12.2020 звернувся в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Шостої львівської державної нотаріальної контори, в якому просить визнати за ним право власності на обов`язкову частку у спадщині після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо таких об`єктів нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 ; присадибної ділянки в с.Підсадки Пустомитівського району Львівської області у порядку спадкування за законом. Окрім цього, просить надати йому право на реєстрацію в обов`язковій частці у квартирі АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надати доступ на користування, володіння та розпорядження обов`язковою часткою в спадщині у вищевказаній квартирі, а також визнати протиправними дії державного нотаріуса Шостої Львівської державної нотаріальної контори щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , якій на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 та присадибна ділянка в с.Підсадки Пустомитівського району Львівської області. Після її смерті відкрилась спадщина, у зв`язку з чим він звернувся із заявою про прийняття спадщини до Шостої львівської державної нотаріальної контори. Державним нотаріусом Шостої львівської державної нотаріальної контори було заведено Спадкову справу №115/2020 від 28.02.2020 та надано Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі №65597891 від 28.02.2020. Він, як інвалід по зору з дитинства ІІІ групи, є спадкоємцем першої черги на спадкування майна померлої та, відповідно до ст. 1241 ЦК України, має право на обов`язкову частку в спадщині, а також відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України, має право на володіння, користування та розпорядження своїм майном. Співвласником вищевказаної квартири є відповідач ОСОБА_2 – син померлої, а її чоловік ОСОБА_3 у такій зареєстрований. Для реалізації своїх спадкових прав, він звернувся до відповідачів з приводу надання йому оригіналів документів, однак вони відмовити йому у наданні таких. Оскільки у нього були відсутні правовстановлюючі документи на майно, державним нотаріусом Яблонською О.В. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на обов`язкову частку у спадщині. Разом з тим, постанову про відмову у видачі свідоцтва державний нотаріус не виносила. Вважає, що державним нотаріусом допущена бездіяльність, оскільки така не витребувала необхідні документи для справи.

Ухвалою від 20.01.2021 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого провадження. Окрім цього, відстрочено позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі. Також відповідно до вказаної ухвали, витребувано із Шостої Львівської державної нотаріальної контори спадкову справу №115/2020, заведену після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із Шостої Львівської державної нотаріальної контори 08.02.2021 надійшла копія спадкової справи №115/2020, заведена після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Від в.о. завідувача Шостої Львівської державної нотаріальної контори Кропельницької Н.І. 16.04.2021 надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника нотаріальної контори, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

На запит суду, 26.04.2021 із ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» надійшли матеріали інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 .

Окрім цього, 24.05.2021 судом сформовано та долучено до матеріалів справи Інформаційні довідки №257927952 та №25792516 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , та за параметром запиту - пошук за прізвищем, ім`я та по батькові: ОСОБА_4 .

У підготовчому засіданні 15.07.2021 відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 долучено до матеріалів справи докази, які підтверджують право власності за померлою ОСОБА_4 на нерухоме майно, а саме садовий будинок АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_1 02.06.2021, 22.06.2021, 13.09.2021, 14.09.2021 та 24.09.2021 звертався із заявами про відвід головуючого судді, 13.09.2021, 14.09.2021 та 24.09.2021 звертався із заявами про відвід секретаря судового засідання. Вказані заяви розглянуті.

Ухвалою від 05.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, що наведені ним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву не подавали.

Враховуючи повторну неявку відповідачів у судове засідання та відсутність заперечень позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матір`ю є ОСОБА_5 . Вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 12.02.2020 Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис №6103 (а.с. 41).

Згідно із повним витягом з актового запису про шлюб №292 від 08.09.1979, складеного Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_3 , прізвище нареченої після реєстрації шлюбу – « ОСОБА_6 » (а.с.43-44).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 26.02.2020 Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (а.с.10).

Листом №1172/02-14 від 15.10.2020 завідувача Шостої Львівської державної нотаріальної контори Горонної І.С., у відповідь на заяву ОСОБА_1 про право на обов`язкову частку у спадковому майні, повідомлено останнього про те, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, а саме: оригіналів таких правовстановлюючих документів. Окрім цього, у листі зазначено, що за відсутності у спадкоємця необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус роз`яснює процедуру вирішення зазначеного питання в суді про визнання права в порядку спадкування (а.с.49-зворот).

