Рішення № 103025841, 31.01.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року Справа № 480/10330/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10330/21 за позовом ОСОБА_1 до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Садівської сільської ради Сумського району Сумської області щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великовільмівської сільської ради Сумського району Сумської області.

2. Зобов`язати Садівську сільську раду Сумського району Сумської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великовільмівської сільської ради Сумського району Сумської області та прийняти рішення, відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Також позивач просить зобов`язати Садівську сільську раду Сумського району Сумської області подати звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності рішенням Сумського окружного адміністративного суду по цій справі та стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Садівської сільської ради Сумського району Сумської області суму судового збору - 1816,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка неодноразово зверталась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак, відповідач щоразу листами відмовляв у задоволенні такої заяви та на дванадцятій сесії восьмого скликання від 20.08.2021 не прийняв рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. На думку позивача, відповідач порушив норми діючого законодавства, оскільки не прийняв рішення за наслідками розгляду заяви позивача з мотивованою відмовою, а лише зазначив у листі, що проект рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою розглянуто на сесії. Тому позивачка просить зобов`язати відповідача повторно розглянути її заяву та прийняти рішення відповідно до ч. 7 ст.118 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 13.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

24.11.2021 відповідачем подано до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що за результатами розгляду заяви позивачки від 14.07.2021 співробітниками сільської ради був підготовлений проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » та згідно розпорядження сільського голови від 05.08.2021 «Про скликання дванадцятої сесії сільської ради» включено до порядку денного сесії за порядковим номером 48.

06.08.2021 на засіданні постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, житлово-комунального господарства та комунальної власності було прийнято рішення не погоджувати проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » та за результатами роботи 12 сесії Садівської сільської ради Сумського району Сумської області восьмого скликання від 20.08.2021 такий проект рішення не був підтриманий депутатами, про що позивачку повідомлено листом від 03.09.2021 №2208.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка зверталася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Великовільмівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Наказом від 30.04.2020 №18-17906/16-20-СГ ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовило позивачу, посилаючись на те, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні Великовільмівської школи та можуть бути передані у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Не погодившись із даним наказом позивачка звернулась із позовом до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі №2920/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 30.04.2020 №18-17906/16-20-СГ, зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву позивачки про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом. У задоволенні інших позовних вимог – відмовлено (а.с. 10-12).

На виконання вказаного рішення суду ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянуло заяву позивачки та наказом від 22.01.2021 знову відмовило їй у задоволення вказаної заяви з підстав відсутності інформації щодо відповідності місця розташування земельної ділянки містобудівній документації, що ведеться на регіональному рівні, зокрема схемі планування території (а.с. 13).

У зв`язку з прийняттям Указу Президента України від 15.10.2020 №449/2020 та постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113, позивачка 21.05.2021 звернулася із заявою про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Великовільмівської сільської ради Сумського району Сумської області до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 14).

Листом від 28.05.2021 №1155 Садівська сільська рада відмовила позивачці в задоволенні заяви, оскільки бажана земельна ділянка була надана в постійне користування Грицаківській школі (а.с. 15).

14.07.2021 позивачка повторно звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Великовільмівської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 17).

Однак, листом від 03.09.2021 №2208 відповідач повідомив, що її звернення було опрацьоване, підготовлено проект рішення та розглянуто на дванадцятій сесії Садівської сільської ради Сумського району Сумської області восьмого скликання від 20.08.2021. Додатком до листа відповідач надав витяг з протоколу дванадцятої сесії Садівської сільської ради від 20.08.2021 (а.с. 21-22).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків, зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання. З огляду на вимоги частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим. Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2019 у справі №820/688/17, в якому Суд наголосив, що рішення відповідача про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не може відповідати критеріям, установленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не надає чіткої та зрозумілої відповіді стосовно наявності причини (причин), які унеможливлюють позитивне вирішення порушеного позивачем питання. Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України така відмова має бути мотивованою, а підставою відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, варто відмітити, що згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Судом встановлено, що позивачка, відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України, вже повторно звернулась до органу місцевого самоврядування – Садівської сільської ради Сумського району Сумської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 14.07.2021.

Однак, рішення за заявою позивачки про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або рішення про відмову у його наданні відповідачем не було прийнято.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тобто розгляд заяви заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.

Водночас, Земельним кодексом України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення конкретної земельної ділянки зобов`язаний був прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою або надати позивачу вмотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його наданні.

Як встановлено судом, згідно витягу з протоколу засідання дванадцятої сесії восьмого скликання Садівської сільської ради Сумської області від 20.08.2021 (а.с. 21-22), на порядку денному слухалось питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачці. Проте, рішення за результатами голосування відповідачем не було прийнято.

Відтак, за результатом розгляду заяви позивачки від 14.07.2021 відповідачем на засіданні 20.08.2021 не було прийнято жодного акта ради, як суб`єкта земельних правовідносин, у формі рішення.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у формі рішення за заявою позивача, не зважаючи на винесення поданої позивачем заяви про надання дозволу на розгляд сесії, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити саме за законом, оскільки рішення за результатами розгляду заяви позивача на сесії прийнято не було.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач не розглянув заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та не прийняв обґрунтованого рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України, а тому, в даному випадку, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяви позивача, як того вимагає ст.118 Земельного кодексу України, оскільки вищезазначеними нормами права не закріплено за суб`єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмовляти у задоволенні заяви листом.

Така бездіяльність відповідача не відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Садівської сільської ради Сумського району Сумської області та зобов`язати відповідача, розглянути таку заяву позивачки та за результатами її розгляду прийняти рішення, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення, суд відмовляє в його задоволенні, виходячи із наступного.

Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконати без достатніх зволікань. У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

Щодо клопотання позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Садівськї сільської ради Сумського району Сумської області на її користь 1816 грн. витрат на оплату судового збору, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України "Про судовий збір".

В силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про державний бюджет на 2021 рік" з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 2270 грн.

Відтак, сума судового збору за подання даного позову до суду складає 908 грн.

Таким чином, для зверненя до суду з даним позовом позивачу необхідно було надати докази сплати судового збору в сумі 908 грн.

Додатком до позовної заяви позивачем додано квитанцію №0.0.2293469418 від 08.10.2021 про сплату судового збору в розмірі 1816 грн (а.с. 8).

З огляду на вищевикладене та враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання позивача та стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Садівської сільської ради Сумського району Сумської області судові витрати в розмірі 908,00 грн., сплачених за квитанцією від 08.10.2021 (а.с. 8).

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом в розмірі переплаченої суми.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Садівської сільської ради Сумського району Сумської області щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великовільмівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Зобов`язати Садівську сільську раду Сумського району Сумської області (вул. Войти, 5, село Сад, Сумський район, Сумська область, 42343, код ЄДРПОУ 05383323) розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великовільмівської сільської ради Сумського району Сумської області та прийняти рішення за наслідками її розгляду, передбачене ст. 118 Земельного кодексу України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Садівської сільської ради Сумського району Сумської області (вул. Войти, 5, село Сад, Сумський район, Сумська область, 42343, код ЄДРПОУ 05383323).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска