Рішення № 103038121, 12.01.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9631/21 2/335/287/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на 3/4 частки квартири у порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на 3/4 частки квартири у порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності по 1/2 частці належала квартира АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , виданого Орджонікідзевським відділом ЗАГС 05.07.1985 року. Подружжя фактично проживало та було зареєстроване у вищезазначеній квартирі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білою Т.С. 09 квітня 2005 року, зареєстрований у реєстрі за №715. Цим заповітом на випадок своєї смерті вона свою 1/2 частку квартири заповіла позивачу ОСОБА_1 .

Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями ОСОБА_3 стали: на 1/2 частку спірної квартири ОСОБА_1 за заповітом; на 1/2 частку квартири ОСОБА_2 , як особа, яка мала право на обов`язкову долю в спадщині.

Свої спадкові права після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач оформив у встановленому законом порядку. 11 серпня 2021 року отримав свідоцтво на право на спадщину за заповітом, яке було видане Білою Т.С. , приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, зареєстроване в реєстрі за №1185. Згідно цього свідоцтва на цей час він є власником 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача, ОСОБА_2 , який був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно заповів позивачу. Позивач стверджує, що він спадщину прийняв фактом свого проживання з ОСОБА_2 . Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину у встановленому законом порядку він не може через відсутність доказів прийняття спадщини. Позивач стверджує, що після смерті ОСОБА_3 він був змушений жити разом з батьком, оскільки останній потребував стороннього догляду.

На підставі викладеного позивач просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 з січня 2014 року по 24.11.2019 року у квартирі АДРЕСА_1 - на час відкриття спадщини та визнати за ним право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою від 08.09.2021 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Від відповідача надійшов відзив, який обґрунтовано тим, що позивач не надав доказів на підтвердження факту проживання разом зі спадкодавцем та просить суд прийняти рішення з урахуванням наданих пояснень та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 18.10.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, в судове засідання викликані свідки.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кузнєцов Д.О. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд за його відсутності з урахуванням відзиву.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 , виданого 16.01.1997 року ВАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе з висновком ОП ЗМБТІ про реєстрацію від 28.05.1997 р та технічного паспорту від 16.08.1996 року, кв. АДРЕСА_1 на праві власності належала: 1/2 частка ОСОБА_2 , а інша 1/2 частка ОСОБА_3 ..

Згідно до свідоцтва про укладення шлюбу, серія НОМЕР_1 , виданого Орджонікідзевським відділом ЗАГС 05.07.1985 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 05.07.1985 року перебували у шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білою Т.С. 09 квітня 2005 року, зареєстрований у реєстрі за №715 - на користь ОСОБА_1 .

Спадкоємцями ОСОБА_3 були: ОСОБА_1 на 1/4 частку спадкової квартири за заповітом та ОСОБА_2 на 1/4 частку, як особа, яка мала право на обов`язкову долю в спадщині.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке було видане 11.08.2021 року Білою Т.С. , приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстроване в реєстрі за №1185 позивач є власником 1/4 частки кв. АДРЕСА_1 .

Зі змісту свідоцтва на право на спадщину за заповітом, яке видане ОСОБА_1 , вбачається, що свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст.1241 ЦК України на 1/2 частку ще не видано.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 .. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого 26.11.2019 року Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли 3/4 частини кв. АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 за життя склав заповіт, яким, на випадок своєї смерті, своє майно заповів позивачу. Заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білою Т.С. 09.04.2005 року за реєстром №716.

У статті 1216 ЦК України закріплено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з п. 3.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Останнім місцем проживання спадкодавця ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 .

Згідно пояснень позивача, які підтвердила і допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , ОСОБА_2 був людиною похилого віку, мав захворювання, а тому потребував сторонньої допомоги. Після смерті ОСОБА_3 у січні 2014 року позивач переїхав жити до батька для того, щоб доглядати за ним.

Позивач у позовній заяві зазначив, що він спадщину прийняв фактом свого проживання з ОСОБА_2 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_1 з січня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав разом з батьком та доглядав за ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Через відсутність у позивача офіційної реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , нотаріус не визнає факт проживання позивача разом з спадкодавцем на момент смерті останнього, а тому позивач потребує судового захисту своїх спадкових прав.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Згідно до ч. 6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (редакції на момент виникнення і існування правовідносин) передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів (постанова Верховного Суду від 10.01.2019 № 484/747/17).

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції станом на момент виникнення і існування правовідносин) не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В ч. 1 ст. 1298 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивач не вимагав відшкодування судових витрат, понесених по сплаті судового збору, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання щодо повернення судових витрат судом не вирішувалося.

Керуючись статтями 2, 3, 4, 7, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на 3/4 частки квартири у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 з січня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 у квартирі АДРЕСА_1 - на час відкриття спадщини.

Визнати право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації:

АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач Запорізька міська рада, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 12 січня 2022 року.

Суддя А.В.Воробйов