Рішення № 103024824, 24.01.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Справа № 480/9858/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Ткаченка Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9858/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який підтримав у судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 року у справі №480/1821/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах державної служби період служби в Збройних силах СРСР з 12.11.1982 по 24.05.1984 (01 рік 06 місяців 12 днів) та період служби в УВС Сумського облвиконкому з 13.12.1985 по 16.02.1988 (02 роки 02 місяці 03 дні) та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 20.01.2021.

Виконавчий лист перебував на виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми).

Постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №65681996 від 20.09.2021р., відкритого за виконавчим листом №480/1821/21 від 02.06.2021 р. державний виконавець закінчив виконавче провадження у зв`язку з виконанням рішення суду у повному обсязі.

Позивач просить визнати протиправною і скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження з тих підстав, що рішення суду фактично не виконане, боржник ввів в оману державного виконавця, повідомивши про виконання рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, надав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечив, зазначивши, що виконавчим листом № 480/1821/21 виданим 02.06.2021 Сумським окружним адміністративним судом зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах державної служби період служби в Збройних Сил СРСР з 12.11.1982 по 24.05.1984 (01 рік 06 місяців 12 днів) та період служби в УВС Сумського облвиконкому з 13.12.1985 по 16.02.1988 (02 роки 02 місяці 03 дні). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 20.01.2021.

Загальний порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вищевказаної статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до відповіді №1800-0401-8/44291 від 09.09.2021 року боржником рішення суду виконано в повному обсязі. У зв`язку з викладеним, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 20.09.2021 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 65681996.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснивши, що рішення суду боржником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області виконане, здійснений перерахунок пенсії позивачу за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази у справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало виконавче провадження № 65681996 з виконання виконавчого листа № 480/1821/21 від 02.06.2021, виданого Сумським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах державної служби період служби в Збройних Сил СРСР з 12.11.1982 по 24.05.1984 (01 рік 06 місяців 12 днів) та період служби в УВС Сумського облвиконкому з 13.12.1985 по 16.02.1988 (02 роки 02 місяці 03 дні). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 20.01.2021.

11.10.2021 державним виконавцем у відповідності до ст. ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа. 09.08.2021 направлено вимогу боржнику про виконання рішення суду, 17.09.2021 на адресу відділу надійшла відповідь, в якій зазначено, що рішення суду виконано в повному обсязі.

20.09.2021 державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. ( а.с.34, 35,36,37)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення встановлений ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вищевказаної статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

В свою чергу відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючі викладене, державний виконавець при примусовому виконанні виконавчого документа, яким зобов`язано боржника вчинити дії позбавлений можливості застосовувати заходи примусового виконання рішень, передбачені ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», чи іншими правовими нормами, оскільки порядок виконання рішень даної категорії передбачений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» яка є спеціальною.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду боржником, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, повідомлено державного виконавця про його виконання ( а.с.36), що відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконане у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.

На думку суду, вирішуючи питання про закриття виконавчого провадження, державний виконавець не пересвідчився у повному виконанні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В ході судового розгляду справи відповідач не надав належні та допустимі докази на спростування тверджень позивача щодо відсутності підстав для закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, перевіривши постанову державного виконавця про арешт майна боржника на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про її протиправність та необхідність скасування.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься доказ понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 915,50 грн.,( а.с.6), тому ці кошти підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ( код ЄДРПОУ 43316700, вул.Петропавлівська, 75, м.Суми, 40003), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області ( код ЄДРПОУ 21108013, вул.Пушкіна,1 м.Суми, 40009) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми) від 20.09.2021 ВП №65681996 про закінчення виконавчого провадження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь ОСОБА_1 915,50 грн., в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Опімах