Ухвала суду № 10303515, 17.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Головіна К.І.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року справа №2а-3075/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Юрченко В.П., Лях О.П.,

при секретарі Ольховій О.В.,

за участю представника позивача Андрєєвої О.А.,

представника відповідача Бєломєстнової Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства фірма «Дебекс України» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року по адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства фірми «Дебекс Україна» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькаій області, за участю третьої особи Головного Управління Державного казначейства України про визнання дій по визначенню митної вартості товару протиправними, визнання недійсною картки відмови №700030015/9/000015 від 25.12.2009 року, зобовязання повернути надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 21096,01 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькаій області, за участю третьої особи Головного Управління Державного казначейства України про визнання дій по визначенню митної вартості товару протиправними, визнання недійсною картки відмови №700030015/9/000015 від 25.12.2009 року, зобовязання повернути надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 21096,01 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій вони просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, та третьої особи Головного управління Державного казначейства України у судове засідання не з?явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дочірнє підприємство Фірма «Дебекс Україна» є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за № 25601597, діє на підставі статуту та є платником податку на додану вартість.

25.01.2007 року між дочірнім підприємством Фірмою «Дебекс Україна» (Покупець) та закритим акціонерним товариством «Новоенисейский лесохимический комплекс» Російська Федерація (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № НЕЛХК-ДЕБ/1-07, відповідно до якого Продавець зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити деревоволокнисті плити (ДВП), в номенклатурі та по ціні, вказаним у специфікаціях.

Згідно специфікації № 3-09 від 26.01.2007 року товар представляє собою - плити деревоволокнисті сухого безперервного способу виробництва, не піддані хімічному обробленню, без облицювання, розміром 2,5х1220х2440 мм, кількість товару - 54000 кв.м., ціна за одиницю товару 18,85 рос. руб. за 1 кв. метр, загальна ціна поставки складає 1017900,00 російських рублів або 266445,50 грн.

З рахунку-фактури № 3-09 та інвойсу № 3-09 вбачається, що вартість одного квадратного метру ДВП розміру - 2,5х220х2440 мм складає 18,85 рос. руб, а вартість партії (54000 кв.м. товару) складає - 1017900,00 російських рублів. Дата відвантаження - 19.12.2009 року.

Зазначена партія товару була переміщена через митний кордон України.

23.12.2009 року фірмою «Дебекс Україна» була надана до Східної митниці ВМД № 700030015/2009/002459, відповідно до якої задекларований товар плити деревоволокнисті сухого безперервного способу виробництва, не піддані хімічному обробленню, без облицювання, розміром 2,5х1220х2440 мм, густиною більше 0,810 г/см3, не марковані, без пакування у кількості 54000 кв. м.

Виробником товару визначено ЗАТ «Новоенисейский ЛХК» Росія (ряд. 2). Умови поставки ДАФ ст. Соловєй (ряд. 20), код товару 44111110 (ряд. 33). Загальна сума за рахунком визначена у розмірі 266445,50 грн. або 1017900,00 російських рублів (ряд. 22), ціна за одиницю товару (кв.м.) склала 18,85 російських рублів.

В якості додаткових документів декларантом додано: зовнішньоекономічний контракт № НЕЛХК-ДЕБ/1-07 від 25.01.2007 року; специфікація № 3-09, рахунок-фактура № 3-09, інвойс № 3-09, платіжне доручення про сплату загальної вартості товару у розмірі 1017900 рублів, калькуляція виробника б/н, паспорти якості, сертифікати про походження, накладні на товар №№ АЕ 047784, АЕ 047785, також позивачем була надана копія вантажно-митної декларації за 17.04.2009 року, згідно якої фірма «Дебекс Україна» сплачувала ідентичний товар саме за ціною, визначеною позивачем, тобто за вартістю договору.

Східна митниця зажадала від позивача надання додаткових документів, а саме: договір з третіми особами, що повязані з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, повязаних з виконанням контракту; відповідна бухгалтерська документація; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, які мають відповідні повноваження згідно з законодавством; відомості про якісні характеристики товару, інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини, банківські платіжні документи, інші документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Позивач був ознайомлений з необхідністю надання таких додаткових документів та 24.12.2009 року надав наступні документи прайс-лист виробника заявленого товару до митного оформлення та звіт спеціалізованої експертної організації про оцінку майна № 004 від 12.02.2009 року, зазначивши, що надати інші документи, витребувані митницею, немає можливості.

