Рішення № 103033350, 19.01.2022, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 229/6379/21

Номер провадження 2/229/197/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"19" січня 2022 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гонтар А.Л.,

за участю секретаря судового засідання Тиченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

позивач 18 листопада 2021 року звернувся до суду з позовом до відповідача.

Мотивує свій позов наступними обставинами. Позивач є рідним сином відповідача. В даний час позивач навчається на денній формі в навчальному закладі. Батько матеріальної допомоги не надає. У зв`язку з навчанням позивач не має можливості працювати та перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на його користь в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму до закінчення позивачем навчання.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 23 листопада 2021 року провадження в справі було відкрито та справу призначено до судового засідання на 06 грудня 2021 року (а.с.20-21).

В судове засіданні позивач не з`явився, надав заяву з клопотанням розглядати справу у його відсутності, на позовних вимогах наполягає з підстав, викладених у позові. Не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, не надав заяву з клопотанням розглядати справу у його відсутності або відкладення розгляду справи, відзив не надав.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України при винесенні заочного рішення, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних та доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши усі докази, зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов до висновків про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 23 грудня 1999 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 23 грудня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Дружківки Донецької області складено відповідний актовий запис № 481. Батьком особи зазначено ОСОБА_2 (а.с.7).

Позивач досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 та станом на день винесення рішення не досяг 23 віку.

Відповідно до довідки № 218 виданої 15 листопада 2021 року ОСОБА_1 є студентом 1 факультету машинобудування (освітній ступінь магістр) денного відділення. Термін навчання з 01 жовтня 2021 року до 31 грудня 202 року. Навчається за рахунок коштів держбюджету (а.с.12).

Згідно до ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Правовідносини батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчання, а також той з батьків, з яким вони проживають.

У зв`язку з навчанням позивач несе матеріальні витрати по придбанню учбової літератури, канцелярських речей, одягу та харчування.

Положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України визначено конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей. Статтею 199 СК України закріплено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Пленум Верховного суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим матеріальної допомоги; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи сукупність вказаних юридичних фактів, суд вважає, що позивач потребує матеріальної допомоги батька, який має можливість її надати.

Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Положеннями ст. 182 СК України, визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 199 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, якщо вони продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, за умови, що батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Статтею 182 Сімейного Кодексу передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ст.183 СК України).

Відповідно до ст.191, ст. 201 СК України аліменти на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 199 СК України право на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, припиняється у разі припинення навчання або досягнення повнолітньою дитиною віку 23 років.

Зважаючи на норми чинного законодавства та матеріали справи, суд приходить до висновку, що для забезпечення достатнього рівня життя кожної дитини, виходячи з засад розумності та справедливості, до стягнення підлягають аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідача щомісячно і починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 18 листопада 2021 року та у разі припинення навчання або досягнення ОСОБА_1 віку 23 років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь державного бюджету судові витрати в розмірі 908, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 2,5,10-13,76-81, 141, 259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка навчається, - задовольнити.

Стягувати щомісяця з громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Липки, Кіреєвського району Тульської області, РНОКПП НОМЕР_2 , якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ,

аліменти на користь громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , на період його навчання у Донбаській державній машинобудівній академії у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, починаючи з 18 листопада 2021 року та до припинення навчання або досягнення ОСОБА_1 віку 23 років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Липки, Кіреєвського району Тульської області, РНОКПП НОМЕР_2 , якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), на рахунок отримувача (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір, у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено в нарадчій кімнаті 19 січня 2022 року.

Суддя: А.Л. Гонтар