Рішення № 103032188, 08.02.2022, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"08" лютого 2022 р.

Справа № 642/75/22

Провадження № 2/642/825/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2022 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого- судді - Шрамко Л.Л., з участю секретаря- Мананкової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

3-і особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ніколаєнко Ігор Романович,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис№ 2518 від 14.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованості за кредитним договором №200603-18683-1 від 03.06.2020 в розмірі 5811,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що правові підстави для вчинення вказаного виконавчого напису відсутні, у приватного нотаріуса не було передбачених законодавством підстав, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Також зазначив, що на даний час в країні триває особливий період, він приймав участь в антитерористичній операції, є учасником бойових дій, а тому підлягає звільненню від сплати відсотків за користування кредитом на підставі п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та він звертався з цього приводу до представників ТОВ «ФК» Фінанс інновація», з яким було укладено договір. Вказане не враховано при вчинення нотаріального напису. Крім того, 31.12.2021 ним сплачено суму кредиту в розмірі 1 500 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 10 січня 2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження, без виклику (повідомлення) сторін..

Представник відповідача - директор ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» Картамишев С.О. надав суду відзив на позов, в якому просив в позові відмовити, посилаючись на укладення кредитного договору позивачем 03.06.2020, та пролонгацію останнім цього договору шляхом оплати комісії у розмірі 250 грн 15.06.2020. Зазначає, що відповідно до умов договору та розрахунку заборгованості позивача приватним нотаріусом і вчинено виконавчий напис. При вчиненні виконавчого напису спір про право був відсутній. Станом на 20.01.2022 заборгованість позивача за Договором № 200603-18683-1 від 03.06.2020 становить 4 291, 96 грн, та складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 951, 93 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 3 340, 03 грн. Станом на 03.12.2020 нарахування процентів позивачу було зупинено та зафіксовано розмір заборгованості, який змінився з часу дати вчинення виконавчого напису, з урахуванням погашення, що відображено у розрахунку заборгованості.

В обґрунтування заперечень представник відповідача послався на постанову Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 333/7373/17 від 24.06.2020, провадження № 61-46867св18, та зазначив, що позивач у встановленому законом порядку не спростував належними та допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення, не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, а тому виконавчий напис є таким, що підлягає виконанню.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ніколаєнко Ігор Романович письмових пояснень не надали.

Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та правовідносини сторін.

З матеріалів справи вбачається, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна 14 грудня 2021 року вчинила виконавчий напис № 25181 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованості за Договором №200603-18683-1 від 03.06.2020, строк платежу за яким настав 04.08.2020, укладеним ОСОБА_1 з ТОВ «ФК «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором відступлення права вимоги № 01/07/2021-Р/М від 01.07.2021 є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО», заборгованості в розмірі 5811,96 грн., з них: 951,93 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4160,03 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

В обґрунтування вчинення вказаного виконавчого напису приватний нотаріус послався на ст. ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підстави виконавчих написів нотаріусів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

На виконання вказаного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ніколаєнко І.Р. постановою від 27.12.2021 відкрив виконавче провадження № 68004165, та в цей же день виніс постанови про стягнення з позивача основної винагороди та визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.

Суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідно до п. 3.1, 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Аналіз підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальній дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в раї порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Приватному нотаріусу та суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, наявності нотаріально посвідченого кредитного договору.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Відтак вказана норма «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та на яку посилається у нотаріальному напис приватний нотаріус, застосуванню не підлягає, оскільки була визнана незаконною та нечинною.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Згідно з правовим висновком, викладеним в Постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Договір кредиту №200603-18683-1 від 03.06.2020, укладений між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» не посвідчений нотаріально, що свідчить про відсутність підстав для вчинення виконавчого напису.

Зазначене вище спростовує наведені доводи представника відповідача та дає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, яка розрахована відповідачем на дату звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, не може бути визнана безспірною, виконавчий напис вчинено за відсутності нотаріально посвідченого кредитного договору.

Таким чином, наявні правові підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач відповідно до п/п.1 п.13 п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн. за подачу позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 2-4, 89, 141, 259, 265, 263-265, 272, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2518 від 14.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованості в розмірі 5811,96 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Позивач- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце прожвмання6 АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» (ЄДРПОУ 43492595, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 4)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 8 лютого 2022 року.

Суддя - Л.Л. Шрамко