24.12.2009 року Східною митницею було прийнято рішення № 700000024/2009/000943/1 про визначення митної вартості товару до ВМД, згідно якого ціна угоди щодо раніше оформлених ідентичних та подібних товарів визначена у валюті в сумі 1397375,80 російських рублів (або 371925,55 гривень) за партію (54000 кв. м.) та ціна за одиницю (1 кв. м. товару) - 0,85 доларів США замість заявлених 0,62 доларів США за 1 кв. м. товару

Визначення митної вартості відповідачем було здійснено за шостим методом з огляду на недостатність відомостей для визначення митної вартості за ціною договору (вартість операції), відсутністю інформації щодо цін на ідентичні, аналогічні товари, та відсутністю інформації, що дозволяла б використати другий, третій, четвертий та пятий методи. Джерелом інформації та документами, які використані для розрахунку митної вартості товару митним органом зазначена цінова інформація Державної митної служби України.

25.12.2009 року позивачу Східною митницею була надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030015/9/000015, згідно якої товар не підлягає митному оформленню через митний кордон України з причин неподання у повному обсязі додаткових документів, необхідних для визначення митної вартості.

25.12.2009 року фірма «Дебекс Україна» подала відповідачу нові ВМД № 700030015/2009/002482 та № 700030015/2009/002483, за якими митна вартість товару була визначена з коригуванням митного органу (рішення № 700000024/2009/000943/1 про вартість товару). У звязку з цим доплата з податку на додану вартість згідно наданих позивачем платіжних доручень склала 21096,01 грн.

Позивачем подано позов, який вони обгрунтовують тим, що митний орган безпідставно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару, у звязку з чим була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, та підприємством зайво сплачено митних платежів на суму 21096, 01 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вмотивованого висновку про те, що Східна митниця при визначенні митної вартості товару в даних правовідносинах діяла на підставі закону, в межах компетенції та у спосіб, передбачений законом.

До такого висновку колегія суддів дійшла з наступного.

Статтею 265 МК України передбачено, що право приймати рішення про правильність заявленої митної вартості товару належить митному органу. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей до компетенції митного органу відноситься самостійне визначення митної вартості товару на підставі наявних у митного органу відомостей, в тому числі цінової інформації.

Статтею 262 МК України встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товару.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за методами:

1)за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2)за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3)за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4)на основі віднімання вартості;

5)на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6)резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1 5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 273 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.

Судом першої інстанції було встановлено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості відповідачем було встановлено, що:

-платіжне доручення в іноземній валюти № 10 від 03.12.2009 року не містить печатки підприємства та підписів директора та головного бухгалтера у порушення п. 12 зазначеного Порядку;

-у звіті оцінювача Дикуна Л.Б. не міститься порівнянь та інформації щодо вартості на подібний товар, а саму оцінку виконано станом на 12 лютого 2009 року, в той час, як поставка товару та його митне оформлення мало місце у грудні 2009 року;

-калькуляційний розрахунок вартості виробника товару не засвідчений підписом генерального директора, що є порушенням вимог п. 12 вказаного Порядку;

-прайс-листи, подані позивачем, не містять умов поставки товару, не підписані головним бухгалтером у порушення п. 12. Порядку;

-надана позивачем копія митної декларації за 17.04.2009 року, за якою митна вартість такого ж товару була визначена за ціною контракту, містила цінову інформацію станом на квітень 2009 року.

Колегія суддів вважає, що у звязку з обґрунтованими сумнівами у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості митницею правомірно використані наявні в неї відомості, зокрема, цінова інформація, що й стало підставою для самостійного визначення відповідачем митної вартості та відповідачем вмотивовано застосовано шостий метод визначення митної вартості імпортованого товару.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку що відповідач при прийняті оскаржувальних вимог діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Фірми «Дебекс Україна» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у справі № 2-а-3075/10/0570 за позовом Дочірнього підприємства фірми «Дебекс Україна» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькаій області, за участю третьої особи Головного Управління Державного казначейства України про визнання дій по визначенню митної вартості товару протиправними, визнання недійсною картки відмови №700030015/9/000015 від 25.12.2009 року, зобовязання повернути надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 21096,01 грн. - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 17.06.2010р. Повний текст ухвали виготовлено 22.06.2010р.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий

Судді