Рішення № 10302770, 30.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/24230.06.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Базальт» до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Град"

про                    стягнення 306817,98 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - не з’явився

від відповідача –Гончаренко О.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Базальт»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Град" 306817,98грн.(266935,17грн.-основного боргу, 17777,48грн.-пені, 7202,86грн.-3% річних, 14902,47грн.-інфляційних нарахувань) заборгованості.

Позовну заяву 19.05.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/242.

15.06.2010 року до Господарського суду м. Києва надійшли уточнення до позовної заяви, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги, та просить суд стягнути з Відповідач 240964,87грн.(197777,88грн.-основного боргу, 17777,48грн.-пені, 7202,86грн.-3% річних, 14902,47грн.-інфляційних нарахувань) заборгованості.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.06.2010 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні через неявку позивача.

Позивач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко-індастрі»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Термо-Град»(далі-Відповідач) уклали Договір купівлі-продажу №1/09/Д (далі-Основний Договір(оригінал знаходиться у матеріалах справи)), відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко-індастрі»зобов’язується передати у власність Відповідача , а Відповідач зобов’язується прийняти та оплатити у відповідності з умовами даного Договору теплоізоляційні матеріали (далі-Товар).

На виконання умов вищезазначеного Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко-індастрі» поставило Товар на загальну суму 347030,16грн., що підтверджується видатковими накладними(копії наявні у матеріалах справи).

Відповідач свої зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару не виконав у повному обсязі, розрахувавшись лише частково.

09 грудня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко-індастрі»-первинний кредитор, товариство з обмеженою відповідальністю «Данко-Базальт»-Новий кредитор(далі-Позивач) та Відповідач уклали договір уступки права вимоги №74/09(далі-Договір), відповідно до умов якого Первинний кредитор уступає, а Позивач приймає на себе право вимоги, яке належало Первинному кредитору і стає кредитором по Договору поставки №1/09/Д від 16.01.2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Данко Індастрі»та Відповідачем. (копія наявна у матеріалах справи).

Відповідно до п.2.1 Договору уступка права вимоги визначена Сторонами у розмірі 295698,90грн.

У відповідності до п.3.4 Договору Відповідач зобов’язаний оплатити Позивачу суму в розмірі 295698,90грн. на протязі 3 (трьох) місяців з моменту його укладення.

Відповідач свої зобов’язання за Договором виконав частково, сплативши борг у сумі 102921,02грн

Таким чином у Відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 94856,86грн., відповідно до уточнених позовних вимог, а також наданого Відповідачем у судовому засіданні 30.06.2010 року платіжного доручення №1070 від 18.06.2010 року на суму 5000,00.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У своїму відзиві на позовну заяву Відповід заперечує проти позову у повному обсязі, аргументуючи наступним.

Відповідно до п.4.1 Основного договору Товар по даному Договору продається по цінам, вказаним у Додатках до Договору. Відповідно до специфікації Товару (Додаток №1 до Основного договору) під умовами оплати визначена оплата по факту отримання товару.

Але, як вбачається з Договору уступки права вимоги №74/09 пунктом 3.4 визначено,що Відповідач зобов»язаний оплатити Позивачу суму у розмірі 295698,90грн. на протязі трьох місяців з моменту його укладення.

Таким чином, суд вважає, що заперечення Відповідача не обґрунтовані, а тому неп можуть бути прийняті судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 94856,86 грн. і підлягає задоволенню.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунтом 7.1 Основного Договору передбачена відповідальність Відповідача за несвоєчасне внесення останнім грошових коштів за поставлену партію Товару шляхом сплати пені за кожен день прострочення оплати, у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення від суми несплаченого Товару.

У зв’язку з простроченням виконання зобов’язання Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в сумі 17777,48 грн., що відповідає розрахунку Позивача.

Як вбачається із розрахунку Позивача, останній здійснював розрахунок за період 09.1202009 -22.04.2010року, тобто з моменту підписання Договору.

Але відповідно до умов Договору, зокрема п.3.4 , оплата здійснюється на протязі трьох місяців, а отже, граничний термін оплати -09 березня 2010 року.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 09.-03.2010р., Відповідач частково сплатив борг у розмірі 18763,73грн. (295698,90грн.-18762,63грн=276935,17грн)

Таким чином, розрахунок пені здійснюється наступним чином:

За період з 10.03.2010 -22.03.2010р.р.:

276935,17грн.*13 дн.*20,5% /365днів=2022,01грн.;

За період з 23.03.2010-22.04.2010р.р. сума заборгованості становить 266935,17грн(часткове погашення боргу):

266935,17грн.*33 дн.*20,50% /365днів=4647,60грн.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з Відповідача складає 6669,61грн. і підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем за прострочення Відповідачем грошового зобов’язання заявлено 7202,86грн.-3%річних та 14902,47грн.-інфляційне збільшення суми боргу.

Як вбачається із розрахунку Позивача, останній також здійснював розрахунок за період 09.1202009 -22.04.2010року, тобто з моменту підписання Договору.

Таким чином, відповідно до розрахунку суду з Відповідач підлягає стягненню 1019,91грн. 3% річних та 3293,23грн-інфляційного збільшення суми боргу.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 94856,86грн. основного боргу, 6669,61грн.-пені, 1019,91 грн.- 3% річних та 3293,23грн.-інфляційних нарахувань визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України державне мито при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 1350,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 205,509, 525, 526, 530, 610,612,614, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193,218,219 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Базальт»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Град" (02095, м. Київ, вул.. Кніжий затон,19, кв.86, код ЄДРПОУ 36272707, р/р 26004015968001 в філії Київського РУ ВАТ КБ «Надра», МФО 320564), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Базальт»(юридична адреса:87200, Донецька область, смт. Старобешево, вул.Степна,74; поштова адреса:83001, м.Донецьк, вул. Артема,95, код ЄДРПОУ 35062076, р/р 26007002306000 в ПАТ «Донгорбанк», МФО 334970) 94856(дев»яносто чотири тисяч вісімсот п»ятдесят шість)грн. 86коп. -основного боргу, 6669(шість тисяч шістсот шістдесят дев»ять)грн.61коп-пені, 1019(одна тисяча дев»ятнадцять)грн.91коп. - 3% річних, 3293(три тисячі двісті дев»яносто три)грн.00коп-інфляційних нарахувань, 1350 (одна тисяча тристагрн. 00коп.- витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Базальт»відмовити.

4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Данко-Базальт»в забезпеченні позову шліхом накладення арешту на майно і грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Град".

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

          Дата підписання рішення: 02.07.2010