Рішення № 10303193, 02.07.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2010 р. Справа № 5/75

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мойдодир"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний Рівне»

про стягнення в сумі 36671 грн. 49 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Шкуратов Є.О. дов. № 059/10 від 31.05.10 р.;

відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22 ГПК України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мойдодир", звернувся в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне", на користь позивача 36 671 грн. 49 коп. заборгованості за договором поставки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився.

На адресу суду повернувся конверт адресований відповідачу: ТзОВ "Караван будівельний Рівне" та направлений канцелярією господарського суду за адресою вказаною в позовній заяві (м.Рівне, пр-т Миру, 11). На конверті поштовим відділенням зроблено відмітку "адресат вибув".

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу про порушення провадження у справі та ухвалу про відкладення розгляду справи за адресою відповідача, яка вказана у позовній заяві.

За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

10 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мойдодир" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" укладено договір № 203/02-09 РР. Відповідно до п.1.1 договору постачальник (позивач) зобов’язувався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (надалі Товар) у власність покупця (відповідача), а покупець зобов’язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору. Асортимент та загальна вартість товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається у специфікації (додаток до даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 38 299 грн. 50 коп. згідно наступних накладних №К002406/02 від 22.07.2009 р. на суму 4393 грн. 68 коп., №К002599/01 від 27.08.2009 р. на суму 14 108 грн. 82 коп., №К003310/01 від 07.10.2009 р. на суму 7 396 грн. 62 коп., №К003366/01 від 27.10.2009 р. на суму3 503 грн. 02 коп., №К003373/01від 27.10.2009 р.на суму 3 090 грн. 24 коп., №К003261/01 від 27.10.2009 р. на суму 5 807 грн. 12 коп., копії яких долучені до справи (а.с.11, 13, 15-18).

Отримання відповідачем вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наявними у матеріалах справи довіреностями (а.с.12, 14).

Відповідно до п.2.11. договору зобов`язання постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю (відповідачу) товару, його приналежностей, супровідних документів та підписання сторонами транспортної накладної та передачі покупцю податкової накладної.

Відповідно до п.7.1 договору строк оплати товару визначається в пункті 3 Угоди про умови.

Пунктом 3 Угоди про умови (а.с.33) визначено строк платежу 7 днів з дня продажу (не рідше одного разу на тиждень).

Проте, в порушення умов договору оплата за отриманий від позивача товар проведена відповідачем частково на суму 1 628 грн. 09 коп. Після закінчення строку дії договору відповідач не провів розрахунку з позивачем за поставлений товар. 17 березня 2010 року позивачем на адресу відповідача направлено листа з вимогою провести інвентаризаці, однак даний лист залишений відповідачем без відповіді.

Станом на день звернення з позовною заявою рахується заборгованість в сумі 36 671 грн. 49 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Обов`язок належного виконання зобов`язання встановлений ч.1 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Покупецьзобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 36 671 грн. 49 коп. заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" (33013, м.Рівне, проспект Миру, 11, код 35504757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мойдодир" (03143, м.Київ, вул.Заболотного, 15, код 30724161) 36 671 грн. 49 коп. заборгованості, 366 грн. 72 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 05.07.2010р.

Суддя                                                   В.Р.Войтюк