Ухвала суду № 103038518, 26.01.2022, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/8857/21

Пр. № 4-с/336/5/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

розглянувши скаргу дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа – ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

1 листопада 2021 року дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» звернулося зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час здійснення виконавчого провадження.

В скарзі посилається на те, що в провадженні Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження з примусового виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 01.02.2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» про зміну формулювання причини та дати звільнення. На підставі виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 7 квітня 2021 року, старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком К.П. 27 травня 2021 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного рішення суду. 16 червня 2021 року в забезпечення виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти боржника, яким є дочірнє підприємство «Бест Альтернатива», що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. Розмір грошових сум, що підлягають стягненню в межах цього виконавчого провадження, становить 29557 грн. 92 коп. і складається з 24000 грн. виконавчого збору, 457 грн. 92 коп. мінімальних витрат виконавчого провадження, а також штрафу в розмірі 5100 грн. В результаті виконання постанови державного виконавця арешту піддані два рахунки боржника, що відкриті в публічному акціонерному товаристві «Банк Восток» та акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України». Між тим для здійснення усіх належних за виконавчим провадженням виплат достатньо грошових коштів, що зберігаються на рахунку, відкритому в публічному акціонерному товаристві «Банк Восток». Клопотання про звільнення з під арешту грошових коштів на рахунку в акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» залишено без задоволення. Існування арешту двох банківських рахунків обмежує суб`єкт господарювання у розпорядженні належними йому коштами, є неспівмірним з загальним розміром витрат виконавчого провадження, містить в собі подвійне забезпечення стягнення належних витрат.

У зв`язку з викладеним божник просить визнати неправомірною бездіяльність начальника Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нещадима І.С. при розгляді клопотання боржника від 21.09.2021 року про зняття арешту з рахунку в акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» та зобов`язати його організувати повторний розгляд клопотання (1); визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. при розгляді клопотання боржника від 21.09.2021 року про зняття арешту з рахунку в акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» та зобов`язати його розглянути клопотання та скасувати арешт коштів в акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» (2); зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомити суд і заявника про виконання ухвали.

В судове засідання представник заявника не з`явився, надавши письмове звернення, яке містить прохання про задоволення скарги та проведення судового розгляду у його відсутність.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце вирішення справи, до суду не з`явились.

Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі головного державного виконавця Савчука К.П. надав суду письмовий відзив, який містить заперечення проти задоволення скарги.

Заінтересована особа ОСОБА_1 надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Означені обставини в силу ч. 2 ст. 450 ЦПК України є підставою для вирішення скарги у відсутність учасників справи.

З письмового відзиву головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Савчука К.П. випливає, що в межах відкритого виконавчого провадження отримано відповідь органів Державної фіскальної служби України про наявність у боржника відкритих рахунків в акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» та в публічному акціонерному товаристві «Банк Восток», що зумовило винесення постанови державного виконавця від 16.06.2021 року про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення в розмірі 29557 грн. 92 коп. Вказані дії виконавця ґрунтуються на законі, оскільки такий захід забезпечення виконавчого провадження передбачений Законом України «Про виконавче провадження». Що стосується відмови у скасуванні арешту з одного з рахунків боржника, частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено можливість скасування арешту з рахунків боржника за умови отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. І так як на виконанні відділу державної виконавчої служби перебуває не рішення про забезпечення позову, а інше процесуальне рішення суду, за яким боржника зобов`язано вчинити певні дії, наведені положення частини 4 статті 59 Закону застосуванню не підлягають.

У зв`язку з викладеним особа, чия бездіяльність оскаржується, просить про відмову у задоволенні скарги.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані ними докази, суд знаходить скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження з примусового виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 01.02.2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» про зміну формулювання причини та дати звільнення.

Згідно із ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення, яке є обов`язковим до виконання, іменем України.

Меті дієвого виконання судових рішень підпорядковане впровадження сукупності дій визначених законом органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законодавством України про виконавче провадження, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно Закону України «Про виконавче провадження», а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, як випливає із змісту статті 1 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і апогеєм захисту порушеного права.

Однією з засад виконавчого провадження є законність.

За змістом ч. 2 ст. 18 «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Особливості виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, внормовані як Законом України «Про виконавче провадження», так і «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Кошти виконавчого провадження встановлені статтею 42 Закону «Про виконавче провадження» та складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця (1); авансового внеску стягувача (2); стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження (3).

Витрати виконавчого провадження за змістом частини 2 вказаної статті – це витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень.

Як випливає із змісту пункту 13 Розділу IX «Інструкції з організації примусового виконання рішень», який регулює виконання рішень немайнового характеру, якщо після завершення виконавчого провадження за рішенням немайнового характеру виконавчий збір, витрати виконавчого провадження не стягнуто, виконавець вживає заходів щодо їх подальшого виконання у порядку, визначеному пунктом 8 розділу ІІІ та пунктом 2 розділу VI цієї Інструкції.

При виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.

З наведених положень «Інструкції…» випливає, що виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи виконавець примусово стягує одночасно з виконанням рішення немайнового характеру лише, якщо боржник самостійно не сплачує означені видатки.

Арешт майна (коштів) боржника за змістом статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» - це захід забезпечення виконавчого провадження, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі, як свідчить зміст частини 3 статті 56 Закону «Про виконавче провадження».

