Ухвала суду № 103031065, 27.01.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/8111/18

№ 2/183/80/22

У Х В А Л А

27 січня 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Устименко М.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – Державна архітектурно – будівельна інспекція України, Новомосковська міська рада, Державна інспекція містобудування України, Державна інспекція архітектури та містобудування України про:

- зобов`язання знести об`єкти самочинного будівництва – споруди, що розміщені (побудовані) на земельній ділянці за АДРЕСА_1 ,

за участю учасників справи:

представника відповідача ОСОБА_3 , -

в с т а н о в и в:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться вищевказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 02 січня 2019 року по справі було відкрито провадження, наразі триває підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 09 вересня 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи – Державну інспекцію містобудування України.

Ухвалою суду від 16 червня 2021 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, - Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи. Своє клопотання про призначення експертизи представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0760 га, кадастровий номер 1211900000:03:003:0251. З 29 березня 2019 року, позивач є власником даної земельної ділянки. Власником сусіднього житлового будинку та земельної ділянки за АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 . Всупереч будівельним, протипожежним, санітарним нормам, з порушенням прав позивача, ОСОБА_2 побудована споруда з приблизними розмірами 17 м на 8 м, частина якої знаходиться прямо на земельній ділянці позивача. 10 липня 2019 року, на підставі технічного паспорту, виданого 18 грудня 2018 року, державним реєстратором Гладковим Ю.В. проведені наступні реєстраційні дії: змінена назва об`єкту нерухомого майна на «житловий будинок, комплекс будівель і споруд, об`єкт житлової нерухомості». 15 листопада 2019 року, на адресу Міністерства юстиції України направлена скарга на дії державного реєстратора Гладкова Ю.В., з проханням скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 10 липня 2019 року щодо домоволодіння за АДРЕСА_1 . Відповідно до відповіді на скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області зазначено те, що ОСОБА_2 дійсно не оформлювала будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт на вказаний об`єкт, також не реєструвала декларацію про готовність будинку до експлуатації. Адже в реєстрі міститься тільки повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 20 липня 2015 року «Індивідуальний (садибний) житловий будинок, навіс» за адресою: АДРЕСА_1 від ОСОБА_4 , тобто подане попереднім власником на інший будинок.

Також, органом ДАБК встановлено факт здійснення будівництва частково поза межами власної земельної ділянки АДРЕСА_1 , під кадастровим номером 1211900000:03:003:0190, тобто на чужій земельній ділянці, без зарахування відступу від межі суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 , що є порушенням.

23 січня 2020 року на офіційному сайті Міністерства юстиції України опублікований наказ № 159/5 від 17.01.2020 року, яким скарга від 14.11.2019 року – задоволена в повному обсязі, скасоване рішення про державну реєстрацію права власності від 10.07.2019 року, прийняте державним реєстратором Гладковим Ю.В., щодо домоволодіння за АДРЕСА_1 . На думку представника позивача, вказані докази містять факти щодо не законного будівництва з боку відповідача, що порушує права позивача, як власника сусідньої земельної ділянки та домоволодіння, що входить до предмету доказування.

