Рішення № 103031221, 28.01.2022, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/576/20 Провадження № 2/0274/58/22

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.22 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , представником якого є ОСОБА_3 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:Служба у справах дітей Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області,провизначення місця проживання дитини з матір`ю,та за зустрічним позовомОСОБА_2 ,доОСОБА_1 провизначення місця проживання дитини з батьком,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом, у якому, з урахуванням усних уточнень, наданих у підготовчому засіданні, які були прийняті Судом, просить визначити місце проживання дочки - ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 у 2013 р. зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , в них у 2014 р. народилась дитина - ОСОБА_4 . Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали, то за дитиною дивилися батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , батьки ОСОБА_2 дивилися за дитиною більше часу. У 2019 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвали шлюб та погодили, що їхня дочка ОСОБА_4 буде проживати разом з ОСОБА_1 та сестрою ОСОБА_5 , 2009 р.н., дочкою ОСОБА_2 від першого шлюбу. У грудні 2019 р. ОСОБА_2 забрав дочку до себе додому, пообіцявши повернути її ОСОБА_1 наступного дня, проте не зробив цього. З того часу дитина почала проживати з ОСОБА_2 та його батьками у неналежних умовах, на дитину чинить тиск батько ОСОБА_2 , а саме - у присутності дитини висловлюється, що ОСОБА_1 погана мати, яка її не любить, та пропонує дитині залишатися жити з ним, бабою та батьком. На спроби ОСОБА_1 вирішити питання його часті у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_2 повідомив, що цим питанням займається його батько. ОСОБА_1 має належні умови для проживання з нею дочки.

ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом, у якому, з урахуванням усних уточнень, наданих у підготовчому засіданні, які були прийняті Судом, просить визначити місце проживання дочки - ОСОБА_4 , з ним.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що ОСОБА_2 з липня 2018 р. проживає разом зі своєю дочкою ОСОБА_4 окремо від колишньої дружини - ОСОБА_1 . У 2014 р., через чотири - п`ять тижнів після народження дитини, ОСОБА_1 без будь-якого примусу та насилля добровільно передала дочку в родину ОСОБА_2 , де дитина проживає до цього часу, тобто усе своє життя. З квітня 2014 р. ОСОБА_1 не приймала ніякої участі в утриманні та вихованні дочки та самоусунулась від виконання материнських обов`язків. Батьки ОСОБА_2 приймають активну участь у вихованні, утриманні, навчанні та проведенні дозвілля ОСОБА_4 майже від народження, а відтак дитина перебуває під постійним цілодобовим наглядом та турботою близьких їх людей. Проживання дочки оремо від ОСОБА_2 та його батьків буде суперечити її інтересам. ОСОБА_1 не створена для сталого сімейного життя та побуту, постійно потребує розваг та веселощів.

Служба у справах дітей Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області своєї позиції щодо позовів у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомила.

Ухвалою від 27.05.2021 р. призначено судову психологічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 28.09.2021 р. провадження у справі поновлено у зв`язку з залишенням ухвали від 27.05.2021 р. без виконання через неможливість ОСОБА_1 оплатити вартість експертизи.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.08.2013 р., дошлюбне прізвище ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 10.08.2013 р. (т. 1, а. с. 13).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини - дочки ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 25.03.2014 р. (т. 1, а. с. 9).

ОСОБА_1 також є матір`ю ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 22.05.2009 р. (т. 1, а. с. 11).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07.05.2019 р. у справі № 274/2014/19, яке за даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (т. 1, а. с. 14).

На підставі показань свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , а також допитаного як свідка ОСОБА_2 , які мстять певні протиріччя, неможливо з`ясувати точні обставини щодо місця проживання дитини - ОСОБА_4 , однак з них, а також запису телефонної розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 159) висновків від 22.06.2020 р. та від 18.01.2022 р. Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про місце проживання дитини (т. 1, а. с. 92 - 95, т. 2, а. с. 150 - 152), заяви від 14.02.2019 р. про розірвання шлюбу подружжя, яка має неповнолітню дитини, за взаємною згодою (т.2, а. с. 68 - 69) та ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 р. у справі № 274/890/19 (т. 2, а. с. 73 - 74) у цілому вбачається, що:

- з 2014 р., через деякий час після народження, дитина переважно проживала у родині батьків ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки її батьки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , працювали, при чому певний час батьки дитини не приділяли їй належної уваги, однак періодично забирали її до себе за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

