Рішення № 10302425, 01.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.10 р.                     Справа № 2/210пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „НІКДОНСТРОЙ”,

ЄДРПОУ 33577603, м.Донецьк

до відповідача 1. Донецької міської ради, ЄДРПОУ 26502957, м.Донецьк

до відповідача 2. Виконавчого комітету Донецької міської ради, ЄДРПОУ 04052844,

м.Донецьк

за участю Прокуратури Донецької області, м.Донецьк

про визнання права

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя О.М.Іванченкова

Суддя О.А.Марченко

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача 1: Рубльова М.В. – по дов.

від відповідача 2: Рубльова М.В. – по дов.

прокурор: Гармашова І.В.

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „НІКДОНСТРОЙ”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Донецька міська рада, м.Донецьк, до відповідача 2, Виконавчий комітет Донецької міської ради, м.Донецьк, про визнання права на набуття в оренду земельної ділянки, площею 0,13 га строком на 50 років для будівництва складу з гостьовою автостоянкою на 5 машиномісць по вул.Сігова в Калінінському районі м.Донецька шляхом укладання прямого договору оренди, а також оформлення та підписання всіх відповідних документів та вчинення дій, необхідних для укладення договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", який діяв на момент звернення позивача з заявою до Донецької міської ради.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.10.2008р. по справі №2/210пн було повністю задоволено позовні вимоги та визнано право Товариства з обмеженою відповідальністю „НІКДОНСТРОЙ”, м.Донецьк на набуття в оренду земельної ділянки площею 0,13 га строком на 50 років для будівництва складу з гостьовою автостоянкою на 5 машиномісць по вул.Сігова в Калінінському районі м.Донецька шляхом укладання прямого договору оренди, а також оформлення та підписання всіх відповідних документів та вчинення дій, необхідних для укладення договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", який діяв на момент звернення позивача з заявою до Донецької міської ради.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2008р. рішення господарського суду Донецької області від 14.10.2008р. по справі №2/210пн залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.09.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 14.10.2008р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2008р. по справі №2/210пн скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у нього права на набуття в оренду спірної земельної ділянки на умовах та в порядку, передбачених Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявкою до Донецького міського голови.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву №01/15-5890 від 09.12.2009р., в якому позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на ті обставини, що передача земельних ділянок в оренду здійснюється виключно на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. У зв’язку з відсутністю відповідного рішення про надання або про відмову у наданні спірної земельної ділянки позивачу, за твердженням відповідача 1, позивач не набув право оренди у спосіб та у порядку, передбаченими законодавством України, тому відсутні підстави вважати порушеним право позивача на спірну земельну ділянку.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву №01/15-5891 від 09.12.2009р. проти позовних вимог заперечує з посиланням на ті обставини, що укладання договорів оренди земельних ділянок та розпорядження земельними ділянками відноситься до повноважень Донецької міської ради.

Прокурор в поясненнях від 10.12.2009р. №2/210пн підтримав свої заперечення проти задоволення позовних вимог, що були викладені у касаційному поданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідачів та прокурора, господарський суд встановив:

21.09.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю „НІКДОНСТРОЙ”, м.Донецьк звернувся до Донецького міського голови з заявою про виділення земельної ділянки в оренду для будівництва складського приміщення для виробничих потреб 0,30 га в промисловій зоні Калінінського району по вул.Сігова м.Донецька.

На підставі рішення Донецької міської ради від 30.09.2005р. №21/2 "Про затвердження правил забудови м.Донецька", рішення Донецького міського голови (віза) питання щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки було передано на розгляд постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів.

На замовлення позивача Комунальним підприємством "Управління генерального плану м.Донецька" було розроблено містобудівне обґрунтування визначення параметрів будівлі складу на спірній земельній ділянці.

19.04.2007р. постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів позивачу було надано акт вибору земельної ділянки, в якому зазначено, що земельна ділянка за вказаною вище адресою є придатною для проектування та будівництва будівлі складу.

Одночасно, позивачем були отримані наступні дозволи державних органів та органів місцевого самоврядування на розміщення зазначеного об’єкту:

-          висновок Головного управління містобудування і архітектури від 27.03.2007р. №01/14-1487;

- висновок Відділу культури Донецької міської ради №01-1/709-з від 13.06.2007р.;

- висновок Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції №1206/07 від 07.06.2007р.;

- висновок Донецького міського управління земельних ресурсів №01/35-4886, № 01/35-4887 від 22.06.2007р.;

- висновок Головного управління МПН України в Донецькій області №12/2/4828 від 26.10.2007р.;

- висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області №391 від 21.05.2007р.;

- висновок Головного управління містобудування і архітектури №01/14-5620 від 18.10.2007р.;

- висновок Головного управління МВС України в Донецькій області від 30.10.2007р. №9/1464-дн.

Крім того, 02.11.2007р. між виконавчим комітетом Донецької міської ради та позивачем було укладено договір резервування земельної ділянки №рс5/773, за умовами якого позивач зарезервував земельну ділянку орієнтовною площею 0,13 га для будівництва складу по вул.Сігова в Калінінському районі м.Донецька.

У відповідності з п.6 глави 2 частини 3 додатку “Правила забудови міста Донецька” до рішення Донецької міської ради №23/17 від 16.12.2005р. у випадку, коли розташування об’єкта принципово заперечує рішенням затвердженої містобудівної документації або у разі недоцільності розміщення об’єкта за місцем розташування, запропонованим зацікавленою особою, з містобудівних, екологічних, санітарних, земельних, історико-культурних міркувань, інших обмежень та обтяжень, що підтверджуються висновками відповідних служб, зацікавленій особі за підписом Донецького міського голови видається мотивована відмова.