Крім того, представник позивача просила витребувати у відповідача ОСОБА_2 документи для проведення експертизи, а саме документацію щодо земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211900000:03:003:0190, щодо побудованого домоволодіння АДРЕСА_1 , а також дозвільні документи щодо будівництва такого домоволодіння на земельній ділянці з кадастровим номером 1211900000:03:003:0190.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, просила суд розглянути вищевказане клопотання у її відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти заявленого клопотання, надавши при цьому письмові заперечення в яких зазначила, що не погоджується з вказаним клопотанням, вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке. У клопотанні про призначення експертизи, позивач посилається на відповідь Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, однак на її думку даний лист є відповіддю на звернення позивача та не містить встановлених фактів порушення його прав відповідачем. На думку відповідача, візуальний огляд земельної ділянки не є засобом доказування порушення прав позивача з боку відповідача. Жодних доказів встановленої невідповідності немає, а з відповіді Департаменту Держаної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 29.10.2019 року не вбачається встановлених фактів порушення прав позивача відповідачем. Також, позивач посилається на наказ Міністерства юстиції України № 159/5 від 17.01.2020 року, яким скасовано рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 10.07.2019 року № 47708886, прийняте державним реєстратором КП «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу» Гладковим Ю.В. Даним наказом дійсно скасовано вищевказане рішення. Проте, з висновку до наказу Міністерства юстиції України № 159/5 від 17.01.2020 року вбачається, що підставою скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.07.2019 року № 47708886 є те, що житлові будинки з літ. А-1 та літ. Б-2 є самостійними об`єктами, проте зареєстровані як складові частини житлового будинку, підтип: інше, комплекс будівель та споруд. Але, наявність вказаних обставин жодним чином не стосується власника сусідньої земельної ділянки, тобто позивача. Отже, посилання позивача на вказаний наказ, зміст якого взагалі не має відношення предмету спору у даній справі. Крім того, представник відповідача зазначає, що в матеріалах справи вже міститься висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 1270/08 по справі № 183/7628/18 відповідно до якого, визначено, що при співставленні даних щодо земельної ділянки на об`єкті дослідження по АДРЕСА_1 , яка була у користуванні власників станом на 30.09.1997 року, межа відступає від незакінченої будівництвом будівлі житлового будинку на відстань 1,0 м. Об`єктом дослідження вказаної експертизи була земельна ділянка площею 0,1000 га з кадастровим номером 1211900000:03:003:0190, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У поданому клопотанні, на думку представника відповідача, позивач жодним чином не обґрунтовує необхідність призначення судової експертизи з урахуванням того, що експертиза з подібного питання вже проводилася в межах іншої справи. Таким чином, представник відповідача зазначає, що позивач заявляючи дане клопотання, має на меті лише затягування судового розгляду справи.

Позивачем не наведено поважних причин пропуску строку для звернення з клопотанням про призначення судової експертизи.

Щодо вимоги позивача про витребування доказів у відповідача, представник відповідача звертає увагу на те, що позивачем протягом всього розгляду справи вже неодноразово заявлялись клопотання щодо витребування документів у відповідача. Відповідач, в свою чергу, неодноразово звертав увагу позивача, що вказаних документів в його розпорядженні не має. Відповідачем вже надано документи до матеріалів справи, які він має у своєму розпорядженні.

Суд, вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного висновку.

За змістом положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як, серед іншого, висновками експертів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Як роз`яснено у пунктах 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини перша, друга статті 102 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктами 3 та 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 4 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Виходячи із предмета і підстав заявленого позову, зважаючи на наведені у клопотанні аргументи, враховуючи те, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, а запропоновані питання дозволяють розширити дослідження певних фактичних обставин справи в межах поставленого на розгляд питання та предмета судового доказування, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача про проведення земельно-технічної експертизи.

Відповідно до частини третьої статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Слід зазначити, що визначення питань для проведення експертизи та визначення установи для її проведення є прерогативою суду і його правом, а не обов`язком. Сторонам лише надана можливість формулювати питання та вносити їх на розгляд суду. Це ж стосується і вибору експертної установи.

При призначенні експертизи суд бере за основу питання, що поставлені представником позивача у його письмовому клопотанні.

Враховуючи те, що недовіри експертам запропонованої представником позивача експертної установи ніхто не висловив та іншу експертну установу не запропоновано, з урахуванням положень статті 103 ЦПК України, суд вважає за доцільне доручити проведення даної експертизи експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно із пунктом 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну.

Відтак, витрати по проведенню експертизи має нести позивач, як сторона, яка порушила відповідне клопотання.

Положенням п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України передбачено право суду за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Оскільки для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час її проведення.

Щодо заявленого клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У відповідності до ч. 2 ст.84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Тож, для витребування доказів судом, представнику позивача необхідно надати суду докази того, що ним вживалися заходи для отримання доказів, проте безуспішно, в зв`язку з чим ним подається клопотання про витребування доказів, яке повинно відповідати вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України.

Враховуючи, що клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України, суд вважає, що у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 84, 103, 104, 252 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання позивача, про призначення судової земельно-технічної експертизи, - задовольнити.

Призначити судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання:

-чи є порушення меж земельної ділянки (самозахват) за адресою АДРЕСА_2 , під кадастровим номером 1211900000:03:003:0251, власником якої є ОСОБА_1 , з боку відповідача ОСОБА_2 , яка є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , під кадастровим номером 1211900000:03:003:0190 і якщо так то яким чином порушені межі (здійснений самозахват)?

Проведення експертизи доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17), попередивши експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст.384, 385 КК України.

Затрати на проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

У задоволенні клопотання про витребування доказів, – відмовити.

Провадження по справі зупинити до проведення експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Сорока О.В.