- приблизно з липня 2018 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перестали проживати разом, з того часу ОСОБА_1 почала приділяти дочці більше уваги, стала частіше приходити до її місця проживання та у свої вихідні дні (орієнтовно - три дні на тиждень) забирати до свого місяця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , проти чого ОСОБА_2 , який повернувся проживати до своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 , не заперечував;

- через деякий час ОСОБА_1 за своїм місцем проживання почала спільно проживати з чоловіком на ім`я ОСОБА_2 , з яким проживає на даний час, а ОСОБА_2 почав періодично ночувати у жінки на ім`я ОСОБА_21 за місцем її проживання, та намагається влаштувати своє особисте життя, через ще періодично не ночує за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- у лютому 2019 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було досягнуто згоду про те, що дитина буде проживати з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 матиме можливість спілкування з дитиною без обмежень (в ухвалі Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 р. у справі № 274/890/19 вказано, що, зокрема, заявники зазначили, що між ними досягнуто згоди стосовно визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу з матір`ю, батько має право бачитись з дитиною та право на спільний відпочинок без обмеження у часі);

- у грудні 2019 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли суперечності щодо подальшого місця проживання дочки, мати наполягала, що б дочка проживала з нею, батько заперечував, забрав дочку та не давав матері забирати її до себе, вільно гуляти по місту, що стало підставою для звернення з позовами, які розглядаються у даній справі;

- у серпні 2020 р. ОСОБА_1 без дозволу ОСОБА_2 забрала дочку проживати до себе за адресою: АДРЕСА_2 .

07.09.2020 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийшли до спільної згоди, що починаючи з 07.09.2020 р. та до прийняття рішення у даній справі дитина буде знаходитись у матері за місцем її проживання, за умовив, що батько матиме змогу забирати дитину на зайняття зі спортивної гімнастики кожні понеділок, середу та п`ятницю о 17:00 та повертатиме її до матері не пізніше 21:00. Кожну п`ятницю після закінчення занять зі спортивної гімнастики батько забирає дитину до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спільного проведення часу батька і дитини він залишатиметься з нею, не залишає на родичів. У будні дитина ночує у матері, у вихідній - у батька.

Ця згода підтверджується їхніми розписками (т. 1, а. с. 211, 212), а також поясненнями, наданими під час розгляджу справи.

Як випливає з пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ці домовленості дотримуються, за виключенням того, що іноді він приводить дочку до співмешканки, але дитина не хоче там бути.

З пояснень ОСОБА_2 також випливає, що ОСОБА_1 ці домовленості дотримуються, вона не чинить йому перешкод у спілкуванні з дитиною в узгоджені дні та час.

Таким чином, з 07.09.2020 р. дитина - ОСОБА_4 , проживає з матір`ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , на вихідні дні дитина перебуває за місцем проживання батька - ОСОБА_1 , та баби з дідом, за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому батько ще має змогу проводити час з дитиною по понеділках, середах та п`ятницях.

У висновку від 22.06.2020 р. Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про місце проживання дитини вказано, що, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають постійне місце роботи, за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, приділяє належну увагу вихованню старшої дочки ОСОБА_5 . Як мати, так і батько не мають ознак сімей зі складними життєвими обставинами, можуть виконувати батьківські обов`язки, мають задовільні умови проживання. Враховуючи той факт, що діти мають різний розвиток та здібності, органом опіки та піклування в процесі своєї діяльності сформувалася практика, що з`ясування думки дитини відбувається у дітей, які відвідують загальноосвітні навчальні заклади, тому думки ОСОБА_4 , яка має малолітній вік, не відвідувала дошкільний навчальний заклад, не з`ясовувалася. Беручи до уваги малолітній вік дитини, в якому необхідність материнської любові, ніжності, турботи є важливим аспектом її виховання та формування гармонійної особистості, збереження родинних стосунків між сестрами, їх психоемоційної стабільності, той факт, що вихованням малолітньої дитини займаються дідусь та бабуся, які не повинні і не можуть замінити батьків, орган опіки та піклування прийшов до висновку про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 з матір`ю ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 92 - 93).

28.10.2021 р. ОСОБА_1 придбала земельну ділянку та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується договорами купівлі-продажу від 28.10.2021 р. (т. 2, а. с. 131, 133), та зареєструвала право власності на них, що підтверджується витягами від 28.10.2021 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 2, а. с. 132, 134).

З листопада 2021 р. дитина почала проживати з сестрою та матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом № 12544 від 24.11.2021 р. про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, висновком від 18.01.2022 р. Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області (т. 2, а. с. 150 - 152), а також показаннями свідка ОСОБА_22 (будуть наведені нижче).