Наведене означає, що арешт майна призваний забезпечити виконання саме того виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження.

Між тим виконавче провадження, де боржником є дочірнє підприємство «Бест Альтернатива», відкрито з виконання рішення немайнового характеру, за яким боржника зобов`язано вчинити певні дії і за яким, як зазначено судом, примусове стягнення виконавчого збору, штрафів та інших витрат виконавчого провадження здійснюється лише, якщо боржник ухиляється від самостійного здійснення цих витрат.

Проте суду не надано жодних доказів того, що боржнику було запропоновано здійснити вказані видатки, а він ухилився від них.

Наведене означає про передчасне та необґрунтоване застосування арешту як заходу забезпечення виконавчого провадження, оскільки він призваний забезпечити виконання саме рішення, що перебуває на примусовому виконанні, яке, як вже зазначено, є рішенням немайнового характеру про зобов`язання вчинити певні дії і за яким з боржника не стягнуто жодних грошових сум.

Разом з тим боржник у виконавчому провадженні не клопочеться про скасування зазначеного заходу забезпечення виконавчого провадження, тому суд, здійснюючи судовий розгляд на засаді диспозитивності цивільного судочинства, вирішує скаргу в межах заявлених вимог.

Вирішуючи справу, суд враховує таке.

У відповідності до частини 6 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», яка внормовує порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Наведене означає, що при зверненні стягнення на кошти боржника пріоритетне значення має належна до стягнення саме за виконавчим документом грошова сума, після стягнення якої, стягуються виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, штрафи, накладені на боржника під час виконавчого провадження, основна винагорода приватного виконавця.

Згідно із частиною 3 ст. 56 Закону арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку, що навіть за умови примусового стягнення витрат виконавчого провадження та інших видатків, з якими пов`язане вчинення виконавчих дій, арешт підлягає накладенню лише на грошові кошти, що здатні покрити вказані видатки, тобто обсяг грошових коштів залежить від розміру суми стягнення.

Як зазначено судом, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження видатки обчислюються сумою в 29557 грн. 92 коп. і складається з 24000 грн. виконавчого збору, 457 грн. 92 коп. мінімальних витрат виконавчого провадження, а також штрафу в розмірі 5100 грн.

Як встановлено судом, на рахунку дочірнього підприємства «Бест Альтернатива», що відкритий у публічному акціонерному товаристві «Банк Восток», станом на день арешту коштів боржника зберігалось 497847 грн. (а. с. 116), а на рахунку в акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» також достатньо грошових коштів, щоб покрити вартість суми, що підлягає стягненню (а. с. 117), тобто сума грошових коштів на кожному з рахунків охоплює суму, що підлягає зверненню за виконавчим провадженням.

За вказаних умов бездіяльність службових осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо нескасування арешту з одного з рахунків боржника є такою, що не ґрунтується на законі, а невиконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, мінімальних витрат виконавчого провадження, а також штрафу, на яке (невиконання) як на підставу для відмови в задоволенні клопотання посилається особа, чиї дії оскаржуються, не може бути законною передумовою для відмови в скасуванні арешту з рахунку, що зберігається в акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, а згідно із ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Наявність арешту на двох рахунках боржника у банківських установах, кожен з яких здатний забезпечити виконання постанов про стягнення витрат виконавчого провадження, за вказаних обставин порушує права заявника, тому суд констатує наявність підстав для звернення до суду за захистом порушеного бездіяльністю державного виконавця права.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що державний виконавець, чиї дії оскаржуються, а також начальник відділу державної виконавчої служби необґрунтовано відмовили в задоволенні клопотання боржника, що є підставою для вирішення скарги на користь заявника в частині вимог про визнання неправомірною бездіяльності начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нещадима І.С. та старшого державного виконавця Савчука К.П. та зобов`язання уповноважених службових осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт грошових коштів боржника, що зберігаються на банківському рахунку в акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України».

Вирішуючи вимогу про зобов`язання вказаних осіб організувати повторний розгляд клопотання від 21.09.2021 року про скасування арешту з рахунку в акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України», суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки: по-перше, сам по собі повторний розгляд клопотання не гарантує поновлення порушеного права боржника; по-друге, застосоване судом зобов`язання скасувати арешт є таким знаряддям захисту, що передбачене законом, а саме: наведеною судом статтею 451 ЦПК України, та призване дієво захистити право учасника виконавчого провадження.

Повідомлення суду та заявника про виконання ухвали суду, постановленої за результатами розгляду скарги за правилами Розділу УП ЦПК України, є обов`язком органу державної виконавчої служби та приватного виконавця, передбаченим законом (ст. 453 ЦПК України), тому суд не розв`язує відповідну вимог заявника як таку, що належить розглядати в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

Керуючись ст. ст. 447-451, 260, 352-355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу дочірнього підприємства «Бест Альтернатива», МФО 380333, ЄДРПОУ 24583590, ІПН 245835926592, на бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо відмови в задоволенні клопотаннядочірнього підприємства «Бест Альтернатива» про скасування арешту з рахунку дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» вакціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України».

Зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича або іншу, уповноважену на здійснення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 336/6979/19, який виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 7 квітня 2021 року, службову особу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт з рахунку дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» в акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України», накладений постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком К.П. від 16.06.2021 року.

Решту вимог залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повну ухвалу складено 4 лютого 2022 року.

Суддя О.В. Щаслива