Рішення № 103038751, 01.02.2022, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3217/21

Провадження №2/442/101/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Грицай М.М.,

секретаря – Кмітя Р.Б.,

з участю представника позивача – Коротченко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Позов мотивує тим, що 07.10.2019 між АТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10015/0551 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 на підставі заяви на встановлення (збільшення відновлюваної кредитної лінії (кредиту) укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (ДКБО), який містить в собі, в тому числі, елементи Кредитного договору.

АТ «Ощадбанк» свої зобов`язання за вказаним договором виконав повністю, надавши клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії на платіжну картку.

Однак, встановлені кредитним договором терміни повернення кредиту відповідачем не дотримуються.

Відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 06.04.2021 складає – 66706,98 грн, з яких: 56859,81 грн – заборгованість за основним боргом (кредитом); 8599,47 грн – проценти за користування кредитом; 40,19 грн – комісія; 352,77 грн – 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 568,60 грн – втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу; 209,42 грн – втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

10.11.2021 позивачем подано заяву в порядку ст.49 ЦПК України, в якій останній зазначає, що 13.09.2021 до Банку надійшла заява відповідача щодо здійснення перерахунку заборгованості. Здійснивши такий, АТ "Ощадбанк" збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилася станом на 30.09.2021, в розмірі 70274,63 грн, з яких: 56859,81 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом); 8599,39 грн - комісія за користування кредитом; 40,19 грн - комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів; 1179,96 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 201,83 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 2837,45 грн - втрати від інфляції за несвоєчасн погашення основного боргу (кредиту); 556,00 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів та комісій за користування кредитом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Вказує, що оскільки з 24.10.2013 знаходиться на військовій службі та виконує завдання за призначенням в районі проведення ООС, позивачем порушено ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначає, що сплачував відсотки за надання фінансових послуг Акціонерного товариства «Державний банк України».

У відповіді на відзив позивач зазначив, що АТ «Ощадбанк» здійснює кредитування військовослужбовців на наступних умовах: кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії; комісія нараховується тільки на суму використаних коштів; процентна ставка за користування кредитними коштами – 0,001% річних; щомісячна комісія за обслуговування кредиту – 3,2% від суми використаних кредитних коштів; грейс-період за обслуговування кредиту при здійсненні розрахунків карткою в торговельно-сервісних підприємствах – 62 дні; пеня в якості забезпечення кредиту не нараховується.

На вимогу відповідача було здійснено перерахунок відсотків за встановленим кредитом, про що його повідомлено. Вважає, що відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували наявність кредитної заборгованості або її невідповідність, а тому просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору та утворення заборгованості, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача - Коротченко Д.С. в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, просила такі задоволити. Доповнила, що відповідач звернувся до банку, будучи вже військовослужбовцем, і йому були відомі умови кредитування, на які він погодився.

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Вислухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 між ним та АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використання електронного платіжного засобу від 07.10.2019, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 56900 грн на картковий рахунок.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу кредит у встановленому Договором розмірі. Проте, відповідач став порушувати умови Договору щодо повернення кредиту у встановлені Договором строки та порядку, у зв`язку з чим, у відповідача виникла прострочена заборгованість.

Згідно з первинно поданим розрахунком заборгованості, у відповідача станом на 06.04.2021 утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 66706,98 грн., з яких 56859,81 грн – заборгованість за основним боргом (кредитом); 8599,47 грн – проценти за користування кредитом; 40,19 грн – комісія; 352,77 грн – 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 76,72 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 568,60 грн – втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 209,42 грн – втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, поданого позивачем до заяви про збільшення позовних вимог, станом на 30.09.2021 така становить 70274,63 грн, з яких: 56859,81 грн – заборгованість за основним боргом (кредитом); 8599,39 грн – проценти та комісії за користування кредитом; 40,19 грн – комісія; 1179,96 грн – 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 201,83 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів та комісій за користування кредитом; 2837,45 грн – втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 556,00 грн – втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів та комісій за користування кредитом.

При цьому, суд звертає увагу, що станом на 21.01.2021 розрахунок заборгованості за процентами (згідно з первинним розрахунком - 8599,47 грн) є ідентичним розрахунку заборгованості за процентами та комісіями (згідно з рохрахунком станом на 30.09.2021), що вказує на проведення розрахунку заборгованості саме за процентами, а не комісіями. Разом з тим, позивач у заяві про збільшення позовних вимог просить стягнути 201,83 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, які нараховані, виходячи із суми заборгованості - 8599,39 грн (згідно з розрахунком), тобто, нарахованої заборгованості за процентами. Відповідно, інфляційні втрати у розмірі 556,00 грн нараховані позивачем, виходячи із заборгованості за процентами.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказав, що є військовослужбовцем, на підтвердження чого надав відповідне посвідчення, серії НОМЕР_1 , видане безтерміново 25.04.2015 ОСОБА_1 начальником штабу – першим заступником командувача Високомобільних десантних військ Збройних Сил України полковником І.В.Луньовим. Вказане посвідчення засвідчує статус відповідача як учасника бойових дій.

Крім цього, згідно посвідчення офіцера НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України.

Згідно частини 13 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з довідки №2196 від 14.05.2021, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині А1302; призваний на військову службу Дрогобицько- Бориславським ОРВК у Львівській області 24.10.2013.

Законом України від 20 травня 2014 року №1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв`язку з чим в Україні настав особливий період.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем безпідставно нараховано відповідачу проценти за користування кредитом, оскільки він звільнений від сплати таких відповідно до вказаного вище Закону, які не підлягають стягненню, а відтак, не можуть підлягати стягненню і нараховані 3% річних та інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів.

Поряд з тим, згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Під індексом інфляції розуміється показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, отже норма ЦК України, яка регламентує сплату індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов`язання, поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється у розмірі 101%.

Суд враховує висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають 60917,41 грн. заборгованості за кредитом, з яких: 56859,81 грн – за основним боргом (кредитом); 40,19 грн – комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів; 1179,96 грн – 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 2837,45 грн – інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту). У іншій частині позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Зважаючи на те, що відповідач на теперішній час бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, виконуючи свої службові обов`язки, то його слід звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 264, 280 - 281 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) в користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (вул.Базарна, 17, м.Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 09328601, р/р НОМЕР_4 в ФООУ АТ “Ощадбанк», МФО 328845) заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), яка станом на 30.09.2021 складає 60917,41 грн (шістдесят тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень 41 копійка, з яких: 56859,81 грн – за основним боргом (кредитом); 40,19 грн – комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів; 1179,96 грн – 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 2837,45 грн – інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07.02.2022.

Суддя Грицай М.М.