У зв`язку зі зміною місця проживання матері та дитини, а також тим, що з моменту надання висновку від 22.06.2020 р. Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області пройшло багато часу, Суд ухвалою від 03.12.2021 р. зобов`язав Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області надати новий висновок щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про місце проживання дитини (т. 2, а. с. 138 - 139, 141)

У новому висновку від 18.01.2022 р. Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про місце проживання дитини вказано, що, зокрема, за місцем проживання батьків є належні умови для проживання дитини, обидва з батьків працюють, і мати, і батько можуть виконувати батьківські обов`язки, мають задовільні умови проживання. З метою з`ясування думки ОСОБА_4 щодо її місця проживання головним спеціалістом-юрисконсультом міської служби у справах дітей ОСОБА_22 у присутності психолога Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг" ОСОБА_23 , матері ОСОБА_1 , за місцем проживання дитини 22.12.2021 р. проведено бесіду з дитиною. Малолітня ОСОБА_4 повідомила, що любить тата і маму, проте хоче проживати з татком, дідусем та бабусею. Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини орган опіки та піклування виходив з рівності прав та обов`язків батьків, якнайкращого забезпечення інтересів дитини, її благополуччя, розвитку, створенні емоційного та психологічного комфорту. Беручи до увагу думку дитини, яка хоче проживати з батьком, орган опіки та піклування дійшов до висновку про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 за батьком ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 150 - 152).

Матеріали справи не містять доказів, які б ставили під сумнів встановлені у висновках від 22.06.2020 р. та від 18.01.2022 р. Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про місце проживання дитини обставини про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть виконувати батьківські обов`язки щодо дитини - ОСОБА_4 , у тому числі - що обидва працюють та мають задовільні умови проживання.

19.03.2021 р. під час з`ясування думки дитини щодо її місця проживання ОСОБА_4 пояснила, що проживає на АДРЕСА_1 , це адреса її папи. Мати проживає на Соборній . Вона ходить у школу АДРЕСА_4 . Живе вона з мамою. До школи жила з бабою та дідусем, завжди жила. Папа потім прийшов. Їй краще з бабусею та дідусем. Вона б хотіла жити з татом, дідусем та бабусею, бо вона завжди там жила, їй там добре. Дядько ОСОБА_2 до неї ставиться добре. По робочих днях вона живе з мамою, по вихідних - з татом, бабусею, дідусем. По вихідних папа забирає. Тато на вихідних з нею, вони граються дома, ще гуляють у дворі або у місті. В неї є сестра ОСОБА_5 , яка її б`є. Вона дуже рідко грається з сестрою. Мама просить, щоб ОСОБА_5 з нею гралася, сама ОСОБА_5 не грається.

У заяві від 24.03.2021 р. ОСОБА_28 , справжність підпису якої нотаріально засвідчена, зазначено, що, зокрема, вона є вчителем Бердичівського міського ліцею № 15, класний керівник 1-В класу, де навчається ОСОБА_4 . З дитиною знайома з вересня 2020 р. ЇЇ було запрошено 19.03.2021 р. на судове засідання в Бердичівський міськрайонний суд о 12:00 за справою № 274/576/20. На цьому засіданні допитували малолітню ОСОБА_4 . Вона була запрошена в якості вільного слухача для того, щоб бути поряд з дитиною, аби вона не боялася і був хтось знайомий поряд. Але вона була вражена почутим, і хотіла б дати свідчення по цій справі, так як з дитиною вона проводить достатньо багато часу, спостерігає за нею і може повідомити деякі суттєві акти по цій справі. Дитина сказала, що в неї не дружні стосунки із сестрою. З цього приводу можу повідомити, що старша сестричка ОСОБА_4 також навчається у їхньому закладі. Вона бачила неодноразово, як сестричка ОСОБА_5 майже на кожній перерві прибігає до ОСОБА_4 і вони мають дружні відносини, діти граються разом. І після уроків, коли ОСОБА_4 залишається у групі продовженого дня, ОСОБА_5 постійно приходить до неї, приносить смаколики. Тому, вважає, що дівчата мають дружні стосунки між собою. Дитина вчасно приходить до школи, завжди охайна, доглянута, з собою завжди має ланч-бокс з їжею, має все необхідне для навчання. Мама приділяє значну увагу всебічному розвитку дитини, постійно цікавиться шкільним життям доньки, її успіхами і досягненнями. Батько ОСОБА_4 жодного разу не поцікавився, як навчається і почуває себе у школі його дитина. Вона останній раз бачила батька дитини 01.09.2020 р. при конфліктній ситуації, яка виникла між батьками ОСОБА_4 . В конфлікті брав участь і дідусь ОСОБА_4 зі сторони тата, який при дитині ображав маму ОСОБА_4 , говорячи лайливі слова в її сторону. Поводились вони досить агресивно при дитині. В загальному може додати, що дитина розмовляла нехарактерними для неї фразами чи зворотами, на її думку завченими. На перше запитання " Де вона проживає?" ОСОБА_4 повідомила адресу " АДРЕСА_1 ". Хоча там вона не проживає (за цією адресою проживає сім`я батька ОСОБА_4 ). Дитина ж на даний час проживає з мамою за адресою: АДРЕСА_2 . Така віповідь виглядала завченою та вкладеною кимось у свідомість дитини. Дитина самостійно не могла сказати фразу "Жила завжди у бабусі і дідуся, потім прийшов батько". Оскільки дитина не зовсім володіє поняттям "потім" чи "до того". З її спостережень на уроках може повідомити, що дитина ще недостатньо орієнтується в часових проміжках, а саме "вчора", "позавчора", "завтра", "тиждень або рік назад". Також, сестрички дружні і ОСОБА_4 чомусь свідомо обмовляля сестру. Дивлячись на поведінку дитини в школі і на те, як дитина відповідала у суді, у неї склалось виникає підозра щодо стороннього впливу на дитину заради необхідних свідчень (т. 2, а. с. 83).

