Ухвала суду № 103039032, 07.02.2022, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3605/19

Провадження №1-кп/463/77/22

УХВАЛА

судового засідання

07 лютого 2022 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрепка Н.Л.

з участю секретаря судових засідань Онишкевича О.І.

прокурора Мельника Ю.І.

представника потерпілого Назаркевича С.М.

захисника Єрмолової І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 187 КК України у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 березня 2019 року за № 12019140040000768; за ч. 3 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 січня 2019 року за № 12019140040000155; за ч. 2 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2019 року за № 12019140040001383; за ч. 3 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2019 року за № 12019140040001386; за ч. 3 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 березня 2019 року за №12019140040000668; за ч. 3 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2019 року за № 12019140040001646, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебувають матеріали об`єднаного кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч .3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України.

В ході судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчинені тяжких злочинів, може впливати на свідків і потерпілого, переховуватись від суду, іншим чином, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. А тому менш суворі запобіжні заходи на думку прокурора є недостатніми для забезпечення обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Представник потерпілого підтримав заявлене клопотання.

Обвинувачений у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Захисник вказала, що її позиція не може різнитись від позиції її підзахисного, однак просила врахувати, що ризики визначенні в ст. 177 КПК України зменшились та строк перебування обвинуваченого під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід тримання під вартою, який продовжено ухвалою суду від 13 грудня 2021 року та строк якого закінчується 12 лютого 2022 року.

Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ризиками, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки обвинувальні акти надійшли на розгляд суду, один із інкримінованих злочинів вчинив із застосуванням насильства до потерпілого, є раніше судимим за розбій, може вчиняти тиск на потерпілих, враховуючи покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а тому існують підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду та вчинити нові кримінальні правопорушення, від так наявні всі підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, судом також береться до уваги позиція обвинуваченого, який фактично не заперечує з приводу продовження вказаного запобіжного заходу.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Наведені дані про особу обвинуваченого не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

При цьому доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків.

На підставі наведеного, суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто з 7 лютого 2022 року до 6 квітня 2022 року включно.

При цьому у відповідності до вимог ст. 183 КПК України, враховуючи строк перебування обвинуваченого під вартою, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому заставу, достатню для забезпечення виконання останніми, обов`язків передбачених КПК України.

Із урахуванням обставин у справі та особи обвинуваченого, майнового стану, сума застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України слід визначити у розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 148860 гривень.

У випадку внесення застави на відповідний рахунок на обвинуваченого слід покласти обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу державної влади (у разі наявності) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372, 375 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою на 2 (два) місяці.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 148860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень.

У випадку внесення застави на відповідний рахунок покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

1. прибувати до суду за кожним викликом;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду;

3. повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4. утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідного органу державної влади (у разі наявності) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6. носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали становить 2 (два) місяці, тобто до 6 квітня 2022року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Стрепко Н.Л.