Відповідно до довідки ЛКП «Хуторівка» №1402 від 06.07.2020, ОСОБА_4 , яка є співвласником квартири АДРЕСА_1 , з 23.08.1985 і до дня своєї смерті була зареєстрована та проживала за вищевказаною адресою. Окрім неї, у вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_3 (чоловік), ОСОБА_2 (співвласник, син)

За життя ОСОБА_4 заповіла синові ОСОБА_2 все спадкове майно, в тому числі належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 , про що свідчить заповіт, посвідчений 14.02.2005 державним нотаріусом Шостої львівської державної нотаріальної контори. Копія заповіту наявна у матеріалах спадкової справи №115/2020, заведеної Шостою львівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 , за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 28.02.2020. Як вбачається із матеріалів наведеної вище спадкової справи, інших заяв про прийняття або відмову від спадщини до Шостої львівської державної нотаріальної контори не надходило (а.с.34-51).

Згідно із свідоцтвом про право власності на квартиру № НОМЕР_3 , виданим Виконавчим комітетом Львівської міської ради 25.03.1996 р., квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.175).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ №11667 від 25.09.1996, ОСОБА_4 належить на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 0,0629 га, яка знаходиться на території Семенівської сільської Ради народних депутатів в с.т. «Лісний» (а.с. 176).

Установлено, що оригінали правовстановлюючих документів на дані об`єкти нерухомого майна у позивача ОСОБА_1 відсутні.

Згідно із випискою із акту огляду МСЕК №377161 від 03.01.1993, ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності (причина інвалідності – з дитинства). Інвалідність встановлена безтерміново (а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. Позбавлення особи права на обов`язкову частку судом ЦК України не передбачає. За згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.

У рішенні Конституційного Суду України від 11.02.2014 (справа № 1-1/2014) по справі за конституційним зверненням громадянина розкривається зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 ЦК України щодо права на обов`язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 Сімейного кодексу України, який відносить до категорії «непрацездатні» інвалідів I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Конституційний Суд України у наведеному вище рішенні від 11 лютого 2014 року в справі № 1-1/2014 в аспекті конституційного звернення щодо положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині дійшов висновку, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та вказаних норм, враховуючи, що ОСОБА_1 на день відкриття спадщини після померлої ОСОБА_4 , був в установленому законом порядку визнаний інвалідом, відтак він має право на обов`язкову частку у спадщині, яка, з урахуванням наявності інших спадкоємців (відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) та положень ст. 1241 ЦК України, складає 1/6 частини від спірного спадкового майна.

Разом з тим, розмір обов`язкової частки ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 становить 1/12, оскільки вказаний об`єкт нерухомого майна належить померлій та відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а відповідно до ст.370 ЦК України вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішення суду.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України). Способом захисту цивільних прав та інтересів є, серед іншого, визнання права (ст.16 ЦК України).

Із врахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання права власності на 1/12 частки квартири АДРЕСА_1 та 1/6 частки земельної ділянки, (загальною площею 0,0629 га), яка знаходиться на території Семенівської сільської Ради народних депутатів в с.т. «Лісний», як обов`язкову частку у спадщині за законом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій державного нотаріуса Шостої Львівської державної нотаріальної контори щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, суд дійшов висновку, що в ході розгляду справи не встановлено обґрунтованості такої вимоги, порушень Закону Україну «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №282/20595, не встановлено, відтак у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

Щодо інших позовних вимог ОСОБА_1 , а саме про надання йому права на реєстрацію в обов`язковій частці у квартирі АДРЕСА_1 та зобов`язання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надати доступ на користування, володіння та розпорядження обов`язковою часткою в спадщині у вищевказаній квартирі, суд не знаходить підстав для задоволення таких, оскільки в даному випадку належним способом захисту порушеного прав позивача є саме вимога про визнання права власності на спадкове майно, а дані позовні вимоги стосуються майбутнього можливого порушення прав позивача, відтак суд вважає такі вимоги передчасними і не підтвердженими належними доказами.

Вирішуючи питання судових витрат, слід зазначити таке.

Ухвалою від 20.01.2021 про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі, відстрочено позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 2 статті 136 ЦПК України передбачено, що якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням вищенаведеного, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн. в рівних частках, а саме по 420,40 грн.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 – 265, 280-282 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на: 1/12 (одну дванадцяту) частки квартири АДРЕСА_1 та 1/6 (одну шосту) частки земельної ділянки, (загальною площею 0,0629 га), яка знаходиться на території Семенівської сільської Ради народних депутатів в с.т. «Лісний», як обов`язкову частку у спадщині за законом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У задоволенні інших вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 420,40 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 420,40 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 03.02.2022.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Шоста львівська державна нотаріальна контора, м.Львів, пр.Червоної Калини, 109, код ЄДРПОУ 26307243.

Суддя Д.Ю.Теслюк