Свідок ОСОБА_22 , яка працює головним спеціалістом-юрисконсультом Міської служби у справах дітей Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, дала показання про те, що їй цю справу доручили давно. Справа не проста та залишиться у пам`яті на все життя. Минулий раз, коли надавали висновок, не з`ясовували думку дитини, оскільки та мала малолітній вік. Як правило, вони з`ясовують думку дитини, коли вона ходить у школу, тобто з 6 - 7 років. Тому тоді не з`ясовували думку дитини через вік. Мати дитини казала, що на дитину впливають дідусь та бабусь, дитина там жила. Дідусь та баба займали важливу роль у житті дитини, тому прийняли рішення не з`ясовувати її думку. До того, як пришов лист від суду про повторний висновок, до керівництва - заступника міського голови, прийшов дідусь дитини, і тато приходив і телефонував, запитував, чи є лист. У службі листа ще не було, лист був у міського голови, у службу листа пізніше передали. У цей раз вони вирішили з`ясувати думку дитини, бо та ходила у школу. 22.12.2021 р. вони виїхали за адресами проживання батьків. Спочатку до ОСОБА_1 . Вона поїхала з фахівцем-психологом, фахівцем з соціальної роботи. Приїхали, була мама, старша сестра та дитина. Умови у житлі були задовільні, вони склали акт, спілкувались з дівчиною. Була вона, ОСОБА_4 , старша сестра, яка обійняла молодшу та взяла за руку, фахівці та мама. Вони познайомилися, вона розповіла, хто вона така і чому вони прийшли. Вона пояснила, що дорослі іноді розлучаються, але мама і папа її обидва люблять, і що їй з кимось треба буде жити, треба вибрати, з ким довше буде жити. Від того як вона (дитина) скаже, буде залежати. На що дитина сказала з татом. Розплакалась старша сестра, почала обнімати. Вона попросила маму забрати старшу сестру, мама забрала. Вона уточнила, у дитини, чи та хоче жити з татом, дідусем і бабусею? Дитина кивнула. Вона попросила психолога попрацювати з дитиною за методикою. Психолог вийшла з дитиною в окрему кімнату. Коли вийшла з психологом дитина, вона запитала, що дитина сказала. Та відповіла, що прихильна до тата. Тема для дитини неприємна, дитина некомфортно себе почувала, це відчувалося. Вона мамі сказала, що може брати дитину на комісію, а може не брати. На комісії були тато і мама. Як стали голосувати, утрималось більшість членів комісії, голосували лише три. Основним мотивом була думка дитини. У неї було здивування, що дитина так говорить. У ОСОБА_1 новопридбаний будинок, облаштований, має дві кімнати, там чисто, охайно, будинок хоч без ремонту, але у хорошому стані. У мами просторніше, ніж у дідуся, але поки не підведені комунікації. У тата дівчина, за словами, живе у кімнаті з ним, але вони не можуть це перевірити. У домі у мами ремонтні роботи йшли. Умови і там і там задовільні, але просторніше у мами. Вона намагалася більш детально поговорити з дитиною, але дитина не пояснювала, чому хоче жити з татом, бабою та дідом.