Як вказує позивач, відповідної відмови, підписаної Донецьким міським головою не приймалося, розташування об’єктів будівництва погоджено з відповідними органами місцевого самоврядування, їх підрозділами і службами.

Листом №782 від 05.09.2008р. Донецькою міською радою було повідомлено позивача про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Підставою для відмови в передачі позивачу земельної ділянки на праві оренди вказано ті обставини, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

Проте, за твердженням позивача, він має законні підстави на набуття в оренду земельної ділянки шляхом підписання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявою до Донецького міського голови.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про визнання за ним права на набуття в оренду земельної ділянки, площею 0,13 га строком на 50 років для будівництва складу з гостьовою автостоянкою на 5 машиномісць по вул.Сігова в Калінінському районі м.Донецька шляхом укладання прямого договору оренди, а також оформлення та підписання всіх відповідних документів та вчинення дій, необхідних для укладення договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", який діяв на момент звернення позивача з заявою до Донецької міської ради.

Відповідачі позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у відзивах на позов.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідачів такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовних вимог та приведеного позивачем обґрунтування сутність розглядуваного спору полягає у встановленні наявності/відсутності у позивача права на набуття визначеної земельної ділянки в оренду шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, який передбачався положеннями відповідного законодавства в редакції на момент ініціації позивачем процедури виділення земельної ділянки.

Виходячи зі статусу учасників справи та характеру розглядуваних правовідносин, останні регламентуються, насамперед, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, в контексті яких судом і оцінюється обґрунтованість розглядуваних позовних вимог.

За змістом положень ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та ст.1 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов:

-          наявності у позивача певного суб’єктивного права (інтересу);

-          порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідачів;

-          належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Сукупність означених елементів і становить предмет доказування і спростування для сторін та предмет дослідження для суду.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Зокрема, у відповідності із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Порядок надання земельних ділянок юридичним особам в оренду визначений ст.124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".

В силу ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

В свою чергу, відповідно до п.34 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарному засіданні відповідної ради.

Відтак, сукупний аналіз означених норм дає суду підстави для однозначного висновку про те, що єдиною належною підставою для укладання між юридичною особою та міською радою договору оренди комунальної земельної ділянки є рішення такої ради про укладання цього договору, що у повній мірі узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, сформульованою по цій справі, так і в п.4 оглядового листа „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок” від 30.11.2007р. N01-8/918. На виключності права ради надавати земельну ділянку у користування як суб’єкта права власності на землю зазначено і в абз.1 п.2 роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування” від 27.06.2001р. N02-5/743.

Втім, як було встановлено судом, рішення про укладання з позивачем договору оренди спірної земельної ділянки, Донецькою міської радою не приймалося, що унеможливлює існування передбаченої законодавством підстави для виникнення захищуваного в межах цієї справи суб’єктивного права позивача на набуття земельної ділянки шляхом укладання такого договору оренди, про що справедливо вказують прокурор та відповідачі. Наразі, зміни предмету спору і обраного судового захисту позивачем в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення у справі не здійснювалися.

Відсутність захищуваного суб’єктивного права у світлі згаданих вище положень ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України унеможливлює його порушення та вжиття заходів судового захисту проти такого відсутнього порушення, адже в матеріалах справи відсутні докази відмови Донецької міської ради у виділенні земельної ділянки позивачу в оренду.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи отримані позивачем в процедурі виділення земельної ділянки погодження за змістом діючого законодавства не призводять до виникнення у Донецької міської ради обов’язку із прийняття позитивного рішення про укладання договору оренди, на чому також безпосередньо наголошено у постанові Вищого господарського суду України.

Крім цього, суд звертає увагу позивача на те, що у світлі приписів ч.2 ст.19 Конституції України повноваження суду із застосування відповідних способів захисту мають здійснюватися у цілковитій відповідності до вимог Конституції та законів України та у визначених межах. Отже, якщо приведені норми законодавства України передбачають обов’язкове прийняття рішення місцевою радою про укладання договору оренди земельної ділянки комунальної власності для виникнення у майбутнього землекористувача права на набуття в оренду такої земельної ділянки шляхом укладання договору, то намагання позивача у судовому порядку встановити за собою таке право без попереднього прийняття рішення уповноваженим органом місцевого самоврядування розцінюються як спонукання суду до перебирання на себе виключних повноважень міської ради, що є неприйнятним.

За таких обставин, суд вважає позов необґрунтованим, внаслідок чого позовні вимоги про визнання права на набуття в оренду земельної ділянки, площею 0,13 га строком на 50 років для будівництва складу з гостьовою автостоянкою на 5 машиномісць по вул.Сігова в Калінінському районі м.Донецька шляхом укладання прямого договору оренди, а також оформлення та підписання всіх відповідних документів та вчинення дій, необхідних для укладення договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", який діяв на момент звернення позивача з заявою до Донецької міської ради підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „НІКДОНСТРОЙ”, м.Донецьк до Донецької міської ради, м.Донецьк, Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк про визнання права на набуття в оренду земельної ділянки, площею 0,13 га строком на 50 років для будівництва складу з гостьовою автостоянкою на 5 машиномісць по вул.Сігова в Калінінському районі м.Донецька шляхом укладання прямого договору оренди, а також оформлення та підписання всіх відповідних документів та вчинення дій, необхідних для укладення договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", який діяв на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю „НІКДОНСТРОЙ”, м.Донецьк з заявою до Донецької міської ради.

В судовому засіданні 01.07.2010р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя Левшина Г.В.                               

Суддя                                                                                 Іванченкова О.М.

Суддя                                                                                 Марченко О.А.