Свідок ОСОБА_23 , яка працює психологом Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг" Бердичівської міської ради Житомирської області, дала показання про те, що, зокрема, у ході її професійної діяльності 22.12.2021 р. вона разом з соціальним працівником центру надання соціальних послуг та працівником служби у справах дітей відвідали ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 . З дозволу матері вона проводила з дитиною індивідуальну роботу. Вона проводила з дитиною бесіду, спостереження, і в ході індивідуальної бесіди використовувала психодіагностичні методики. Результати її роботи і методик свідчать про те, що найбільш значимо та емоційно близькою людиною для дитини є батько. ОСОБА_4 у деякій мірі не відділяла батька від дідуся з бабусею, для неї це одне ціле. У дитини ще відмічалась тривожність, тілесна м`язова скутість при обговоренні сімейної теми, що може вказувати на нестабільний психоемоційний клімат у родині, тривогу і нестійкий емоційний стан дитини. В ході бесіди ОСОБА_4 відверто зазначає, що хоче проживати з батьком. Розуміє про що йде мова. На прями питання працівника служи "з ким ти хочеш жити?" дитина відповіла, що хоче жити з батьком. Були уточнюючі питання, "що там живе бабуся і дідусь, ти хочеш з ними жити?". Дитина повідомила, що хоче з татом, дідусем та бабою, але чи сказала, чи кивнула, вона не пам`ятає. Вона опитувала дитину за допомогою різних методик, тому дитина усвідомлено відповідала свою думку. Більшу роль зіграло те, що дитина більшу частину життя проживала з батьком, тому і висловлювала думку проживати там і далі. Дитина не казала, що їй з мамою погано.

З наведеного вище випливає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть виконувати батьківські обов`язки щодо дитини - ОСОБА_4 , у тому числі - що обидва працюють та мають задовільні умови проживання.

Разом з тим, більшу частину життя вихованням малолітньої дитини займались батьки ОСОБА_2 , вона проживала разом з ним більшу частину життя, та не відокремлює їх від батька, для неї ці три особи є єдиними цілим.

Більше того, у зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що "…відокремлення дитини від батька, бабусі та дідуся буде суперечити її інтересам…", що вказує на те, що і сам ОСОБА_2 у певній мірі не відокремлює себе від своїх батьків в очах дитини.

За таких обставин очевидним є те, що ОСОБА_4 звикла до місця проживання батька, баби та діда, що їй з ними проживати комфортніше, проте це не вказує на те, що таке проживання відповідатиме її інтересам, зважаючи на таке.

ОСОБА_2 , після того, як дитина з серпня 2020 р. почала проживати з ОСОБА_1 та відвідувати з вересня того ж року школу, жодного разу не поцікавився, як навчається і почуває себе у школі його дитина, тоді як ОСОБА_1 приділяла значну увагу всебічному розвитку дитини, постійно цікавилась її шкільним життям, успіхами і досягненнями.

Крім того, ОСОБА_2 01.09.2020 р. у присутності дитини приймав участь у конфліктній ситуації з ОСОБА_1 , виражався у її бік нецензурними словами, у якій також брав участь його батько - дід ОСОБА_4 - ОСОБА_10 , останній при дитині ображав її мати - ОСОБА_1 , говорячи лайливі слова у її бік, що, окрім заяви від 24.03.2021 р. ОСОБА_28 , справжність підпису якої нотаріально засвідчена, підтверджується також постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.11.2020 р. у справі № 274/6330/20, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 2, а. с. 24 - 25), у якій зазначено, що, зокрема, 01.09.2020 р. о 09:30 ОСОБА_2 , перебуваючи поруч з будинком АДРЕСА_5 , що являється громадським місцем, ображав нецензурними словами ОСОБА_1 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян. При цьому зі змісту постанови вбачаться, що це відбувалось у присутності дитини.

Це вказує на те, що з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_10 відсутня повага до ОСОБА_1 , оскільки вони дозволяють собі у присутності дитини ображати її (матір дитини), а відтак Суд не виключає, що образливі слова щодо матері дитини лунають і у присутності дитини, коли та перебуває за місцем проживання ОСОБА_2 та його батьків, на що неодноразово наголошувала ОСОБА_30 під час розгляду справи.

Також ОСОБА_2 періодично не ночує за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , дитина залишається ночувати з його батьками, що є підставою для висновку, що вихованням дитини продовжують активно займатись батьки ОСОБА_2 , а не він сам.

Це також вбачається і зі змісту зустрічного позову ОСОБА_2 , у якому той посилається на те, що за його місцем проживання дитина перебуває під постійним цілодобовим наглядом та турботою близьких їй людей, зокрема, його батьків.

Непряма, але дуже активна участь діда ОСОБА_4 - ОСОБА_10 у розв`язанні спору щодо визначення місця проживання дитини, з урахуванням інших наведених раніше обставин справи, викликає у Суду враження про те, що ОСОБА_2 просить визначити місце проживання дитини не стільки з ним, скільки з його батьками, яки звикли проживати, спілкуватись та брати участь у вихованні дитини (онуки), та бажають продовжувати це робити, не зважаючи на думку матері дитини.

Суд зазначає, що в силу положень статті 257 Сімейного кодексу України дід та баба ОСОБА_4 , безумовно, мають право спілкуватися зі своєю онукою та брати участь у її вихованні, однак обов`язки щодо виховання та розвитку дитини покладені на її батьків, зокрема, статтею 150 Сімейного кодексу України, а в силу статті 151 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

ОСОБА_4 під час з`ясування її думки що місця проживання як Судом, так і працівником Міської служби у справах дітей Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області з психологом Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг" Бердичівської міської ради Житомирської області, не повідомляла про те, що їй погано проживати з матір`ю. Дитина не могла логічно пояснити, чому вона хоче проживати з батьком, а лише пояснила, що їй краще з бабусею та дідусем, вона б хотіла жити з татом, дідусем та бабусею, бо вона завжди там жила, їй там добре. Чому не хоче проживати з матір`ю пояснити взагалі не змогла.

Однак під час розмови з психологом дитина повідомила, що любить як батька, так і мати.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_4 про те, що сестра ОСОБА_5 її б`є, через вік дитини, а також заяву від 24.03.2021 р. ОСОБА_28 , справжність підпису якої нотаріально засвідчена, та показання свідка ОСОБА_22 , з яких випливає, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ), яка є старшою сестрою ОСОБА_4 , піклується про неї у школі, вони мають дружні відносини, граються разом, ОСОБА_5 , коли ОСОБА_4 повідомила, що хоче жити з батьком, заплакала та почала обіймати сестру, а на початку відповідної бесіди старша сестра обійняла та взяла за руку молодшу, що вказує не те, що між сестрами склалися теплі сімейні відносини.

Подальше збереження та зміцнення таких відносин, безумовно, відповідатиме інтересам як ОСОБА_4 , так і інтересам її сестри - ОСОБА_5 .

Підсумовуючи викладене, Суд не приймає до уваги думку дитини щодо бажання проживати з батьком, оскільки вона суперечить її інтересам.

У зв`язку з цим Суд не погоджується з висновком від 18.01.2022 р. Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про місце проживання дитини, оскільки він обґрунтований виключно посиланням на думку дитини, яка, як вказано у попередньому абзаці, суперечить інтересам дитини.

Крім того, Суд приймає до уваги те, що дитина тривалий (з серпня 2020 р.) час проживає з матір`ю, яка, на відміну від батька, займається її навчанням, під час з`ясування думки дитина не повідомляла про те, що їй там не подобається або погано.

Суд погоджується з висновком від 22.06.2020 р. Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про місце проживання дитини, зокрема з тим, що беручи до уваги малолітній вік дитини, в якому необхідність материнської любові, ніжності, турботи є важливим аспектом її виховання та формування гармонійної особистості, збереження родинних стосунків між сестрами, їх психоемоційної стабільності, той факт, що вихованням малолітньої дитини займаються дідусь та бабуся, які не повинні і не можуть замінити батьків, а відтак доцільним є визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 з матір`ю ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 161 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, Суд задовольняє позов ОСОБА_1 та визначає місце проживання дитини - ОСОБА_4 , з нею за адресою: АДРЕСА_3 , та відмовляє у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , так як вважає, що це відповідатиме інтересам дитини, а визначення місця проживання дитини з батьком призвело б до того, що її вихованням займались переважно батьки ОСОБА_2 , а не він сам, що порушуватиме переважне право матері перед іншими особами на особисте виховання дитини.

На підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити.

2. Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .

3. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут

Повне рішення складено 07.02.2022 р.